06 жовтня 2016 року м.Житомир справа № 806/1802/16
категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
секретар судового засідання Духновська В.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Чернюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Житомирській області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) від 08.08.2016 № Ф- 331-17 від 08.08.2016 про сплату заборгованості з єдиного внеску, штрафу та пені в сумі 136606,67 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 16.08.2016 отримала спірну вимогу, не погодившись із якою 23.08.2016 звернулась до ГУ ДФС у Житомирській області зі скаргою. Вказала, що 31.08.2016 отримала лист Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Житомирській області від 26.08.2016 № 6454/06-15-17-02 про відкликання вимоги, а 13.09.2016 - рішення ГУ ДФС у Житомирській області про залишення її скарги без розгляду, у зв'язку з відсутністю предмета оскарження. Вважає, що у відповідача відсутні повноваження для відкликання вимоги про сплату боргу з єдиного внеску, оскільки вимога може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Пояснив, що спірна вимога є відкликаною та не порушує права позивача.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно зі частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Встановлено, що 08.08.2016 Новоград-Волинською ОДПІ сформовано та направлено позивачеві вимогу № Ф-331-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, штрафу та пені в сумі 136606,67 грн (а.с. 12).
Вважаючи вимогу такою, що прийнята відповідачем з порушенням чинного законодавства, 23.08.2016 позивач направила на адресу Головного управління ДФС у Житомирській області скаргу про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2016 № Ф-331-17.
Листом від 26.08.2016 № 6454/06-15-17-02 "Про відкликання вимоги" Новоград-Волинська ОДПІ повідомила ФОП ОСОБА_3, що у зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2016 № Ф-331-17 на суму 136606,67 грн, просять вважати недійсною (а.с. 10).
У свою чергу, Головне управління ДФС в Житомирській області рішенням від 08.09.2016 № 578/14-06-30-10-01-01 залишила без розгляду скаргу ФОП ОСОБА_3, мотивуючи відсутністю предмету оскарження, так як Новоград-Волинською ОДПІ відкликано вимогу (а.с. 14).
У ході судового розгляду справи представник відповідача наголошував на тому, що оспорювана вимога виставлена помилково, внаслідок чого в подальшому була відкликана. Обґрунтовуючи правомірність дій Новоград-Волинської ОДПІ посилався на статтю 60 Податкового кодексу України.
Проте, висновки, покладені в основу заперечень відповідача, спростовуються наступним.
За змістом частини першої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацами першим - третім частини четвертої указаної статті Закону передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Із аналізу наведених правових норм можливо дійти висновку про те, що вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом та обов'язкова до виконання платником внеску.
З'ясовуючи наявність повноважень у відповідача щодо відкликання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, встановлено наступне.
Так, абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2015 року N 1124 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2016 року за N 178/28308 (далі - Порядок N 1124), у разі якщо скаржник вважає, що контролюючий орган у районі, місті (крім міста Києва), районі у місті, об'єднаний чи спеціалізований неправильно визначив суму недоїмки або прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, він має право оскаржити таке рішення у відповідному головному управлінні ДФС в області, місті Києві.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку N 1124, скарга на вимоги та на рішення контролюючих органів у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднаних чи спеціалізованих про нарахування пені та накладення штрафу подається відповідно до головних управлінь ДФС в областях, місті Києві в письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення. Про подання скарги скаржник зобов'язаний одночасно повідомити територіальний контролюючий орган, вимога або рішення якого оскаржуються.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку N 1124, первинна скарга повинна бути подана до відповідного головного управління ДФС в області, місті Києві протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги або рішення територіальних контролюючих органів про нарахування пені та накладення штрафу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач подала до Головного управління ДФС в Житомирській області скаргу на вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску з дотриманням встановлених законодавством строків.
Згідно пункту 1 розділу IV Порядку N 1124, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
За змістом пункту 4 розділу IV Порядку N 1124, контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
залишає вимогу або рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу - без задоволення;
скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржується, не задовольняє скаргу в певній частині;
скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу;
направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального контролюючого органу;
залишає скаргу без розгляду.
Отже, указаним Порядком надано повноваження щодо скасування вимоги/рішення виключно контролюючому органу, який розглядає скаргу на таку вимогу або рішення.
При цьому, ні Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ні Порядком N 1124 не передбачено повноважень контролюючого органу, який прийняв вимогу, відкликати вимогу та обставин, за наявності яких вимога може бути відкликана.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що право відкликання контролюючим органом вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску передбачено статтею 60 Податкового кодексу України, оскільки указаною статтею передбачено випадки, за яких податкові повідомлення-рішення і податкові вимоги вважаються відкликаними.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимогу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС в Житомирській області № Ф-331-17 від 08.08.2016 не можна вважати відкликаною листом від 26.08.2016.
Згідно зі частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на те, що вимога про сплату єдиного внеску є обов'язковою до виконання, а у ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що вимога від № Ф-331-17 від 08.08.2016 прийнята помилково, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для її скасування.
Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адмніністративний позов задовольнити.
Скасувати вимогу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС в Житомирській області № Ф-331-17 від 08.08.2016.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Новоград-Волинської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС в Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 1366,07 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Р.М.Шимонович
Повний текст постанови виготовлено: 17 жовтня 2016 р.