12 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/773/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.
за участю сторін:
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Державна податкова інспекція м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області області, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що за гр. ОСОБА_1. рахується заборгованість до бюджету у розмірі 25000 грн., по платежу 50 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб» яка є несплаченою, відтак позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути заборгованість в судовому порядку
Позивач, в судове засідання не з'явився, проте в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами (а.с.6).
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повернутими поштовими відправленнями з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи. Таким чином справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а відтак у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Суд зазначає, що з 01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України введено новий податок з громадян України - транспортний податок.
Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення - рішення, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості необхідні для розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
Відповідно до п.п.267.6.1п. 267.6ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2015 року №350-17, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. (а.с.12), яке було відправлено відповідачу рекомендованим листом (а.с.13).
Однак відповідач не сплатила суму податкового зобов'язання з транспортного податку, та не оскаржувала таке ні в адміністративному ні судовому порядку.
Таким чином, сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, а тому за ОСОБА_1. рахується податковий борг у розмірі 25000 грн., наявність якого також підтверджена даними облікової картки платника податків( а.с.11).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За матеріалами справи, податковим органом в установленому законом порядку надіслана на адресу відповідача податкова вимога форми "Ф" від 08.12.2015 року № 1568-23 (а.с. 14).
Згідно абзацу 3 ч.58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п.95.1ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пп. 20.1.19.П., пп.20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Зважаючи на вказані норми Закону, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі (двадцять п'ять тисяч грн.) грн. по платежу НОМЕР_2 «Транспортний податок з фізичних осіб».
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяМ.М. Луцович