м. Вінниця
17 жовтня 2016 р. Справа № 802/1316/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Ткачук Т.А.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Черпітяк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправним рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача стосовно прийняття рішення № 0017561303 від 09.08.2016 року, яким на позивача за несплату/не своєчасну сплату єдиного внеску накладено фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 22059,04 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи викладені в письмових запереченнях (а.с. 31-32). Окремо зазначив, що наявність помилкової сплати єдиного соціального внеску на неналежний рахунок і її відсутність на належному, підтверджує несвоєчасність даного платежу, а отже податковий орган при винесені оскаржуваного рішення діяв відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного соціального внеску.
29.11.2013 року між ОСОБА_3 та Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області укладено типовий договір № 22 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до якого позивач зобов'язується сплачувати єдиний соціальний внесок в сумі не менше мінімального розміру страхового внеску до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який він сплачується на відповідний рахунок відкритий в ГУ ДКСУ у Вінницькій області. Даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 30 листопада 2014 року.
Проте, після закінчення вказаного строку, позивач помилково продовжувала сплачувати єдиний соціальний внесок на рахунок який в ньому містився.
Виявивши вказану невідповідність, ОСОБА_3 звернулась до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з листом від 25.02.2016 року, в якому просила перерахувати надмірно сплачені кошти в сумі 83362,40 грн. з рахунку добровільної сплати єдиного соціального внеску №7105 на рахунок зі сплати Єдиного соціального внеску фізичної особи підприємця №7104.
На даний лист позивачем отримано відповідь про можливість проведення вказаної операції та податковий орган має на меті здійснити її частинами найближчим часом.
При цьому, 09.08.2016 року у відношенні позивача прийнято рішення № 0017561303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Підставою для прийняття вказаного рішення стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 12.02.2016 року по 17.06.2016 року. Дане рішення одночасно є предметом оскарження в даній справі.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Пунктами 2, 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. ч. 8, 11 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частинами 3, 4 ст. 25 вказаного Закону передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;
орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вищевказаними нормами законодавства чітко визначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.
Згідно ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивачем єдиний соціальний внесок до органів доходів і зборів сплачувався своєчасно та в повному обсязі, звітність також подавалася вчасно, жодної недоїмки не рахується. Вказану обставину також підтверджує той факт, що згідно облікових карток даного платника Вінницькою ОДПІ ГУДФС у Вінницькій області помилково сплачені позивачем кошти на рахунок добровільної сплати єдиного соціального внеску №7105, податковим органом перераховано на належний рахунок зі сплати Єдиного соціального внеску фізичної особи підприємця №7104.
Разом з тим, відповідно довідки Вінницької ОДПІ ГУДФС у Вінницькій області станом на 12.09.2016 року за платником податків ОСОБА_3 рахується передплата по єдиному соціальному внеску.
Крім того, вимогу про сплату недоїмки, яка б свідчила про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску орган доходів і зборів позивачу не надсилав.
Таким чином, суду не зрозуміло якими нормами законодавства керувався відповідач приймаючи рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несплату/не своєчасну сплату єдиного внеску.
Також, суд зазначає, що сплата ОСОБА_3 єдиного внеску на рахунок добровільної сплати єдиного соціального внеску №7105 а не на рахунок зі сплати Єдиного соціального внеску фізичної особи підприємця №7104 не може вважатися недоїмкою, оскільки, як встановлено, вищевказані рахунки належать одній і тій ж юридичній особі - Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, а тому всі кошти по єдиному соціальному внеску перебували на рахунках податкового органу незалежно від того, на який рахунок вони зараховані.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Аналіз викладених норм законодавства та встановлених у справі фактичних обставин, свідчить про те, що рішення податкового органу № 0017561303 від 09.08.2016 року є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству, а тому вимоги позивача стосовно визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративному судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В судовому засіданні позивачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення податкового органу прийнято з порушенням норм законодавства України. В той же час відповідач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0017561303 від 09.08.2016 року.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_2) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович