Справа № 148/878/16-к
Провадження №1-кп/148/103/16
26 жовтня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин кримінальне провадження № 12016020310000063, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буша Ямпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з не закінченою вищою освітою, не одруженого, працюючого не офіційно, тимчасово перебуваючого в центрі реабілітації «Джерело Життя» за адресою: вул. Леніна, 117, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, раніше засудженого вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 16.12.2011 року за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 71,72, ч. 4 ст. 81 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 2 місяці, звільненого з місця відбування покарання умовно-достроково 06.02.2013 року з не відбутим строком покаранням 2 місяці 2 дні, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
02 лютого 2016 року близько 09:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом відчинення дверей проник в середину сараю, розташованого на території домогосподарства АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , звідки діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав алюмінієвий бідон, ємкістю 40 літрів, вартістю 460 грн., отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті. Суду пояснив, що дійсно він, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, в лютому 2016 року, проник до сараю по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_6 , яку раніше знав, звідки викрав алюмінієвий бідон. З викраденим бідоном він встиг відійти від належного ОСОБА_6 домогосподарства близько на 50 метрів та був затриманий працівниками поліції. Бідон у нього був вилучений та переданий потерпілій. Щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши, що розуміє неправомірність своєї поведінки по відношенню до потерпілої, яка до нього добре ставиться та багато допомагала. Просив суворо його не карати та призначити покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явивилася. Від неї до суду надійшла письмова заява, в якій вона просить проводити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у її відсутність, матеріальних претензій до нього не має та просить не призначити обвинуваченому суворого покарання..
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При встановлених обставинах та досліджених доказах у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, працює неофіційно, посередньо характеризується, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини, щире каяття та відшкодування завданого збитку шляхом повернення протиправно отриманого майна.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , думки потерпілої щодо призначення йому не суворого покарання, думки інших учасників процесу про можливість його виправлення в умовах без ізоляції від суспільства, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання в межах ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням до нього ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з одночасним покладенням на нього обов'язки, які сприятимуть його виправленню. Саме таке рішення, на думку суду, в даному випадку є гуманним та справедливим.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності до ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.
Речові докази: алюмінієвий бідон, ємкістю 40 літрів, який повернуто потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній за належністю.
Судові витрати у зв'язку з залученням експерта в сумі 306 грн. 90 коп. (триста шість гривень дев'яносто копійок) стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя ОСОБА_1