Справа № 147/352/16-к
Провадження № 1-кп/147/45/16
21.10.2016 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючий суддя: ОСОБА_1 ,
секретар: ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Тростянець кримінальне провадження, внесене 25.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020300000434 про обвинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ярке Джанкойського району АР Крим, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з вищою базовою освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 16.02.1989 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст.141 КК України (в ред. 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 20.06.1994 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 17, ч.3 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 12.10.1995 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 222 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі. В силу ст.43 КК України приєднано не відбуту частину покарання за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.06.1994 року, остаточно призначено міру покарання у вигляді 4 роки 1 місяць 22 дні позбавлення волі. Звільнився 20.10.1999 року в зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 17.10.2000 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ст.ст. 81 ч.3, 140 ч.3, 42, 26 КК України (в ред. 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 16.11.2001 року перегляд вироку Тростянецьким районним судом Вінницької області, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 315 ч.2, 317 ч.1, 309 ч.1, 304, 42, 43 КК України, призначено покарання 7 років позбавлення волі;
- 17.04.2001 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ст.ст. 229-5 ч.2, 229-4 ч.1, 229-6 ч.1, 208, 140 ч.2, 140 ч.3, 42 ч.3, 43 КК України до 7 років позбавлення волі. 16.11.2001 року перегляд вироку Тростянецьким районним судом Вінницької області, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 315 ч.2, 317 ч.1, 309 ч.1, 304, 42, 43 КК України, призначено покарання 7 років позбавлення волі. Звільнився 12.05.2007 року в зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 27.04.2009 року Київським районним судом м. Одеси за ст.ст. 309 ч.2, 187 ч.1, 185 ч.2, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 29.10.2012 року згідно постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 19.10.2012 року звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 місяць 26 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_5 , інші учасники - потерпіла ОСОБА_6 ,
23.12.2015 року близько 21:00 год. ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю господарів та інших сторонніх осіб, за допомогою наявного у нього ключа, відчинив навісний замок вхідних дверей, проник до житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрав телевізор марки «RAINFORD», вартістю 1 560,00 грн. та жіночу зимову куртку - дублянку, вартістю 416,25 грн. Після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме зберігав за місцем свого проживання.
Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 976,25 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині не визнав. Суду показав, що 23.12.2015 року він зустрів ОСОБА_7 . Вона запропонувала йому разом вжити спиртні напої. Після того ОСОБА_8 ще захотіла спиртного і запропонувала йому продати власні телевізор і дублянку, щоб купити спиртне. В свою чергу він запропонував ці речі продати Чорному, на що вона погодилась. Він взяв речі і поїхав до ОСОБА_9 додому. Там їх не вдалось продати, тому повернувся до себе додому, залишив там телевізор і дублянку. Взяв з дому власні кошти, на які придбав горілку, цигарки і пішов до ОСОБА_8 . Після цього вони із ОСОБА_8 направились до ОСОБА_10 , де ОСОБА_8 залишилась ночувати, а він повернувся додому. По тому до нього приїхала поліція і заявила, що він вкрав у ОСОБА_8 телевізор і дублянку. Ключі від будинку ОСОБА_8 , вона дала йому сама, добровільно, щоб у нього були.
Не дивлячись на не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованому йому злочині, його вина за викладених вище обставин, доводиться крім власне його показів, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнів у своїй достовірності та допустимості.
Так, допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 23.12.2015 року біля 18:00 год. вечора до неї додому прийшов ОСОБА_11 , запитував де її чоловік. Він наказав їй закрити хату і йти з ним шукати чоловіка. Вони пішли до ОСОБА_10 , який проживає по сусідству. Він забрав у неї ключі від її будинку та забрав у ОСОБА_10 мобільний телефон. Вона перечекала, щоб ОСОБА_11 пішов. Підійшла до власного будинку, побачила, що колодка на дверях висить. Не маючи іншого ключа, щоб потрапити додому вона пішла до знайомого ОСОБА_12 щоб попроситись переночувати. Зранку вони з ОСОБА_13 пішли до неї додому. Там він допоміг їй зірвати замок, щоб потрапити в будинок. В будинку все було розкидано. Відразу ж помітила, що пропав телевізор і зникла її дублянка. З ОСОБА_11 знайома не дуже давно. Ніяких стосунків з останнім немає. Алкогольних напоїв з ОСОБА_11 не вживала. Були випадки, коли ОСОБА_11 приходив до неї додому із ножем та погрожував їй та її чоловіку, вимагав гроші. Добровільно телевізор і дублянку ОСОБА_11 не віддавала. Ще один ключ від будинку є в її чоловіка. Однак його того дня дома не було, він знаходився у дітей в Житомирській області. В поліції ОСОБА_11 зізнався, що в нього був ключ від її будинку. Вона впізнала, що то був її ключ, який ОСОБА_11 у неї забрав. При визначенні обвинуваченому виду та міри покарання потерпіла підтримала позицію прокурора, просила ОСОБА_11 призначити покарання.
Наведені показання потерпілої знайшли своє підтвердження під час допиту в судовому засіданні свідків. Зокрема, свідок ОСОБА_14 суду показав, що в грудні 2015 року, ввечері до нього додому прийшла ОСОБА_15 і розказала йому, що не може зайти в будинок, так як у неї забрав ключі від будинку ОСОБА_11 . Називала його ще на прізвисько « ОСОБА_16 ». Вони домовились, що ОСОБА_17 залишиться у нього переночувати, а вранці він допоможе їй зірвати замок, щоб потрапити в будинок. Вранці прийшовши до будинку ОСОБА_8 бачив, що замок не був зламаний, висів на дверях. Він допоміг зірвати ОСОБА_18 замок та зайти в будинок. Бачив, що в хаті було все розкидано, був відсутній телевізор. Алкогольних напоїв в будинку ОСОБА_18 не бачив. ОСОБА_18 в стані алкогольного сп'яніння не була. ОСОБА_11 знає не дуже давно. Останній неодноразово приходив до нього додому, вимагав гроші, погрожував ножем. ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_19 знає давно, товаришує з ними.
Свідок ОСОБА_20 суду показав, що в грудні пізно у ввечері прийшов ОСОБА_11 , бачив також за ворітьми силует якоїсь жінки. Хто та жінка він не знає. ОСОБА_11 приніс йому для продажу дублянку. Його дружина поміряла ту дублянку. Вона їй не підійшла і він відмовився її купувати. ОСОБА_11 з дублянкою зайшов до нього на подвір'я. Дублянка була рожевого кольору, шкіряна з хутром. ОСОБА_11 хотів, щоб він її придбав за 400,00 грн., він відмовився. ОСОБА_11 забрав дублянку і пішов. Напередодні ОСОБА_11 приходив разом із ОСОБА_21 та приносили для продажу телевізор. Телевізор він купив за 200 грн., марка телевізора була «Альпарі». Після того приїжджала поліція та вилучила даний телевізор, оскільки він крадений. ОСОБА_11 разом із потерпілою не бачив. Напередодні бачив ОСОБА_11 з жінкою, яку він не знає, однак то була не потерпіла.
Свідок ОСОБА_22 суду показала, що потерпілу ОСОБА_8 вона не знає взагалі. ОСОБА_11 приходиться їй знайомим. В кінці грудня 2015 року близько 18:00 год. - 19:00 год. ОСОБА_11 приніс до неї додому дублянку, щоб збути за гроші. Чоловік взяв у ОСОБА_11 дублянку. Вона її поміряла. Але дублянка їй не підійшла і вони відмовились її купувати. Дублянка була з пухнастим коміром, з рожевими ґудзиками, довжиною нижче коліна, спокійного, ніжно - рожевого кольору, з хутром світлішого кольору, гладка. Дублянка була на неї велика і чоловік повернув дублянку ОСОБА_11 . Потерпілу із ОСОБА_11 не бачила. Потерпіла для продажу дублянку чи телевізор їй не пропонувала. Бачила напередодні ОСОБА_11 із якоюсь жінкою, однак то була не потерпіла. Свідком подій крадіжки даної дублянки вона не була.
Свідок ОСОБА_23 суду показала, що потерпіла ОСОБА_24 проживає по сусідству. ОСОБА_11 не знає. В кінці грудня до неї вранці прийшла ОСОБА_8 , плакала та розказувала, що її обікрали, що вона боїться чоловіка на ім'я ОСОБА_25 . Вона ще його називала « ОСОБА_26 ». Казала, що вона боїться повертатись додому, так як чоловіка дома не було. Напередодні тих подій ОСОБА_8 дала їй ключ і вона ходила закривала ОСОБА_8 в її будинку, а вранці ходила відкривала. Закривала на колодку. Це продовжувалось на протязі тижня. Перебуваючи в будинку ОСОБА_8 , бачила телевізор. Крім того, ОСОБА_18 розказувала, що у неї також вкрали сережки та дублянку. ОСОБА_8 прийшла до неї після крадіжки. ОСОБА_8 боялась бути дома вже після крадіжки. Раніше ОСОБА_11 , щоб він приходив до ОСОБА_8 не бачила. ОСОБА_18 спиртними напоями не зловживає. Будь-яких речей їй на продаж вона не пропонувала. Знає ОСОБА_8 , як трудолюбиву, добру людину.
Свідок ОСОБА_19 суду показав, що потерпіла ОСОБА_8 доводиться йому цивільною дружиною. 23.12.2015 року його дома не було, він був у дітей та внуків в Житомирській області. При спілкуванні із дружиною остання розказала, що її обікрав ОСОБА_11 . Забрав у неї ключі від будинку, звідки потім викрав телевізор і дублянку. Ще забрав деякі речі, однак їх поліція не знайшла. ОСОБА_11 знає не дуже довго. Ніяких стосунків із останнім немає. Напередодні ОСОБА_11 з іншими чоловіками приходив до них додому та вимагав у нього гроші, забирав майно, погрожував ножем. З даного приводу він звертався до поліції. З ОСОБА_11 алкогольних напоїв разом ніколи не вживав. Дружина разом із ОСОБА_11 спиртні напої також не вживала. Дружина спиртними напоями не зловживає. Очевидцем даних подій не був. Додому повернувся за кілька днів після крадіжки.
Свідок ОСОБА_27 суду показав, що ОСОБА_19 та ОСОБА_6 знає не дуже давно. Перебував якось у них дома, випивали спиртні напої. Після того у нього пропав телефон і він звинуватив у крадіжці ОСОБА_28 . Той не заперечував даний факт, зобов'язався йому повернути гроші. Крім того, ОСОБА_28 заявляв на нього в поліцію, звинувачував у тому, чого він не робив. Телевізор та дублянка, про які заявила ОСОБА_8 , то вона йому пропонувала їх продати. Він відмовився. З ОСОБА_11 товаришує, проводить з ним час. Свідком викрадення у ОСОБА_8 телевізора та дублянки не був, обставини даної події йому невідомі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показала, що ОСОБА_3 є співмешканцем її доньки. Живуть усі разом протягом останніх двох років у одному будинку. Одного дня у грудні минулого року повернулась додому, де застала працівників міліції та понятих, які обшукували будинок. З будинку вилучили телевізор сірого кольору та світлу дублянку. Вказані речі з'явились у будинку приблизно за тиждень до того, як прийшла міліція. Ці речі їй не належали, їх приніс ОСОБА_11 для доньки. Вважає дії працівників незаконними, оскільки до будинку прийшли без санкції прокурора, самовільно шукали щось у будинку, погрожували розправою. З потерпілою не знайома. Вважає її непорядною та такою, що зловживає спиртними напоями, задля чого розпродує своє майно. Заперечувала ту обставину, що допитувалась як свідок під час досудового розслідування, однак після пред'явлення їй прокурором протоколу її допиту як свідка, нагадала такі події. З приводу незаконних на її думку дій працівників поліції не скаржилась, у протоколі її допиту як свідка про це не зазначала.
Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні при з'ясуванні характеру її відносин з обвинуваченим пояснила, що він заходить до них у гості. В подальшому під час допиту пояснила, що має з ним стосунки близькі, які тривають кілька останніх місяців. Крім того показала, що дала письмову згоду на огляд працівниками поліції будинку, де вона мешкає з мамою. Цю згоду підписала під тиском та погрозами. В будинку були знайдені та вилучені телевізор та рожева дублянка. Їх раніше приніс ОСОБА_11 . Їй вони не належали. Пояснила, що за її участю проведено слідчий експеримент. У відношенні неї працівники чинили тиск, погрози. Однак, не вважала за потрібне про це розповідати та скаржитись. ОСОБА_11 про це також не розповідала.
Оцінюючи наведені показання зазначених вище свідків, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними, які своєю сукупністю доводять та знайшли своє підтвердження під час допиту в судовому засіданні, в яких не заперечуються та підтверджуються обставини даного злочину, з фактичного боку. Покази допитаних в судовому засіданні свідків є послідовними, чіткими, не суперечать показам потерпілої ОСОБА_6 .
Покази свідка ОСОБА_27 , судом оцінюються критично, оскільки свідок перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_3 та, в силу цього, зацікавлений в розгляді справи з тим, щоб його товариш уникнув відповідальності за вчинений злочин.
Свідки ж ОСОБА_30 та ОСОБА_29 , допитані також за клопотанням обвинуваченого, підтвердили окремі обставини з фактичного боку. Стосовно висловленої кожною з них негативної характеристики потерпілої та її чоловіка, суд оцінює такі твердження як виключно суб'єктивну думку свідків, метою якої є принизити в очах суду потерпілу, та сприяти уникнути співмешканцю кримінальної відповідальності. Крім того, очевидною є психологічна залежність свідка ОСОБА_31 перед обвинуваченим. Як повідомила свідок вона є інвалідом другої групи. Вона заперечила прояви фізичного насилля відносно неї ОСОБА_3 . Однак, як вбачається із поданого прокурором в засіданні Висновку від 15.09.2016 року про результати розгляду повідомлення про вчинення злочину, такі обставини мають місце. З огляду на викладене, показання цих свідків суд не розглядає як щирі та правдиві.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зібраними в межах кримінального провадження, відомості про злочин у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які суд визнає достатніми, належними, допустимими, а саме:
- заявою ОСОБА_6 від 25.12.2015 року, внесеною до ЄРДР, про вчинення відносно неї злочину, а саме крадіжки належного їй телевізора марки «RAINFORD» та зимової дублянки. Первинна правова кваліфікація, внесена до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 - ст. 185 ч.1 КК України (а.с.76,77);
- протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.12.2015 року від ОСОБА_6 , а саме про крадіжку належного їй телевізора та зимової дублянки (а.с.78-79);
- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 25.12.2015 року, відповідно до якого предметом огляду є домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду встановлено вигляд навісного замка, вхідних дверей до будинку ОСОБА_6 та слідів відважування на ньому, місце знаходження викраденого телевізора та зимової дублянки (а.с.81-83);
- протоколом огляду місця події від 26.12.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого місцем огляду являється приватна садиба по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_32 . Під час огляду кімнат житлового будинку, вилучено телевізор марки «RAINFORD», сірого кольору та жіночу зимову куртку - дублянку, рожевого кольору та ключі від навісного замка із написом «TOUTRU» (а.с.85-87,109);
- протоколом огляду предмета та фототаблицями до нього від 26.12.2015 року, відповідно до якого предметом огляду є зимова дублянка, рожевого кольору, 48 розміру, виготовлена із шкірозамінника ззовні та штучного хутра із середини, довжиною 1 метр та телевізор марки «RAINFORD», сірого кольору. Вказані предмети вилучені під час огляду місця події - домогосподарства ОСОБА_31 (а.с.89-91);
- постановою слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУ Національної поліції у Вінницькій області від 26.12.2015 року про прилучення до справи в якості речового доказу зимової куртки - дублянки рожевого кольору та телевізора марки «RAINFORD», сірого кольору (а.с.92);
- протоколом огляду предмета та фототаблицями до нього від 05.02.2016 року, відповідно до якого предметом огляду є навісний замок, вилучений під час огляду будинку потерпілої ОСОБА_6 та замочний ключ, вилучений з будинку ОСОБА_31 в с.Северинівка Тростянецького району Вінницької області (а.с.102-103);
- постановою слідчого Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУ Національної поліції у Вінницькій області від 05.02.2016 року про прилучення до справи в якості речового доказу навісного замка з написом «TOUTRU» та замочний ключ, що має напис «TOUTRU» (а.с.104);
- протоколу пред'явлення ОСОБА_6 речей для впізнання за фотознімками від 05.02.2016 року, відповідно до якого на фото №3 ОСОБА_6 упізнала ключ від вхідних дверей її житлового будинку (а.с.98-101);
- протоколом слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 05.02.2016 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 показала належний їй житловий будинок та місце звідки вчинено крадіжку телевізора та куртки - дублянки (а.с.107-108);
- протоколом слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 19.02.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_30 показала місце, де знаходилися телевізор марки «RAINFORD», сірого кольору та жіноча зимова куртка - дублянка, рожевого кольору, які в кінці грудня 2015 року приніс їй ОСОБА_3 (а.с.117-119);
- висновком експерта №52 від 28.01.2016 року відповідно до якого ринкова вартість телевізора марки «RAINFORD» на момент скоєння крадіжки, з урахуванням стану використання, могла складати 1560,00 грн., зимової куртки-дублянки, з урахуванням стану її використання - 416,25 грн. (а.с.96-97).
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, враховуючи при цьому визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги тяжкість скоєного ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, поведінку обвинуваченого після вчиненого, яка не містила ознак каяття, відомості, що характеризують його особу, а саме: раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення тяжких злочинів, остання судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, проте належних висновків для себе не зробив, не працює, не одружений, за місцем проживання компрометуючі матеріали на нього не надходили, має задовільний стан здоров'я, перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога Тростянецької ЦРЛ з 2015 року, під наглядом в психіатричному кабінеті не знаходиться.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує його покарання є рецидив злочинів.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визначену ч. 2 ст. 50 КК України мету покарання, думку потерпілої, яка підтримала прокурора у призначені обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, суд вважає за можливе виправлення та перевиховання обвинуваченого виключно в умовах ізоляції від суспільства, а відтак, призначивши йому не максимальне покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України не знаходить підстав для застосування правил ст. 75 КК України, оскільки саме таке рішення, на думку суду, як виняток, є гуманним і справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.
Строк обраного під час досудового розслідування ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання сплинув, та не був продовжений. У суду відсутні підстави застосувати будь-які запобіжні заходи стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи в сумі 306 (триста шість) грн. 90 коп.
Речові докази по справі, а саме: телевізор марки «RAINFORD», сірого кольору та жіноча зимова куртка - дублянка, рожевого кольору, навісний замок з написом «TOUTRU», замочний ключ, що має напис «TOUTRU», що передані на зберігання ОСОБА_6 залишити їй же.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя