Справа № 404/6809/16-к
Номер провадження 1-кс/404/1254/16
25 жовтня 2016 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 власника майна ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області по матеріалам кримінального провадження 12016120020013206 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України,
Слідчий СВ Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб ВАЗ 2107 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , посилаючись на те, що автомобіль є тимчасово вилученим майном, визнаний речовим доказом, оскільки на ньому залишились сліди зіткнення з автомобілем марки «Шевролет Каптіва», державний номерний знак НОМЕР_2 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.10.2016 року. Заявлене до арешту майно є предметом проведення спеціальних досліджень, тобто автомобіль відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України. На переконання слідчого і прокурора, підставою звернення з таким клопотанням стала наявність на транспортному засобі транспортно-трасологічної інформації.
Мета звернення - забезпечення умов зберігання таких слідів, забезпечення позову.
ОСОБА_5 , (власник майна) заперечив можливість задоволення вимог поданого слідчим клопотання, через передчасність такого клопотання, наявну у власника майна потребу користуватися автомобілем для власних потреб.
Вислухавши доводи присутніх, вивчивши матеріали клопотання, вважаю за можливе задовольнити вимоги заявленого слідчим клопотання, з наступних підстав:
За результатами огляду місця події від 22.10.2016 року, автомобіль ВАЗ 2107 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , був вилучений і поміщений під охорону на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів Кіровоградської філії державного підприємства «Інформ-ресурси», де і знаходиться в теперішній час.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в поряду, визначеному Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 ст. 100 КПК України).
На підставі постанови слідчого від 22.10.2016 року, вилучений транспортний засіб був визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Пунктом 1 частини 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
У свою чергу арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. (частини 1-2 ст.170 КПК України).
При цьому враховується, що відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Слідчий надав достатні данні: (протокол огляду місця події; протоколи огляду транспортних засобів, схему зіткнення автомобілів), на підставі яких доводиться розумна підозра в тому, що: спірний транспортний засіб мав зіткнення із автомобілем марки «Шевролет Каптіва», державний номерний знак НОМЕР_2 ; на автомобілі залишились сліди зіткнення у формі пошкодження кузова, які утворились в наслідок ДТП; зазначене майно визнано речовим доказом злочину; слідчим ухвалені постанови про необхідність в подальшому забезпечити проведення експертиз, при цьому предметом спеціальних досліджень слідчим чітко визначено речовий доказ автомобіль ВАЗ 2107 з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
У свою чергу, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, належить водію, який не перебував за кермом під час дорожньо-транспортної пригоди, тому є нагальна потреба у забезпеченні належного зберігання речового доказу у кримінальному провадженні, забезпечення позовних вимог постраждалої сторони та безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до зазначеного транспортного засобу для забезпечення організації проведення транспортно-трасологічної і автотехнічної експертиз.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. (ч.11 ст. 170 КПК України)
При розгляді поданого клопотання, з наданих матеріалів встановлено, що дії слідчого відповідають вимогам закону. Останній довів наявність розумної підозри про існування ризику умисного знищення автомобіля чи зміни номерних вузлів та агрегатів, що призведе до втрати значення речового доказу, як такого. Авто зберігає на собі транспортно-трасологічну інформацію індивідуально визначеного характеру. За таких умов зазначене у клопотанні майно, що було тимчасово вилучено слідчим під час огляду місця події, відповідає вказаним критеріям і підлягає арешту. Також для проведення ефективного досудового розслідування є потреба у збереженні цього майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Зважаючи на перераховані обставини, підлягає задоволенню і вимога слідчого про необхідність застосування по відношенню до ОСОБА_5 заборони в користуванні та розпорядженні арештованим майном.
На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдано потребу втручання у права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту з метою запобігання його зникнення, знищення, пошкодження, зміни майна.
Держава забезпечує право громадянина на недоторканність його життя та здоров'я, захист суспільних відносин пов'язаних з забезпеченням безпеки дорожнього руху, ефективне забезпечення проведення досудового розслідування. Таким чином тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні немайнові ознаки, переважають принцип мирного володіння майном.
Слідчий суддя, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що факт визнання речовим доказом, необхідність проведення спеціальних досліджень, ризик знищення майна, необхідність забезпечення позову, є достатньою умовою для застосування щодо цього рухомого майна спів розмірного заходу забезпечення кримінального провадження, яким є накладення арешту на майно. Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не встановлено. Арешт суттєво не позначитися на інтересах третіх осіб.
З урахуванням викладеного і керуючись ст. 170 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
По кримінальному провадженню 12016120020013206 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України, накласти арешт та заборонити користування і розпорядження автомобілем ВАЗ 2107 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зареєстрованого за ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим СВ Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_3 з вчиненням ним у визначеному законом порядку дій по реєстрації арешту майна та забезпеченню умов його зберігання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1