Справа № 140/2250/14-ц
про залишення позовної заяви без руху
28.08.2014 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області ЦАРАПОРА О.П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради про визнання права власності на майно,-
19.08.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України з наступних підстав:
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог частини 2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, серед іншого, повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом; до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Виходячи з даної норми вбачається, що позовна заява повинна містити поштовий індекс відповідача, а також його точну адресу, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки адреса це умовна кодифікація місця знаходження обєкту, яка застосовується з метою поштового звязку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.
У позовній заяві щодо вимог майнового характеру відсутні докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування; до позову не надані документи про відвід земельної ділянки під самочинне збудоване нерухоме майно, оскільки, відповідно до вимог ч. 3 ст. 376 ЦК України, на яку сам посилається позивач у позові право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно,, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, однак позивачем не вирішено коло осіб у справі (не залучені до участі у справі органи державної архітектурної інспекції України, особи, що представляють земельні відносини «Центр земельних відносин»), відсутні докази того, що позивачеві чинилися перешкоди у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, докази того чи оскаржувалося позивачем рішення про відмову у надання дозволу компетентним органом щодо розробки проекту землеустрою. З урахуванням на положення ст.376 ч.4, 5 ЦК України позивачу слід вказати в тексті позову із посиланням на відповідні докази чи порушує об'єкт самочинного будівництва, право власності на який просить визнати позивач, права та інтереси третіх осіб.
Зокрема в матеріалах позову відсутні докази про те, що позивач звертався з питанням про оформлення права власності на нерухоме майно до компетентного державного органу, в порядку встановленому законодавством. Обов'язковість зазначення в позові таких даних із посиланням на докази поділяє і Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.6 своєї постанови №6 від 30 березня 2012 року.
Відсутні докази чи має позивач оформлене відповідно до ст.126 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт самочинного будівництва.
До позовної заяви долучено технічний паспорт виданий Тульчинським МБТІ, тобто технічний паспорт, який не відображає актуальних технічних характеристик побудованого майна. Крім того, даний паспорт на звороті першої сторінки не містить жодних відомостей про самовільне будівництво.
Таким чином, звернення до суду з зазначеним позовом повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
З наданих до позову документів , суд не вбачає наявність спору про право. Так як, відповідно до п.1 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У позові не вказано, у чому полягає спір, чиї права порушенні самочинним будівництвом. У матеріалах позову існує висновок будівельно технічної експертизи за результатами якої вбачається, що житловий будинок відповідає нормативно технічним, санітарно гігієнічним, протилежним та екологічним вимогам. Однак позивачем не надано ніяких документів про те, що експлуатація вказаної самочинно реконструйованої будівлі узгоджена з пожежною службою, службами енерго- газо- водопостачання, санітарною службою, тощо.
Крім того відбиття в позовній заяві ціни позову має особливе значення в першу чергу для захисту прав самого позивача, так як обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права, оскільки неприпустиме пред'явлення позову за ціною меншою за судові витрати на провадження справи в суді, а тому у зв'язку з відсутністю в матеріалах позовної заяви оцінки вартості даного майна неможливо визначити розмір судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
В силу ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Позивачкою не представлено суду будь-яких відомостей щодо неможливості встановлення ціни позову на момент пред'явлення позову, яким має бути оцінка спірного майна компетентним органом, тому застосування ч.2 ст.80 ЦПК України у даному випадку не є доречним, у зв'язку із чим позивачу необхідно доплатити судовий збір, який повинен складати 1 % від суми позову за цінами нерухомості, що діють на час звертання заявника до суду.
У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст.119,120,121 ЦПК України , суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради про визнання права власності на майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, не більше п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: