Справа № 344/12236/16-п
Провадження № 33/779/220/2016
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Попович В. С.
Суддя-доповідач Повзло В.В.
27 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,
розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2016 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 що працює на посаді водія в ПАТ КБ «ПриватБанк»,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір,
Оскарженою постановою судді встановлено, що 18 вересня 2016 року близько 16 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 361, ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9. а) Правил дорожнього руху України, а саме, керував автомобілем марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення судді Борисюк Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та винести постанову про закриття справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що місцевим судом всупереч ст. ст. 268, 280 КУпАП неповно з'ясовано обставини справи і наведено висновки, які обставинам справи не відповідають. Зазначає, що 18 вересня 2016 року він близько 15 год. попросив свого знайомого ОСОБА_4 після закінчення робочої зміни, поїхати з ним на автомийку по вул. Коновальця (за Аеропортом) у м. Івано-Франківську разом на його службовому автомобілі «Фольксваген транспортер» д.н.з. НОМЕР_1. На автомийці вони домовились, що далі за кермо автомобіля сяде ОСОБА_4, а він зможе відпочити після роботи. Під час руху по маршруту вул. Коновальця - вул. Галицька за кермом знаходився ОСОБА_4 Того ж дня близько 16 год. 20 хв. його службовий автомобіль був зупинений інспектором УПП м. Івано-Франківська Домбровською М.Г. та іншими інспекторами. ОСОБА_4 покинув місце водія і вийшов із автомобіля. Однак, посвідчення водія для перевірки пред'явити не зміг, оскільки залишив удома, про що раніше відомо апелянту не було. Стверджує, що очевидно злякавшись через ймовірність бути притягнутим до адміністративної відповідальності за керування автомобілем без прав, ОСОБА_4 повідомив інспектору про те, що нібито не він був за кермом, а апелянт, і що вони нібито помінялись місцями під час руху, хоча це не відповідало дійсності і є технічно неможливим. Дані обставини можуть бути підтверджені показами свідків та записами з нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції, які були на місці події. Наголошує на тому, що він автомобілем «Фольксваген транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 не керував, водієм на час зупинки транспортного засобу не являвся, а отже у його діях склад адміністративного правопорушення був відсутній, а дії інспекторів поліції по його освідуванню на алкоголь були неправомірними.
В судове засідання апеляційного суду з'явилась особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Захиснику ОСОБА_3 роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на тому, що він не керував транспортним засобом, що працівники поліції безпідставно склали на нього протокол.
Захисник ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, вважав рішення судді суду першої інстанції невмотивованим, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом.
В судовому засіданні апеляційного суду захисником ОСОБА_3 заявлено клопотання про виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_7 - працівника мийки, який бачив, що за кермом транспортного засобу з мийки виїжджав ОСОБА_4; ОСОБА_4; Домбровську М.Г. - інспектора патрульної поліції, яка може пояснити, що зупинила транспортний засіб, що з місця водія виходив ОСОБА_4
Перевіривши доводи, викладені у клопотанні, вважаю за необхідне задовольнити його частково, а саме в частині допиту свідка ОСОБА_4, який не був допитаний в суді першої інстанції та в матеріалах справи відсутні пояснення вказаної особи.
В задоволенні клопотання щодо допиту ОСОБА_7, вважаю за необхідне відмовити, оскільки транспортний засіб був зупинений працівниками поліції на значній відстані від автомийки, про що свідчать матеріали справи, а тому вказаний свідок не міг бачити, саме хто керував транспортним засобом протягом усієї дистанції та, відповідно, керував транспортним засобом під час його зупинки.
Також в задоволенні клопотання про допит працівника поліції Домбровської М.Г. вважаю за необхідне відмовити, оскільки в матеріалах справи (а.с. 8) містяться її пояснення щодо обставин зупинки транспортного засобу, а будь-яких підстав, що викликали б сумніви у правдивості її свідчень, апелянтом та захисником не наведено.
Свідку ОСОБА_4 роз'яснені права, передбачені ст. 272 КУпАП.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що він є кумом ОСОБА_2, перебувають в добрих стосунках. Того дня він дійсно разом з ОСОБА_2 перебував на автомийці, де останньому стало зле і він його попросив сісти за кермо службового автомобіля. Після виїзду з автомийки, керуючи автомобілем по вул. Є. Коновальця, приблизно через один кілометр від неї, автомобіль був зупинений працівниками поліції. Він вийшов з місця водія, але пояснив працівникам поліції, що за кермом не був, так як побоявся бути притягнутим до відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Наполягає, що саме він керував вказаним транспортним засобом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, свідка, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді місцевого суду - без змін, з наступних підстав.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції з урахуванням вказаних вище вимог закону з'ясовані обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Відповідно до вимог п. 2.9. а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Суддя суду першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок судді відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз та оцінив їх у сукупності, зокрема протоколом про адмінправопорушення від 18 вересня 2016 року серії АП2 № 413120 (а.с. 1), квитанцією тестування на алкоголь до протоколу (а.с. 2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що містяться в матеріалах справи (а.с. 4-5), рапортами інспекторів поліції (а.с. 7-9).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2016 року серії АП2 № 413120, ОСОБА_2 18 вересня 2016 року близько 16 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 361, керував автомобілем марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, тест № 1864, в присутності 2 свідків. Порушив п. 2.9. а) Правила дорожнього руху України (а.с. 1).
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Івано-Франківську (рядовим) лейтенантом поліції Домбровською М.Г., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, що зазначив - «від пояснень відмовляюсь».
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля, проведення огляду на стан сп'яніння чи складання протоколу. Крім того, ОСОБА_2 і в апеляційній скарзі не зазначає, які нормативні акти та викладені у них вимоги при цьому щодо нього були порушені.
Квитанція тестування на алкоголь до протоколу засвідчує результат тесту ОСОБА_2 встановлено 2,28 % (а.с. 2).
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: порушення мови та координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота За допомогою Alcotest Drager 6810 ARCD - 0457. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 2,28 проміле. З результатами ОСОБА_2 згоден, про що свідчить його власноручний підпис. Свідки огляду: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Акт склала інспектор ПП роти № 4 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенант міліції Панівник О.А.
З письмових пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 18 вересня 2016 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 4-5), вбачається, що 18 вересня 2016 року о 16 год. 10 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Є. Коновальця, 357-Г, вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 В їх присутності вказаний водій погодився, у встановленому Законом порядку, пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «ДРАГЕР», про що засвідчили своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 № 413120. Результат тесту показав 2,28 %.
Інспектор роти № 4 батальйону УПП у м. Івано-Франківську лейтенант поліції Гуменюк А.М. 18 вересня 2016 року у рапорті, що міститься в матеріалах справи (а.с.7 ) доповів, що 18 вересня 2016 року ним спільно з інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Івано-Франківську лейтенантом поліції Домбровською М.Г. було заступлено на патрулювання в складі 115 екіпажу.
Близько 15 год. 25 хв. на їх службовий планшет надійшло завдання: «Адмінправопорушення» в м. Івано-Франківську по вул. Є. Коновальця на автомийці перед мостом, що веде в с. Черніїв, а саме що на території авто мийки знаходиться автомобіль марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1, водій якого на думку заявника знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Прибувши на місце та здійснивши розворот вони побачили, що автомобіль зеленого кольору з написом «ПриватБанк» марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_2 виїздить з прилеглої території на вул. Є. Коновальця та рухається в сторону «Аеропорту». Вони з включеними проблисковими маячками червоного та синього кольорів, з сиреною почали переслідувати даний транспортний засіб, який на їх вимогу не зупинився. Вони передали 151 екіпажу по рації, що їм потрібна допомога, щоб зупинити той автомобіль.
Спільно з 151 екіпажем ними по вул. Є. Коновальця, 357 г, було заблоковано вище вказаний автомобіль.
Підійшовши до автомобіля марки «Фольксваген Транспортер» представився та попросив відкрити вікно, щоб спілкуватися з особою, яка сиділа за кермом даного транспортного засобу. Дана особа деякий час не відчиняла вікна, але через декілька хвилин відчинила двері водія та вийшла з даного автомобіля, підійшла до них.
Він спільно з лейтенантом поліції Дорош М.Й. представились, пояснили причину зупинки та попросили даного громадянина пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На їх вимогу громадянин представився ОСОБА_4, та повідомив їм, що даним транспортом він не керував, а з водієм він помінявся місцями під час того, як їх екіпаж намагався зупинити автомобіль.
Водій спочатку закрився в автомобілі та не хотів виходити, але через деякий час вийшов з транспортного засобу і після проведення профілактичної розмови представився, а пізніше його батьки привезли їм паспорт громадянина України.
Ним виявився ОСОБА_2 Останній пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія не пред'явив, оскільки не мав біля себе, тест на алкогольне сп'яніння погодився пройти на місці. ОСОБА_4 підтвердив, що саме ОСОБА_2 керував вище згаданим транспортним засобом. Результат тесту показав пробу позитивну - 2,28 % проміле (Drager Alcotest 6810, № 1864).
На ОСОБА_2 було складено адмінпротокол за ст. 130 КУпАП та постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Автомобіль, яким керував ОСОБА_2 зареєстрований ПАТ КБ «ПриватБанк».
Аналогічні пояснення викладені інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Івано-Франківську лейтенантом поліції Домбровською М.Г. та інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Івано-Франківськ лейтенантом поліції Панівник О.А. в рапортах від 18 вересня 2016 року (а.с. 9-10).
Зазначені у рапортах пояснення інспекторів поліції чіткі та послідовні, жодних сумнівів у їх правдивості не виникає, апелянтом на захисником не наведено доказів будь-якої зацікавленості з їхнього боку у результатах розгляду справи.
Крім того, зміст викладених пояснень працівників поліції повністю узгоджується з поясненнями свідка ОСОБА_4 в частині обставин скоєного правопорушення, які він повідомив після зупинки транспортного засобу.
Також в матеріалах справи відсутні та не надані апелянтом і стороною захисту будь-які докази неправомірних дій працівників поліції, за яких свідок ОСОБА_4 змушений був надавати останнім неправдиві пояснення щодо керування транспортним засобом ОСОБА_2
Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції. .
Вважаю твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що доказом наявності чи відсутності вини в діях апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, була б відеофіксація правопорушення таким, що не ґрунтується на вимогах закону, крім того, оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю пояснення свідка ОСОБА_4, які він давав під час судового засідання в суді апеляційної інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, так як він є кумом ОСОБА_2 та може бути зацікавленим в результатах розгляду справи. Крім того, з апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що останній вказував, що на автомийці він домовився з ОСОБА_4, що далі за кермо автомобіля сяде він, а він, тобто ОСОБА_2, зможе відпочити після роботи. Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_2 попросив його сісти за кермо, так як йому стало зле. Вказані розбіжності щодо обставин за наявності яких ОСОБА_4 сів за кермо вказаного транспортного засобу також свідчать про те, що вони надають неправдиві показання щодо обставин скоєння адміністративного правопорушення.
Суддя суду першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалами справи про адміністративне правопорушення та спрямовані на уникнення ним відповідальності за фактично скоєне діяння.
Крім того, ОСОБА_2, стверджуючи про відсутність достатніх об'єктивних даних, які б доводили його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не заперечує факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, не наводить жодних доводів, які б свідчили протилежне.
Таким чином, суддя, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_2, які суддя вважав доведеними, містять ознаки саме такого правопорушення.
Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що того дня на нього було складено ще протокол за ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо керування тим же транспортним засобом в той же час особою, яка не має при собі посвідчення водія. Вказаний протокол і постанову він не оскаржував та протягом тижня сплатив штраф 425 гривень, що також у сукупності з іншими доказами по справі, свідчить про те, що саме він знаходився за кермом вказаного транспортним засобом під час зупинки.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, твердження як апелянта, так і його захисника, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт, не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду Івано-Франківської області В.В. Повзло