Справа № 400/631/15-к
Провадження №1-кп/383/4/16
26 жовтня 2016 року головуючий по справі суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю:
судді - ОСОБА_2 ,
присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2015 року №12015120260000009 по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Ангарськ Російської Федерації, одруженого, тимчасово не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст.89 КК України вважається таким, що судимості не має,-
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця смт. Петрово Кіровоградської області, не одруженому, не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст.89 КК України вважається таким, що судимості не має,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
У зв'язку з наявністю сумнівів у сторони захисту щодо розгляду питання доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою через відсутність обвинувачених, головуючим по справі на обговорення учасників процесу постановлено питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою для розгляду вказаного питання з їх участю, до спливу продовженого строку, встановленого ухвалою суду від 13 жовтня 2016 року, який відносно ОСОБА_8 закінчується о 19 год. 30 хв. 11 грудня 2016 року, а відносно ОСОБА_10 о 18 год. 50 хв. 11 грудня 2016 року.
Прокурор ОСОБА_7 заявив клопотання щодо продовження строку тримання обвинувачених під вартою терміном на 60 діб з участю обвинувачених. Клопотання мотивує необхідністю забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_10 покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, через усвідомлення ними можливості призначення суворого покарання, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також ризик вчинення іншого злочину, оскільки обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності, а більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню вказаних ризиків та виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків в їх сукупності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 з під варти, посилаючись на те, що термін тримання обвинуваченого ОСОБА_8 за ухвалою суду від 18 серпня 2016 року закінчився о 19 год. 30 хв. 16 жовтня 2016 року, а тому законних підстав для тримання обвинуваченого ОСОБА_8 немає.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечив проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки відповідно до ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути подано не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та підтримав заявлене ним клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 заперечив проти клопотань прокурора, зазначивши, що судом винесена ухвала від 13 жовтня 2016 року про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, яка виконується, а тому законних підстав у прокурора для подання нових клопотань до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про тримання під вартою не має, а тому просив клопотання прокурора не розглядати. Клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 з під варти підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_7 підтримав подані ним клопотання та просив відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , оскільки не обмежений в заявлені клопотань.
Згідно ч.3 ст.383 КПК України усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Отже, за вимогами ч.3 ст. 331, ч.3 ст. 383 КПК України з урахуванням всіх обставин справи приходжу до висновку, що незалежно від наявності клопотань під час здійснення судового провадження судом присяжних питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу продовженого строку вирішує головуючий.
У відповідності до ст.350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Таким чином, прокурор не обмежений в заявлені клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказані клопотання прокурором заявлені не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду від 13 жовтня 2016 року.
Доводи захисника ОСОБА_9 про відсутність законних підстав для тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 за ухвалою суду від 18 серпня 2016 року закінчився о 19 год. 30 хв. 16 жовтня 2016 року, а розгляд питання про доцільність продовження строку тримання обвинувачених під вартою ухвалою суду від 30 жовтня 2016 року розглянутий за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 через не доставку обвинувачених та відмови останніх від розгляду вказаного питання з їх участю в режимі відеоконференції суд відхиляє, оскільки вказане питання було предметом розгляду ухвали суду від 13 жовтня 2016 року, яка є законною та обґрунтованою.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У порядку ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Так, кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_8 є: закінченим, умисним, особливо тяжким, яке посягає на життя потерпілого, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані за ознакою попередньої змови групою осіб. Обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працює тобто не має постійного законного джерела одержання доходів - заробітної плати, виконував роботи (надавав послуги) за строковим договором підряду (тобто цивільно-правовою угодою) з ТОВ «Україна фіто-центр» від 15 вересня 2014 року зі строком дії до 25 лютого 2015 року. Суд взяв до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який не має достатнього рівня репутації та не має міцних соціальних зв'язків. Також врахував тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину. За таких умов суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через продовження існування ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Так, кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_10 є: закінченим, умисним, особливо тяжким, яке посягає на життя потерпілого, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії обвинуваченого ОСОБА_10 кваліфіковані за ознакою попередньої змови групою осіб. Суд взяв до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який не має достатнього рівня репутації, не має міцних соціальних зв'язків, а також постійного місця роботи тобто не має законного джерела одержання доходів, заробітної плати. Також врахував тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_10 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину. За таких умов суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_10 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через продовження існування ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст.177 КПК України, а також зважаючи на дані обвинувального акту, суд переконаний у необхідності продовження відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так-як наявні у матеріалах дані підтверджують продовження існування ризиків, які не зменшились та дають достатні підстави суду вважати, що у разі зміни чи скасування відносно обвинувачених запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останніми їх процесуальних обов'язків та надасть їм змогу незаконно впливати на свідка ОСОБА_12 , що не допитаний за клопотанням сторони захисту, потерпілу з метою відстоювання обраної ними правової позиції по кримінальному провадженню, які вину не визнають, надасть можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень чи переховуватися від суду та зможе допустити неявки до суду, що буде передумовою для затягування розгляду кримінального провадження, та значно збільшує ризики невиконання їх процесуальних обов'язків та ускладнить виклик обвинувачених, оскільки не допитані всі свідки та не досліджено речові докази, а до спливу продовженого строку закінчити судове провадження не вбачається можливим.
Отже, продовження відносно обвинувачених строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозність висунутого проти них обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків не є надмірними та такими, що принижують їх гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 під вартою.
Наявність у ОСОБА_8 постійного місця проживання, родини і трьох власних дітей та двох дітей дружини, позитивної характеристики, не зменшує ризиків його неналежної процесуальної поведінки, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суспільну важливість об'єкту посягання, зухвалий характер умисних протиправних дій, у вчиненні яких він обвинувачується, тому менш суворий запобіжний захід, в тому числі домашній арешт не забезпечить належної його процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників та враховуючи матеріали обвинувачення, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, ч.3 ст. 331, 350, 370, 372 КПК України, головуючий по справі суддя, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 з під варти - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання обвинувачених під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за п.12 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12015120260000009, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 год. 30 хв. 24 грудня 2016 року.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за п.12 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12015120260000009, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 год. 50 хв. 24 грудня 2016 року.
Строк дії цієї ухвали про продовження тримання під вартою відносно обвинувачених закінчується 24 грудня 2016 року у визначений вище щодо кожного з них час.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий по справі суддя ОСОБА_1