Справа № 347/1218/16
Провадження № 11-кп/779/477/2016
Категорія ст.185 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
25 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря с/з ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Косівського районного суду від 22 серпня 2016 року відносно обвинувачених
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Косів, жителя АДРЕСА_1 , українця, освіта середня, одруженого, не працюючого, громадянина України, раніше судимого вироком Косівського районного суду від 26.03.2015 року за ст.395 ч.1 КК України до 2-х місяців арешту,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кобаки, Косівського району, Івано-Франківської області, проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, освіта середня, одруженої, раніше судимої вироком Косівського районного суду від 16.03.2016 року за ст.185 ч.3 КК україни до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України із відстрочкою відбування покарання на 1 рік та обмеженнями передбаченими ст.76 КК України,-
даним вироком ОСОБА_9 визнаний винуватим за ст.185 ч.2 КК України та призначено йому покарання у вигляді 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі, а також ОСОБА_8 визнана винуватою за ст.185 ч.2 КК України та призначено їй покарання у вигляді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16.03.2016 року, яким ОСОБА_8 була засуджена за ст.185 ч.3 КК України на 3 (три) позбавлення волі та остаточно вважати засудженою ОСОБА_8 до покарання у вигляді 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишено без змін тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 слід обчислювати з 02.07.2016 року.
Згідно ст.72 ч.5 КК України зарахувано у строк відбування покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 строк їх попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 02.07.2016 року до дня набрання вироком законної сили та із врахуванням п.1 "б" ч.1 ст. 72 КК України за яким одному дню позбавлення волі відповідають - два дні обмеження волі - для ОСОБА_9 .
Цивільний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в солідарному порядку, в користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії матеріальну шкоду, яка виникла внаслідок скоєного злочину в сумі 10486,00 грн .
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 в користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії матеріальну шкоду, яка виникла внаслідок скоєного злочину в сумі 8866,00 грн .
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_9 будучи раніше судимим, повторно, за попередньою змовою групою осіб, попередньо узгодивши предмет викрадення із ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, з метою скоєння крадіжки, шляхом вільного доступу, разом із ОСОБА_8 , яка за допомогою дерев'яної палиці притягувала до себе телефонні кабелі з дерев'яних опор та за допомогою кухонного ножа перерізавши телефонні кабелі повітряної лінії зв'язку СЛД № 4 Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», яка проходить територією населеного пункту с. Смодна, Косівського району, Івано-Франківської області викрадали 14.05.2016 року близько 05.00 год. 150 (сто п'ятдесят) метрів телефонного кабелю вартістю 3108,00 гривень; 30.05.2016 близько 04.00 год. 25 (двадцять п'ять) метрів телефонного кабелю вартістю 450 гривень; 04.06.2016 близько 06.30 год. 50 (п'ятдесят) метрів телефонного кабелю вартістю 623 гривні.
Протягом 14.05.2016 - 04.06.2016 ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_8 таємно викрали з повітряної лінії зв'язку СЛД № 4 Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком», яка входить до складу лінійної мережі АТС с. Смодна Косівського району, майно на загальну суму 4 181 (чотири тисяч сто вісімдесят одна) гривня.
Так, ОСОБА_8 будучи раніше судимою, спільно із ОСОБА_9 , на повітряній лінії зв'язку СЛД № 4 Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», яка проходить територією населеного пункту с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області шляхом вільного доступу до останньої за допомогою дерев'яної палиці притягнувала до себе телефонний кабель з дерев'яних опор, за допомогою кухонного ножа перерізавши телефонний кабель викрали 14.05.2016 близько 05.00 год. 150 (сто п'ятдесят) метрів телефонного кабелю вартістю 3 108 гривень; 20.05.2016 близько 05.00 год. таємно викрала 20 (двадцять) метрів телефонного кабелю типу ТПП 50x2x0,4 та 10 (десять) метрів телефонного кабелю типу ТПП 20x2x0,4 загальною вартістю 689 гривень, після чого помістила викрадені кабелі у поліетиленовий мішок білого кольору та місце вчинення злочину покинула і викраденим майном розпорядилась на власний розсуд. Крім того, 30.05.2016 близько 04.00 год. ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 , на викрали 25 (двадцять п'ять) метрів телефонного кабелю вартістю 450 гривень; 03.06.2016 близько 11.00 год. викрали 100 (сто) метрів телефонного кабелю типу ТПП 30x2x0,4 загальною вартістю 1 743 гривень. Крім того, 04.06.2016 близько 06.30 год. викрали 50 (п'ятдесят) метрів телефонного кабелю вартістю 623 гривні.
Протягом 14.05.2016 - 04.06.2016 ОСОБА_8 таємно викрала з повітряної лінії зв'язку СЛД № 4 Івано-Франківської філії ПАТ «Укртелеком», яка входить до складу лінійної мережі АТС с. Смодна та с. Старий Косів Косівського району Івано-Франківської області, майно на загальну суму 6 613 (шість тисяч шістсот тринадцять) гривень.
Не погодившись з вироком суду захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, та таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого у зв'язку з його суворістю, оскільки на її думку суд має призначити їй покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки судом не було враховано всі пом'якшуючі обставини. Просить вирок суду скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 м'якше покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка вважала вирок суду незаконним та необґрунтованим, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження, мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Кваліфікація дій ОСОБА_8 в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому вирок в цій частині не перевіряється.
Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 ч.2 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого.
Ці вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.
Пленум Верховного суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року п. 2 ”Про практику призначення судами кримінального покарання”, з наступними змінами, роз'яснив, що відповідно до ст. 65 ч. 1 п. 1 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу.
При визначенні виду покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд враховав, що вона не вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 91), відповідно до характеристики Кобаківської сільської ради від 10.06.2016 року за місцем проживання, характеризується із негативної сторонни, схильна до вживання спиртних напитків та крадіжок (а.с. 85). Відповідно до довідок Косівської райполіклініки № 217, 157 від 06.06.2016 року на обліку в наркологічному кабінеті та лікаря психіатра Косівської райполіклініки не перебуває (а.с. 100-101).
З матеріалів кримінального провадження убачається, що декілька епізодів злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України обвинувачена ОСОБА_8 вчинила під час іспитового строку призначеного за вироком Косівського районного суду від 16 березня 2016 року, яким вона була засуджена за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік.
Відповідно до ст.66 КК України, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 ..
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, передбачених ст.67 КК України судом першої інстанції не було встановлено.
Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не було враховано те, що на утриманні у обвинуваченої ОСОБА_8 перебуває одна неповнолітня дитина, то колегія суддів врахував цей факт, оскільки з довідки про склад сім'ї вбачається, що до складу сім'ї входить ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 86).
Однак, як і з довідки про склад сім'ї (а.с. 86), так і з акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 87) слідує те, що дочка ОСОБА_10 перебуває на утриманні у школі-інтернат в с. Яблунів, Косівського району, Івано-Франківської області, що свідчить про не стійкі соціальні зв'язки обвинуваченої зі своєю сім'єю, а тому факт наявності неповнолітньої дитини в даному випадку не є пом'якшучою обставиною, яка б могла лягти в основу зміни чи скасування вироку суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, обгрунтовано прийшов до висновку, що покарання ОСОБА_8 відповідає загальним засадам призначення покарань, встановлених у ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.
Тому, апеляційних підстав для скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Косівського районного суду від 22 серпня 2016 року відносно обвинуваченої ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками провадження шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4