Справа № 136/1405/16-ц
(ЗАОЧНЕ)
21 жовтня 2016 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Стадника С.І.
секретаря судового засідання Шевчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування будинком, -
Позивач звернувсь до суду з вищевказаним позовом, який мотивував тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок). На прохання онуки в будинку було зареєстровано її чоловіка - ОСОБА_2 (далі - відповідач), шлюб з яким було розірвано рішенням Липовецького районного суду Вінницької області 31.08.2016 року. Оскільки відповідач не користується зазначеним житлом більш ніж шість місяців, позивач вважає, що він втратив право на користування ним. З метою зняття ОСОБА_2 з реєстрації, позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житлом.
В судовому засіданні представники позивача просили суд позов задовольнити.
Відповідач, будучи оповіщеним про час і місце судового розгляду справи у порядку встановленому законом, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. За таких обставин, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, оскільки представники позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Свідок ОСОБА_3 показала суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_1, з яким проживає його онука, ОСОБА_4, а також її дитина. Впродовж тривалого періоду часу свідок підтримує дружні стосунки з ОСОБА_4, часто заходить до неї в гості. У зв'язку з цим їй відомо, що ОСОБА_2 (чоловік подруги), з 2014 року разом з нею не проживає. Зі слід односельчан їй відомо, що ОСОБА_2 виїхав за кордон.
Свідок ОСОБА_5 показала суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_1, з яким проживає його онука, ОСОБА_4, а також її дитина. Впродовж тривалого періоду часу свідок підтримує дружні стосунки з ОСОБА_4, часто заходить до неї в гості. У зв'язку з цим їй відомо, що з 2014 року ОСОБА_2 (чоловік подруги) разом з нею в будинку № АДРЕСА_1, не проживає.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно даних, які вказані в довідці Сиваковецької сільської ради за № 508 від 29.08.2016 року (а.с. 5), яка видана на підставі записів в Погосподарській книзі № 4 за 2016-2020 роки, власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
У вказаному домогосподарстві зареєстрований ОСОБА_2, підтвердженням чого є повідомлення Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області № 7 від 05.09.2016 року (а.с. 14).
Зі змісту позову, а також матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 був зареєстрований у зазначеному домогосподарстві на прохання онуки позивача, з якою розлучився 31.08.2016 року. Понад два роки відповідач не користується будинком в якому зареєстрований, підтвердженням чого є покази свідків та дані, що вказані в актах обстежень (а.с. 7, 8).
З урахуванням встановлених обставин, суд встановив відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинках і квартирах, які належать громадянам на праві приватної власності на підставі статті 71 ЖК УРСР, не можна вважати вірним, оскільки застосування ст. 71, 72 ЖК УРСР можливо тільки до приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду.
При вирішенні спорів, пов'язаних з користуванням жилими приміщенням в будинках і квартирах, які належать громадянам на праві приватної власності, зокрема про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, слід виходити з норм Глави 6 розділу ІІІ ЖК УРСР про користування жилими приміщенням в будинках (квартирах) приватного житлового фонду, а також положень статті 405 ЦК України.
Частиною другою статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 не користується будинком в якому зареєстрований понад рік, його слід визнати таким, що втратив право на користування зазначеним житлом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування будинком, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Липовецький районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.І. Стадник