Справа № 450/1538/16-ц Провадження № 2/450/1230/16
14 вересня 2016 року Пустомитівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Добош Н.Б.
при секретарі - Бідник І.Р.
за участі представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -
Позивач звернувся до суду з цивільним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк” заборгованість за договором № 2625301398061/980 банківського рахунку від 18.04.2012 року в розмірі 1 973, 65 грн. яка складається з 924, 03 грн. - неповернута сума кредиту, 370, 24 - прострочені відсотки, 15, 47 - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 663, 91 грн. пеня. та судові витрати в розмірі 1378,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на такі обставини:
Відповідно до укладеного 18.04.2012 р. договору № 2625301398061/980 банківського рахунку ОСОБА_2 було встановлено ліміт кредитування (надано кредит) в сумі 924,03 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4958038 від 09.02.2015 р. Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку і в терміни передбачені договором. 14.05.2015 р. на адресу відповідача було направлено повідомлення-вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, однак ця вимога відповідачем була проігнорована. Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконував належним чином, у зв'язку з чим у нього станом на 24.06.2016 р. виникла заборгованість в загальній сумі 1973,65 грн. На підставі наведеного позивач просить позов задоволити.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з”явився, однак з'явився його представник заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову. Вказав, що його довіритель уклав з банком договір № 2625301398061/980 банківського рахунку. Жодного кредитного договору № О_4060826РО/1 від 14.05.2015 р. його довіритель з банком не укладав і такого до матеріалів справи позивачем не долучено, кредитних коштів не отримував, меморіальний ордер віднесення простроченого кредиту за договором № 4060826РО/1 від 12.02.2014р. за призначенням у розмірі 924,03грн. містить вказівку на неіснуючий договір та не може бути підставою встановлення ліміту кредитування чи надання кредиту.
Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи на підставі наявних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів та давши їм оцінку, судом встановлено наступне.
У відповідності до ч 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу та у частині другій даної статті визначено, що права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За вимогами ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Судом встановлено, що 18.04.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 2625301398061/980 банківського рахунку. Відповідно до п. 1 даного договору банк відкриває клієнту картковий рахунок № 2625301398061 (в національній валюті) на строк до 18.04.2013 р.
У меморіальному ордері № 4958038 від 09.02.2015 р. вказано призначення платежу віднесення простроченного кредиту за договором № 4060826РО/1 від 12.02.2014 р. за призначенням у розмірі 924,03грн.
У довідці про рух коштів по рахунку з 12.02.2014 р. по 15.01.2016 р. за рахунком ОСОБА_2 вказано документ № 4958038 від 09.02.2015р. та зазначено операцію з призначенням платежу віднесення простроченого кредиту за договором № 4060826РО/1 від 12.02.2014р. за призначенням у розмірі 924,03 грн.
У долученій позивачем до матеріалів справи повідомленні-вимозі № О_4060826РО/1 від 14.05.2015 р. зазначено, що 12.02.2014 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Кредобанк» був укладений кредитний договір № О_4060826РО/1 за умовами якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 924,03 грн. строком користування до 07.02.2015 р.
Позивач у своїй позовній заяві обгрунтовує свої вимоги, що 18.04.2012р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 2625301398061/980 банківського рахунку та ОСОБА_2 було встановлено ліміт кредитування (надано кредит) в сумі 924,03 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4958038 від 09.02.2015р.
Однак судом встановлено, що у повідомленні-вимозі вказується, що відповідачу надавався кредит у розмірі 924,03 грн. на підставі укладеного кредитного договору № О_4060826РО/1 від 12.02.2014 р. У розрахунку суми позову про стягнення заборгованості ОСОБА_2 вказується, що такий розрахунок зроблено по кредитному договорі № О_4060826РО/1/1 від 12.02.2014 р.
У розрахунку пені по простроченій заборгованості позичальника ОСОБА_2, вказується, що такий проводиться за кредитним договором № О_4060826РО/1/1 від 12.02.2014 р.
Відповідно до п.п. 1.19-1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» меморіальний ордер це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Таким чином посилання позивача, щодо встановлення ліміту кредитування та надання кредиту в сумі 924,03грн. на підставі меморіального ордеру є безпідставним, оскільки проведення таких дій на підставі меморіального ордеру не передбачено.
Кредитний договір № О_4060826РО/1/1 від 12.02.2014 р. на який посилається позивач у представлених розрахунках та повідомленні-вимозі відсутній в матеріалах справи. У представленому до матеріалів справи договорі банківського рахунку № 2625301398061/980 від 18.04.2012 р. відсутні будь-які положення про надання кредиту чи встановлення ліміту кредитування. Таким чином, доказів надання кредиту відповідачу позивачем не надано.
Відповідно до вимог ст. ст. 57, 58, 59, 64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, позивачем не доведено тих обставин на які він посилається як на підстави своїх вимог, а тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 10, 57-60, 64, 154, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1054, 1055, 1066, 1069 ЦК України, суд,-
В позові Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.
СуддяОСОБА_3