Справа № 577/3924/16-а
Провадження № 2-а/577/113/16
"25" жовтня 2016 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в особі судді Кущенка М.Ф. розглянувши справу в порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про зобов"язання відповідача провести перерахунок щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту" в розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” ” за період 2016р. ,
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим,що являється учасником бойових дій, має посвідчення Серії НОМЕР_1 виданого 25.02.1998р. Конотопським міськвійськоматом, знаходиться на обліку у відповідача і відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93р. з послідуючими змінами, йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 05 травня повинна видаватись одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1У встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно закону № 3551-Х11 і Прикінцевих положень Закону № 928-У111 від 25.12.2015р. Кабінет Міністрів України мав право регулювати порядок і розміри соціальних виплат та допомог на час виникнення спірних правовідносин. Однак редакція ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не змінювалася і не призупинялася, тому вона повинна примінятися у вказаних правовідносинах.
Відповідач же виплатив йому в квітні 2016р. таку допомогу в розмірі 920 грн. посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016р. “Деякі питання виплати в 2016р. разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. І таким чином відповідач не доплатив йому 4450 грн (1074 х 5).
По цьому питанню він 18.09.2016р. звернувся до відповідача .
Положення Закону ”Про державний бюджет на 2008р.” і відповідне внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 було визнано таким , що не відповідає Конституції України. І відповідно до положень ст.ст. 8,22 Конституції не підлягають приміненню судами закони і другі нормативно-правові-акти, які відміняють конституційні права і свободи людини і громадянина , а також нові закони, які звужують об”єм і зміст визначених Конституцією України і діючими законами прав і свобод, на що звернуту увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 13.06. 2007 р. №8 “Про незалежність судової влади”. Крім цього відповідно до положень ст. 2 ч.3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів власті і органів місцевого самоврядування , які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, являються недійсними. Оскільки на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція ч.5 ст. 12 Закону № 3551-Х11 про виплату до 5 травня 5 мінімальних пенсій за віком відповідач виплативши меншу суму поступив неправомірно. І позивач просить зобов”язати відповідача здійснити йому відповідний перерахунок щорічної допомоги за 2016р.
Відповідач надав письмове заперечення в якому вимоги позову не визнав і вказав, що позивач знаходиться на їхньому обліку, як учасник бойових дій і вони йому щорічно до 5 травня виплачували відповідну допомогу. Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено виплату щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій, у розмірі , який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень , встановлених законом про Державний бюджет України. А постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. № 141 передбачено, що виплата разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни в 2016р. здійснюється в розмірі 920 грн. У вказаному розмірі ця допомога ними і була виплачена позивачу.
В 2016 р. виплату разової грошової допомоги до 5 травня , передбаченої вказаним Законом та Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних , Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв”язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам , які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання). Вказаний механізм погоджується із ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" . Згідно із ст. 22 Бюджетного кодексу України головним розпорядником вказаних коштів є Міністерство соціальної політики України. В зв”язку із цим їхнє управління діє лише в межах наданих поввноважень, і не має права використовувати кошти в розмірах більших ніж ті, що виділені відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2016р”.
Просить в задоволенні вимог позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням і не заперечується відповідачем (л.с.3). І йому в квітні 2016 року була перерахована разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 920 грн. (л.с. 1, 10-11), не із розрахунку мінімальної пенсії за віком, а відповідно до розміру визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р №341 «Деякі питання виплати у 2016р. разової грошової допомоги , передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань", згідно якої в 2016р. така допомога для учасників бойових дій встановлена в розмірі 920 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня1993 року №3551-ХІІ, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року .
Однак згідно п.26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу норми і положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказане положення було внесено до Бюджетного Кодексу Законом № 79-VIII від 28.12.2014, тобто по часу пізніше ніж положення ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в зв”язку із чим має прерогативу.
Крім цього невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним із таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
Виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, була здійснена з дотриманням зазначених норм права, які неконституційними у передбаченому чинним законодавством України порядку, не визнавались. Посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008р. про визнання неконституційними відповідних норм Закону України “Про Державний бюджет на 2008р.”, якими зменшувалися вказані виплати, не може бути прийняте до уваги, оскільки вказані норми регулювали тільки період 2008р.
Відповідно ж до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, Кабінет Міністрів України уповноважений встановлювати розмір соціальних виплат.
Крім цього Конституційний Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Згідно до п. 8 ст. 7 БК України - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, та відповідно до ч. 1 ст. 23 цього Кодексу, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Пунктами 2 та 3 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 13 січня 2012 року вирішено, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».
Враховуючи викладене в задоволенні позову слід відмовити
Керуючись 158-164, 183-2 КАС України,
В задоволені вимог позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайсуд.
Суддя: М. Ф. Кущенко