Справа № 574/905/16-ц
Провадження № 2/574/296/2016
30 серпня 2016 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
при секретарі Кошелєвій Н.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_2 до Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Позивач звернуся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно, яку він прийняв, фактично вступивши в управління та володіння нею. До складу спадщини ввійшло право спадкодавця на земельну частку (пай), посвідчене дублікатом сертифікату серії НОМЕР_1. Однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в дублікаті зазначеного сертифікату його текст не був відтворений у первинному варіанті. Крім того в цьому документі є розбіжності в написанні прізвища спадкодавця, яке не відповідає свідоцтву про смерть останньої. А саме, у сертифікаті прізвище спадкодавця записано «ОСОБА_3», що також відповідає прізвищу, записаному у його свідоцтві про народження, тоді як у свідоцтві про смерть вона записана як «ОСОБА_3». При вказаних обставинах він не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просив встановити факт родинних відносин з матір'ю, факт належності їй вказаного сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнати за ним право власності на ці спадкові права.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Суд визнав можливим справу розглянути без його участі за наявними доказами.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожний окремо, підтвердили доводи позивача, пояснивши, що вони знають його і матір останнього з дитинства. ОСОБА_3 пропрацювала все життя в колгоспі, мала відповідний земельний пай.
Вислухавши пояснення представника позивачки, свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позом підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на усі права та обов'язки, що належали їй на момент смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої (а.с.6).
До складу спадщини ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) у землі, розташованої на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області, розміром 3,36 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено дублікатом сертифікату серії НОМЕР_1 виданого 01.07.2016 року (а.с.7).
Спадщину прийняв її син - позивач по справі, ОСОБА_2, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, являючись при цьому спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, показами свідків, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, довідкою Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.5,13).
Разом з тим, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки зазначений дублікат зазначеного сертифікату виданий 01.07.2016 року тобто після смерті спадкодавця і в якому текст не було відтворено у первинному варіанті. Крім того, цей правовстановлюючий документ має розбіжності в написанні прізвище спадкодавця в порівнянні із прізвище, яке записано у свідоцтві про його смерть та у свідоцтві про народження позивача, а саме у свідоцтві про смерть записано «ОСОБА_3», а в дублікаті сертифікату та свідоцтві про народження позивач «ОСОБА_3», що також вбачається з письмових роз'яснень нотаріуса на адресу позивача.
Однак право спадкодавця на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, як і ступінь їхніх родинних відносин.
При цьому, суд враховує, що фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.
Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи колишнім членом КСП - пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю спілці селян ім. Горького, але в подальшому, при видачі дублікату сертифікату на земельну частку пай серії НОМЕР_1 її прізвище було помилково записано як «ОСОБА_3», що підтверджується копіями розпорядження голови РДА та доданим до нього списком громадян, членів сільськогосподарського підприємства (а.с.8-12).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає дублікат сертифікату на право за земельну частку пай належить саме матері позивача ОСОБА_3, а розбіжності в написанні її прізвища як в самому сертифікаті так і в свідоцтві про народження позивача виникли через відхилення від орфографічних норм при міжмовному перетворенні.
При цьому враховуючи, що право спадкоємця є похідним від права спадкодавця, з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог і необхідності захисту його прав шляхом визнання за ним права на зазначену земельну частку (паї).
Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 15, 212,256 ЦПК України, ст.ст.529,548,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №66/94 від 10.11.1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -
Позов задовольнити.
Встановити факт про те, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Клепали, Буринського району Сумської області є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити факт про те, що дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яка перебуває у колективній власності САПТЗТ «ім.. Горького» розміром 3,36 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), виданий «ОСОБА_3» Буринською районною державною адміністрацією 01.07.2016 року на підставі рішення №282 від 29.07.1997 року, належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Клепали, Буринського району Сумської області.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як за спадкоємцем першої черги за законом, право на земельну частку (пай) розміром 3,36 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала його померлій матері ОСОБА_3 відповідно до дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого Буринською районною державною адміністрацією 01 липня 2016 року та зереєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №616 на підставі рішення №282 від 29.07.1997 року
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:
Повний текст рішення виготовлено 01.09.2016 року.