Номер провадження: 22-ц/785/3581/16
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Гірняк Л. А.
24.10.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого- Гірняк Л.А.
Суддів- Заїкін А.П.,Калараш А.А.
За участю секретаря - Гарбуз В.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.05.2012 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_5
-про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
19.03.2012 року АТ «Ощадбанк»звернулось до суду з позовними вимогами в яких просить стягнути з відповідача борг за кредитним договором в загальному розмірі 57 921,02 доларів США посилаючись на те, що сторони уклали 07.02.2007 року кредитний договір № 1204-н згідно якого Банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 40 500 доларів США на строк до 07 лютого 2014 року під 12 відсотків річних а відповідач зобов'язався повернути кредит,сплатити відсотки за користування кредитом ,комісійні винагороди та інші платежі в порядку і на умовах та в строки визначені кредитним договором
Належним чином відповідач не виконав прийнятті на себе зобов'язання, щодо повернення грошових коштів по кредитному договору, внаслідок чого у нього виникла перед АТ «Ощадбанк» заборгованість станом на 27.12.2011 року сума в розмірі 57 921 долар США та 4109 грн.10 коп. в тому числі:
заборгованість за пенею та комісією-909,10 грн;
заборгованість за комісією-3200 грн.
- залишок заборгованість за кредитом-20 136,71 долар СШ
- прострочена заборгованість за кредитом 15 246,75 доларів США
- заборгованість за відсотками-13 953,25 долара США
- заборгованість за пенею за відсотками-4 091,18 доларів США
- заборогваність за пенею по основному боргу -4 493,13 доларів США
Посилаючись на вищезазначене просив суд задовольнити позовні вимоги.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 травня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» основну та прострочену заборгованість за кредитним договором в розмірі 35 383,46 доларів США, суму боргу за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 13 953,25 доларів США, пеню по кредиту в розмірі 4 493,13 доларів США, пеню по відсоткам в розмірі 4 091,18доларів США, пеню за прострочення оплати комісії в розмірі 909,10гривень, заборгованість за комісією 3 200 гривень, а всього 57 921,02 доларів США та 4091,18 гривень. Стягнення заборгованості зазначеної в доларах США проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового,про відмову в задоволенні позову,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин по справі, які вважав встановленими,висновок районного суду не відповідає обставинам справи. Зокрема посилається на те, що судом невірно встановлена сума пені, так як не застосовано строк позовної давності в один рік.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився,про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заявлені вимоги, районний суд виходив з того, що ОСОБА_5 не виконав належним чином взяті на себе кредитні зобовязання в результаті чого станом на 27.12.2011 року виникла зазначена заборгованість.
Судова колегія вважає,що районний суд зробив невірний розрахунок щодо стягнення розміру пені, а тому рішення підлягає в цій частині зміні з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК).
Згідно з нормою ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК)
Встановлено, що відповідно до п.1.1 кредитного договору № 1204-н від 07.02.2007р. ОСОБА_5 отримав від ВАТ «Державний ощадний банк України», яке в наступному було перейменовано в публічне акціонерне товариство, кредит в розмірі 40 500 доларів США строком до 07.02.2014 року та зобов'язався повернути його і сплатити проценти за його користування в розмірі 12% річних. Кредитні грошові кошти були отримані відповідачем шляхом їх перерахування платіжним доручення №569 від 07.02.2007р. для здійснення оплати за автомобіль марки Тойота, 2006 року випуску, придбаного ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу №93/18 від 06.02.2007р.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування грошовими коштами.
Прийнятті на себе зобов'язання з боку ОСОБА_5 належним чином виконанні не були в зв'язку з чим у нього перед позивачем станом на 27.12.2011р. виникла заборгованість:
-заборгованість за кредитом-35 383,46 доларів США
-заборгованість за відсотками-13 953,25 долара США
За таких обставин, в цій частині рішення є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для його скасування.
Проте, при встановлені розміру пені та штрафних санкцій районний суд не звернув увагу, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).
Пунктом 4.1.1. Кредитного договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми Кредиту,своєчасної сплати відсотків за користування Кредитом,комісійних винагород Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної ставки Національного ьт банку України ,яка діяла на період,за який сплачується пеня,від суми платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).
Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Відповідно до зазначеного, розмір пені за прострочений основний борг за період з 19.03.2011 року по 19.03.2012 року становить 18 939 грн.30 коп.; пеня за прострочені проценти за цей період становить -16 020 горн.15 коп.,пеня по комісії-647 грн.05 коп.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що районний суд невірно розрахував розмір пені, а тому в цій частині її розмір підлягає зменшенню.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів відправлення вимоги не є правовою підставою для відмови в позовних вимогах так як кредитним договором такий обов'язок Банку не передбачений.
Виходячи з вищезазначеного та вимог ст.307 ч.1 п.3 ЦПК , судова колегія приходить до висновку щодо зміни судового рішення, в частині стягнення розміру пені, а в іншій частині рішення залишити без змін, так як доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Одночасно судова колегія погоджується з рішенням суду в частині стягнення судового збору так як він підтверджений документально.
Керуючись ст.ст. 218,303, 309,316, 317 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.05.2012 року змінити.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі:
-заборгованість за кредитом-35 383,46 доларів США
-заборгованість за відсотками-13 953,25 долара США
-заборгованість за пенею по основному боргу-18939,30 грн.
-заборгованість за пенею за відсотками-16 020,15 грн.
-пеня по комісії-647 грн. 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» судові витрати в розмірі-3 326 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду на протязі 20 днів
Голодуючий суддя - Л.А. Гірняк
Судді А.А.Калараш
А.П.Заїкін