Справа № 761/2069/16-ц
Провадження № 2/761/3354/2016
(заочне)
09 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Притули Н.Г.
при секретарі - Лук'янчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,
19 січня 2016 року до суду надійшла вказана позовна заява з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.01.2016 року про визначення підсудності Шевченківському районному суду м. Києва.
Позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в якому просив суд:
вилучити у ОСОБА_1 транспортний засіб, який є предметом застави, а саме автомобіль MG MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та передати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації;
в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором №910.17437, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в сумі 77945,8 грн., яка складається із: основний борг - 55782,14 грн., прострочений борг - 11860,23 грн., прострочені проценти - 9821,02 грн., строкові проценти - 32,41 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань (з 21.12.2014 року по 21.12.2015 року) - 7358,93 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль MG MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь якій третій особі покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо);
стягнути із вказаних відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 50,00 грн., а також вирішити питання судових витрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.08.2012 між позивачем та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір №910.17437, згідно умов якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 128854,00 грн. з відсотковою ставкою 17,49% річних для придбання автомобіля, строком користування до 20.08.2017 року. Позичальник зобов'язувався сплачувати кредит та проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни встановлені договором.
Як зазначає позивач, Позичальник належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 21.12.2015 року утворилась заборгованість в розмірі: основний борг - 55782,14 грн., прострочений борг - 11860,23 грн., прострочені проценти - 9821,02 грн., строкові проценти - 32,41 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань (з 21.12.2014 року по 21.12.2015 року) - 7358,93 грн., а всього 77 495,80 грн.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком і позичальником було укладено договір застави транспортного засобу MG MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності.
Крім того, позивач посилається на те, що укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 договір застави транспортного засобу дає право банку одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, враховуючи і те, що виконання зобов'язання за кредитним договором забезпечено порукою відповідача ОСОБА_2 згідно укладеного договору поруки за умовами якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяла на себе солідарну відповідальність в межах суми 50,00 грн.
Позивач зазначає, що оскільки він надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти згідно з умовами договору, проте, в їх порушення, відповідач своїх зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків та інших платежів за користування ним не виконує, то це надало банку право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у вказаний в позові спосіб, враховуючи положення діючого Цивільного кодексу України та Законів України «Про заставу» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Представником позивача було подано заяву, про розгляд справи у відсутність представника, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином..
Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду повідомлялась у встановленому законом порядку за місцем своєї реєстрації, у судове засідання не з'явилась, про поважність причин неявки суд не повідомляла та не просила розглядати справу у її відсутність, свого представника до суду не направила, заперечення проти позову не подавалися.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, тому відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 20.08.2012 року між ПАТ «Ідея банк» (далі -Банк) та відповідачем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір №910.17437, згідно умов якого Банк надав Позичальнику - ОСОБА_1 кредит в розмірі 128 854,00 грн. з відсотковою ставкою 17,49% річних для придбання автомобіля, строком користування до 20.08.2017 року. При цьому, банк має право ініціювати перед позичальником перегляд зміни процентної ставки з відповідним повідомленням про це позичальника на його адресу рекомендованим поштовим відправленням. Якщо позивальник не погоджується з запропонованим банком переглядом (зміною) фіксованої процентної ставки по кредиту, він зобов'язаний протягом встановленого в договорі строку письмово повідомити банк про свою незгоду.
Умовами договору визначено, що кредит надається для фінансування купівлі позичальником транспортного засобу марки MG моделі MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2.
Параграф 3 кредитного договору вказує на те, що забезпеченням виконання зобов'язань за цим кредитним договором, зокрема, є застава транспортного засобу, вказаного в п.2 параграфу 1 договору.
Згідно умов параграфу 4 договору, позичальник зобов'язаний отримати кредит і погашати заборгованість за Даним договором у вигляді ануїтентних платежів на рахунок НОМЕР_3 відповідно до графіку щомісячних платежів.
Як вбачається з меморіального ордеру від 23.08.2012 та виписки по особовому рахунку за період з 1.01.2000 по 17.12.2015 кредитні кошти були отримані відповідачем ОСОБА_1, а отже банк виконав свої зобов'язання та надав позичальнику кредитні кошти у розмірі, визначеному кредитним договором.
Крім того, судом встановлено, що 04.10.2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу №910.17437, відповідно до умов параграфу 1 якого для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №910.17437 від 20.08.2012 року заставодавець ОСОБА_1 передала у заставу заставодержателю ПАТ «Ідея Банк» транспортний засіб марки MG моделі MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК Крим. Предмет застави зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
За згодою сторін заставна вартість предмету застави встановлена в розмірі 139000,00 грн.
З довідки-розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку НОМЕР_3 вбачається, що станом на 21.12.2015 року відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором від 20.08.2012 року №910.17437 не виконує належним чином. Так, загальний розмір заборгованості становить 77495,80 грн., з якої: основний борг - 55782,14 грн., прострочений борг - 11860,23 грн., прострочені проценти - 9821,02 грн., строкові проценти - 32,41 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань (з 21.12.2014 року по 21.12.2015 року) -7358,93 грн.
Доказів належного виконання умов кредитного договору відповідачем суду надано не було.
Відповідно до п.1 параграфу 5 договору застави транспортного засобу заставодержатель, зокрема, має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов»язань, передбачених кредитним договором та/або договором застави. А п.2 параграфу 5 передбачає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі.
Крім того, судом встановлено, що виконання зобов'язання за кредитним договором №910.17437 від 20.08.2012 року забезпечено порукою відповідача ОСОБА_2 відповідно до договору поруки укладеного між банком та вказаною особою. За умовами зазначеного договору поруки відповідач ОСОБА_2 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати солідарно в межах суми 50,00 грн. за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_1, які виникають із вказаного кредитного договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ч.ч.1-2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
При цьому, норми ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України передбачають, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Вимоги у позивача до відповідача ОСОБА_2 відповідно до вищевказаного договору поруки виникає з моменту прострочення боржником (ОСОБА_1.) оплати чергового ануїтетного платежу (та/або його частини), інших обов'язкових платежів за кредитним договором більше ніж за 30 днів. А в даному випадку згідно наданої виписки по рахунку судом встановлено, що останній платіж боржником ОСОБА_1 по кредитному договору здійснено 16.02.2015 року.
Виходячи із вищевказаного, позовні вимоги стягнути із вказаних відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 50,00 грн. є цілком доведеними і підлягають задоволенню.
В силу застави, згідно зі ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги ,якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про заставу» визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною 6 ст. 20 цього Закону, встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Із вказаних норм Закону вбачається, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові у справі № 6-10цс13 від 06 березня 2013р.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про вилучення у ОСОБА_1 транспортного засобу, який є предметом застави, та передати ПАТ «Ідея Банк» на період до його реалізації, а також: в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором №910.17437, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в сумі 77945,8 грн., яка складається із: основний борг - 55782,14 грн., прострочений борг - 11860,23 грн., прострочені проценти - 9821,2 грн., строкові проценти - 32,41 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань ( з 21.12.2014 року по 21.12.2015 року) -7358,93 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль MG MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь якій третій особі покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та свх їхніх державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля, - ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224, 228, 232, 233, 294 ЦПК України; ст.ст. 509, 526, 543, 553, 554, 572, 589, 590, 627, 611, 1054 ЦК України; ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про заставу», ст. ст. 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.
Вилучити у ОСОБА_1 транспортний засіб, а саме автомобіль MG MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та передати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації.
В рахунок погашення кредитних зобов'язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» за Кредитним договором №910.17437, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 станом на 21.12.2015 року в сумі 77 945,80 грн., яка складається: основний борг - 55782,14 грн., прострочений борг - 11860,23 грн., прострочені проценти - 9821,02 грн., строкові проценти - 32,41 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань (з 21.12.2014 року по 21.12.2015 року) - 7358,93 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль MG MG 550 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» будь якій третій особі покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість по кредитному договору №910.17437 від 20.08.2012 року в розмірі 50,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 1377,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 0,90 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.Г.Притула