Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/11588/15-ц
Провадження № 2/644/251/16
19.10.2016
іменем України
19 жовтня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Голєніщевої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач подав в суд позов, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 19 926 грн. 71 коп., в якості компенсації виплаченого страхового відшкодування, та 1 218 грн. судових витрат.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 16.12.2013 року по вул. 17-го Партз'їзду в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 JI.P. та «Нісан», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2Внаслідок ДТП автомобілю Нісан були спричинені механічні пошкодження. На момент ДТП між ТОВ «УніКредит Лізинг» та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» був укладений договір добровільного страхування від 16.10.2013 № 28- 0101-01/4469, за яким був застрахований транспортний засіб «Нісан», номерний знак НОМЕР_2.На підставі страхового акту № ПССКА-3147 від 10.01.2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» виплатила страхувальнику ТОВ «УніКредит Лізинг» страхове відшкодування в розмірі 19 926 грн. 71 коп. Оскільки ОСОБА_1 JI.P. було визнано винною в порушенні ПДР України, що призвело до ДТП, позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування.
Представник позивача подав в суд заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.
Відповідач та її представник проти позову заперечували, посилались на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «СК Україна». Після ДТП відповідач, у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомила страховика про подію ДТП, а також надала автомобіль для огляду. Відтак ОСОБА_1 та її представник посилались на те, що належним відповідачем є ПрАТ «СК Україна», яка має відшкодувати спричинену відповідачем шкоду.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та не оспорювалося сторонами, 16.12.2013 року по вул. 17-го Партз'їзду в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 JI.P. та «Нісан Альмера», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2013 року ОСОБА_1 JI.P. було визнано винною в порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП і піддано адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Внаслідок ДТП автомобілю Нісан були спричинені механічні пошкодження. На момент ДТП між ТОВ «УніКредит Лізинг», як власником лізингового автомобілю Нісан, та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» був укладений договір добровільного страхування від 16.10.2013 року № 28-0101-01/4469, за яким був застрахований транспортний засіб «Нісан», номерний знак НОМЕР_2.На підставі страхового акту № ПССКА-3147 від 10.01.2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» виплатила страхувальнику ТОВ «УніКредит Лізинг» страхове відшкодування в розмірі 19 926 грн. 71 коп.
Поряд з цим, судом встановлено, що станом на 16.12.2013 року, тобто на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «СК Україна», що підтверджується додатком до листа МТСБУ.
З урахуванням встановлених вище обставин та доказів, наданих на їх підтвердження, суд вважає за необхідне відзначити, що сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом в тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відтак, з виплатою на користь ТОВ «УніКредит Лізинг» страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування, до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло право вимоги, яке ТОВ «УніКредит Лізинг», як страхувальник, мало до ОСОБА_1, як особи винуватої в спричиненні майнової шкоди, та до ПрАТ «СК Україна», як страховика цивільно-правової відповідальності відповідача.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому чи його страховику за договором майнового страхування, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 19 926 грн. 71 коп., в якості компенсації виплаченого страхового відшкодування, та 1 218 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя С.В. Шевченко