Справа № 640/13281/16-к
н/п 1-кс/640/8251/16
"26" жовтня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3-го відділення СВ У СБ України в Харківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22016220000000188 від 23.08.2016р., про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця Ісламської Республіки Іран; іранця; освіта повна вища; не одружений; працює: аспірант Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»; раніш не судимий; зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України,-
встановив:
Як зазначено у клопотанні, аспірант Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», громадянин Ісламської Республіки Іран ОСОБА_8 збирав інформацію з обмеженим доступом у сфері оборони Збройних сил України, а саме: радіоелектронної боротьби. Вказану інформацію, що містить державну таємницю ОСОБА_9 мав передати представникам іноземної держави - технологічного університету Шаріф м. Тегерану Ісламської Республіки Іран. Так, у липні - серпні 2016р. ОСОБА_8 звернувся до свого знайомого співробітника ННЦ «ХФТІ» - ОСОБА_10 (анкетні дані змінені), який має допуск до державної таємниці за формою № 3, для отримання від останнього вищезазначеної інформації. Вказана інформація мала бути передана ОСОБА_10 вербально з місця проживання ОСОБА_11 шляхом відео конференції через інтернет за винагороду 5000 грн. 17.08.16р. не секретна частина інформації викладена ОСОБА_10 , передана ОСОБА_11 із виконанням перекладу вищевказаним шляхом, представникам технологічного університету ОСОБА_12 . Того ж дня, ОСОБА_8 підтвердив намір отримання інформації, що становить державну таємницю з метою її передачі аналогічним чином у найближчий час. 25.08.2016р. прокурором винесена постанова про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з залученням до нього ОСОБА_10 . 31.08.2016р. ОСОБА_8 за місцем свого мешкання, отримав від ОСОБА_10 документ із назвою цикл робіт «Фізичні основи, розробка, створення та використання надпотужних стаціонарних пучково-плазмових шумових та імпульсних високочастотних і надширокосмугових генераторів у радіоелектронній боротьбі і протидії засобам розвідки, зв'язку та повітряного нападу іноземних держав», виготовлений, відповідно протоколу виготовлення імітаційного засобу. Отримавши зазначені відомості ОСОБА_8 підтвердив свій намір передати їх представникам іноземної держави - Ісламської Республіки Іран, а саме представникам її організації - технологічного університету Шаріф, у м. Тегеран, шляхом організації ним відео конференції, з одночасним перекладом. Реалізуючи вказаний намір, ОСОБА_8 31.08.2016р. передав через засоби відео конференції представникам іноземної держави - Ісламської Республіки Іран відомості, стосовні «Фізичних основ, розробки, створення та використання надпотужних стаціонарних пучково-плазмових шумових та імпульсних високочастотних і надширокосмугових генераторів у радіоелектронній боротьбі і протидії засобам розвідки, зв'язку та повітряного нападу іноземних держав», виготовлених відповідно до протоколу виготовлення (імітаційного) засобу, яку передав своїй співмешканці ОСОБА_13 , не обізнаній про його злочинні наміри для фотокопіювання. Після фактичної передачі представникам технологічного університету Шаріф, м. Тегерану вищевказаного документу, ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України о 1900.
01.09.2016р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України.
02.09.2016р. відносно ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.10.2016р.
25.10.2016р. постановою першого заступника прокурора Харківської області ОСОБА_14 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до 4 місяців - до 01.01.2017р.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на необхідність: отримання висновків експертизи аудіо, відеозапису та експертизи з питань державної таємниці; додаткового допиту підозрюваного з урахуванням отриманих висновків; встановлення та допиту інших співучасників ОСОБА_11 та свідків; виконання вимог ст. ст.290, 291 КПК України.
Також слідчий зазначив наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність підозри та ризиків. В порядку ст.206 КПК України, підозрюваний пояснив, що під час затримання та на досудовому слідстві насильство до нього не застосовувалось. Вину не визнав, вважає ситуацію, що склалась інспірованою та спровокованою.
Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України підтверджується: протоколами за результатами проведення НСРД від 10.08.2016р., 18.08.2016р.; протоколом обшуку від 31.08.2016р.; протоколом огляду місця події від 31.08.2016р.; протоколами допитів свідків: ОСОБА_10 від 25.08.2016р., ОСОБА_13 від 31.08.2016р.; висновком експертизи №36 від 27.09.2016р.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею досліджена можливість щодо не продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, необхідність отримання висновків експертизи аудіо, відеозапису та висновку експертизи з питань державної таємниці; додаткового допиту підозрюваного з урахуванням отриманих експертних висновків; виконання вимог ст. ст.290, 291 КПК України, продовжує строк тримання ОСОБА_8 під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів до 27.12.2016р.
Вказаний висновок ґрунтується на вищевикладених обставинах, що виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Оцінюючи доводи сторони захисту, стосовні необгрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає:
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_8 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Так, санкція ч.1 ст.114 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 15 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуватимуться на іншій стадії кримінального процесу, - при розгляді справи по суті. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому і покликаний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч.1 ст.183, ч.5 ст.176 КПК України слідчий суддя не визначає розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого 3-го відділення СВ У СБ України в Харківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22016220000000188 від 23.08.2016р., про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , - задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) продовжити в межах досудового розслідування на 60 днів до 27 грудня 2016р.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_8 - в той же строк з моменту вручення ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя зобов'язує орган досудового розслідування негайно повідомити про продовження тримання особи під вартою її близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали отримав «____»_________2016р. _____________________
ОСОБА_8