Постанова від 25.10.2016 по справі 621/1873/16-а

Справа № 621/1873/16-а

Пр. № 2-а/621/60/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.2016 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (далі - УПФУ у Зміївському районі) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому вказав, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС та відноситься до 2-ої категорії осіб, що постраждали від цієї аварії. З 28.10.1999 року йому призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років. 12.09.2016 року позивач звернувся до начальника УПФУ у Зміївському районі із заявою встановленого зразку, у якій просив збільшити розмір його пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На вказану заяву відповідачем надано лист-відмову від 19.09.2016 року № 7478-02/09, згідно якого ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій від 06.09.2016 року йому відмовлено у збільшенні пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 вважає дії (рішення) відповідача незаконними та такими, що порушують його права. Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1788-ХІІ або спеціальним Законом № 796-ХІІ.

Відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 призначено пенсію з урахуванням п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 56 цього Закону № 796-ХІІ передбачені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Згідно з ч. 2 даного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас, порядок перерахунку пенсій Законом № 796-ХІІ - не встановлений, що є підставою для застосування судом аналогії закону. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частині першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI, зі змісту якого випливає, що за кожний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону № 796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому позивач вважає, що є законними його твердження про те, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.

Одночасно звертав увагу суду на те, що на сьогоднішній день в Україні вже наявна стала судова практика по розгляду справ аналогічного характеру.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії УПФУ в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до статей 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII та скасувати рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій УПФУ в Зміївському районі Харківської області від 14.09.2016 року. Зобов'язати відповідача здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 12.09.2016 року шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 11.10.2016 року відкрито скорочене провадження по даній адміністративній справі.

Від представника відповідача - першого заступника начальника управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області Бондюк І.А. надійшло письмове заперечення проти позову з проханням відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначено наступне: пунктом 13 розділу XV прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року передбачено, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або спеціальним - Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Право на державну пенсію, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають особи, віднесені до категорії 1, в той час як відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 віднесено до 2-ї категорії.

Оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, тому на нього розповсюджуються пільги встановлені ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено зменшення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно абц. 1 ч. 1 ст. 55 вищезазначеного Закону - на 10 років. З 28.10.1999 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років. Також, позивачу призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорія, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Періоди, з яких складається страховий стаж ОСОБА_1 обчислено відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На дату звернення загальний страховий стаж позивача становив - 30 років 11 місяців 14 днів, в т.ч. період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 12 днів. На сьогоднішній день загальний стаж позивача становить - 44 років 05 місяців 15 днів, в т.ч. в період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 12 днів (які зараховані 1:3). Розмір пенсії за віком ОСОБА_1 визначено за новою формулою відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнту страхового стажу, визначеного за формулою відповідно до ст. 25 цього Закону. Позивачу, за кожний повний рік страхового стажу, понад страхований стаж, визначений ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років) встановлено доплату за понад нормований стаж - 19 років в сумі 140,06 грн.

Статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків та 15 років для жінок із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1 - 10 років і більше для чоловіків та 7 років 6 місяців і більше для жінок - не вище 85 відсотків заробітку. Представник відповідача зазначив, що аналіз наведених норм свідчить про те, що вони визначають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Однак, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначений порядок перерахунку пенсій, що є підставою для застосування аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 відсоток визначеної законом її розрахункової величини. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вищий адміністративний суд України визначив, що на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік особам, яким призначена пенсія, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки у позивача ОСОБА_1 відсутнє право на призначення державної пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з цим він не має права на перерахунок пенсії згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, позивачу ОСОБА_1 вже встановлено доплату за стаж, обчислений у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому вимоги щодо застосування другої пільги по обчисленню стажу у відповідності до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є невірними, тому, що подвійне обчислення доплати за стаж не передбачено чинним законодавством. Таким чином, Управління при здійсненні виплати пенсії позивачу діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, тому перший заступник начальника УПФУ в Зміївському районі Бондюк І.А. просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та оцінивши повідомлені сторонами обставини, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивача ОСОБА_1 з 21 травня 1986 року було командировано до Чорнобилю терміном на 10 днів для усунення наслідків аварії. В зоні аварії позивач перебував 12 днів. Приймаючи участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 отримав дозу випромінювання /а.с. 10, 11/.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та користується пільгами, передбаченими для осіб, віднесених до 2 категорії, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення А № 129415 від 10.01.1993 року /а.с. 9/.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ особам, які працювали у зоні відчуження, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, на учасників ліквідації наслідків аварії, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, розповсюджуються пільги, встановлені ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено зменшення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 55 вищезазначеного Закону - на 10 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 28.10.1999 року було призначено пенсію за віком, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 10 років /а.с. 9/.

Також позивачу було призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

12.09.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру його пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 56 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованої відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відмовляючи позивачу у задоволенні його звернення від 12.09.2016 року, Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області в своєму листі від 19.09.2016 року вих. № 7478-02/09 посилалось на відсутність у позивача права на призначення державної пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII, у зв'язку з чим і відсутність у нього права на перерахунок пенсії, згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /а.с. 21/.

Суд вважає, що відмова Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправною, а вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті ( вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII.

Відповідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року.

У разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.

Статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як:

чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Наведене випливає з правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 07.07.2015 року № 21-727а15, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. ст. 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Суд вважає на необхідне зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом розрахунку, відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 % цього заробітку, починаючи з дня звернення із заявою до відповідача 12.09.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 87, 94, 99, 122, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до статей 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Скасувати рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії управління Пенсійного Фонду України у Зміївському районі Харківської області від 14 вересня 2016 року.

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 12 вересня 2016 року, шляхом розрахунку, відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя:

Попередній документ
62250943
Наступний документ
62250945
Інформація про рішення:
№ рішення: 62250944
№ справи: 621/1873/16-а
Дата рішення: 25.10.2016
Дата публікації: 31.10.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи