Справа № 640/15575/16-ц
н/п 2-о/640/274/16
21 жовтня 2016 року
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Рисованої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» про встановлення юридичного факту,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті своєї матері ОСОБА_2, яка померла 30.08.2016року у м. Донецьк.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що він проживає в м. Харків та навчається у НТУ «ХПІ». У м. Шахтарськ Донецької області проживала його матір- Шеліхова ОСОБА_3, яка померла 30.08.2016року Донецькому онкологічному центрі м. Донецьк. Позивач звернувся із заявою про реєстрацію смерті матері, однак йому було відмовлено оскільки останнім надано документи, які видані на теріторії, де органи ддержавної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Підтвердження зазначеного факту заявнику необхідно для оформлення степендії як сироті.
Заявник судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.
Зацікавлена особа - до суду з»явилась, проти задоволення заяви не заперечувала та зазначила, що у данних правовідносин відсутній спір про право.
Вислухавши пояснення заявника та зацікавленої особи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Так, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника та довідкою про укладання шлюбу, відповідно до якої ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_2.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявник подав наступні документи: лікарське свідоцтво про смерть, видане медичною установою, що розташована на окупованій території, згідно якого ОСОБА_2 померла 30.08.2016року від раку шийки матки; свідоцтво про захоронення ОСОБА_2, згідно якого останню поховано 01.09.2016року в м.Шахтарськ; договір-замовлення на поховання ОСОБА_2
Оцінюючи надані суду документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_2, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Таким чином, дослідивши надані докази у сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 яка померла 30.08.2016року у м. Донецьк, є доведеним та підтвердженим доказами, наданими заявником, на підставі чого подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 256-259 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт смерті 30 серпня 2016року ОСОБА_2 05.01. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Суддя Бородіна Н.М.