Провадження № 1-в/537/1809/2016
Справа № 537/4760/16-к
25.10.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника Кременчуцької ВК №69 - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 розглянувши у виїзному судовому засіданні у КВК-69 клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно - дострокове звільнення в порядку ст. 81 КК України на невідбуту частину покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м'яким в порядку ст. 82 КК України,
До суду звернувся засуджений ОСОБА_6 де просить звільнити його умовно - достроково в порядку ст. 81 КК України та замінити невідбуту частину покарання більш м'яким в порядку ст. 82 КК України..
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив його задовольнити. На обґрунтування клопотання зазначив, що він є інвалідом 3 групи , стан його здоров'я потребує постійного лікування . Окрім того, вказав, що він має право на отримання соціальної допомоги, але скориставшись даним правом він має можливість тільки після звільнення з місць позбавлення волі.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні наполягав на застосування до засудженого ОСОБА_6 саме ст. 82 КК України.
Представник Кременчуцької виправної колонії №69 в судовому засідання пояснив, що пільга, передбачена ст. 81 КК України, у засудженого в даний час не настала, оскільки ? частина покарання, призначеного вироком суду, у ОСОБА_6 буде відбута тільки 25.04.2017 року, тому клопотання в частині його умовно-дострокового звільнення не підлягає задоволенню. Щодо застосування до засудженого ст. 82 КК України в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки заміна невідбутої частини покарання більш м'яким передбачає обов'язкове залучення засудженого до праці, а засуджений за станом свого здоров'я не може бути залученим до праці.
Прокурор висловив думку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Суд, заслухавши засудженого, адвоката ,думку прокурора та представника Кременчуцької виправної колонії №69, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно матеріалів особової справи, ОСОБА_6 по даній справі засуджений 23.10.2014 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Початок строку покарання 25.02.2015 року. Кінець строку покарання 25.05.2018 року.
Засуджений ОСОБА_6 в місцях попереднього ув'язнення та позбавлення волі знаходиться з 25.02.2015 року. Під час утримання в слідчому ізоляторі м. Полтави характеризувався задовільно, порушення режиму утримання не допускав, стягнень та заохочень не має. З 18.04.2015 року відбуває покарання в Кременчуцькій виправній колонії УДПтС України Полтавській області ( № 69). За час відбування покарання характеризується добре, дотримується встановлених вимог порядку відбування покарання та правил внутрішнього розпорядку дня. Має два заохочення за сумлінну поведінку та старанне ставлення до навчання , які оголошені правами начальника відділення. Стягнень не має. По відношенню до представників адміністрації установи ввічливий, виконує їх законні вимоги. Ззовні охайний, спальне місце тримає в чистоті, за час відбування покарання татуювань собі не наносив. Дотримується правил особистої гігієни, стежить за своїм зовнішнім виглядом. В розмовах жаргон не використовує. В установі офіційно не працевлаштований. У відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості . Злодійських традицій не підтримує, до ради колективу засуджених ставиться добре. До малих неформальних груп з негативною спрямованістю не входить. Стан здоров'я засудженого задовільний, має ІІІ групи інвалідності. За характером мовчазний, спокійний, на контакт їде легко. Входить до числа засуджених, які мають позитивну спрямованість. Приймає участь у суспільному житті колективу засуджених відділення, активно бере участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження».
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України , який , відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
За правилами п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половину строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів , а також за необережний тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 , який засуджений за злочин середньої тяжкості , на час звернення до суду з заявою про умовно-дострокове звільнення, фактично не відбув 1/2 строку призначеного покарання і має право на умовно дострокове звільнення з 25.04.2017 року.
Вказані обставини свідчать, що засуджений на час звернення до суду став на шлях виправлення, але на час розгляду його заяви відсутні підстави для його звільнення передбачені п.1 ч.3 ст. 81 КК України, оскільки він не відбув 1/2 частини строку, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Щодо клопотання засудженого про застосування до нього ст. 82 КК України - заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
За правилами п.1 ч.4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів , а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0190602 ОСОБА_6 встановлена третя група інвалідності з 29.12.2015 року безстроково з протипоказанням важкої фізичної праці , психоемоційних перевантажень.
З матеріалів справи та особової справи засудженого вбачається, що інвалідність останньому була встановлена у зв'язку з частковою втратою слуху, у зв'язку з чим в даний час він не залучається до роботи. Факт обмеження працездатності підтвердив і сам засуджений у судовому засіданні.
Враховуючи те, що однією з умов застосування ст. 82 КК України відповідно до ч.1 ст. 61 КК України є обов'язкове залучення засудженого до праці , а оскільки засуджений за станом свого здоров'я не може працювати клопотання в цій частині також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.81,82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України суд, -,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно - дострокове звільнення в порядку ст. 81 КК України на невідбуту частину покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м'яким в порядку ст. 82 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2016 року