Справа: № 826/7912/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
19 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альведен - 3000» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудінвест» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Білої І.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альведен - 3000», про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2016 №12-ТА,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» Білої І.В., в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.03.2016 №12-ТА в частині нікчемності операції зі списання грошових коштів з вкладного/депозитного рахунку ТОВ «Альведен - 3000» №26159001100038 в сумі 5000000,00 грн на аналітичний рахунок №29093001114046, відкритий для погашення заборгованості ТОВ «Житлобудінвест» по кредитному договору від 18.02.2015 №5027, оформленому меморіальним орденом від 26.11.2015 №13493421 та операції зі списання грошових коштів з вкладного/депозитного рахунку ТОВ «Альведен-3000» №26109001100505 в сумі 5000000,00 грн на аналітичний рахунок №29093001114046, відкритий для погашення заборгованості ТОВ «Житлобудінвест» по кредитному договору від 18.02.2015 №5027, оформленому меморіальним орденом від 26.11.2015 №13493662 та застосування наслідків нікчемності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року закрито провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 157 КАС України у зв'язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судовому засіданні представник апелянта та позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача про обставини справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 12, статей 34 - 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 24 грудня 2015 року №239 вирішила розпочати процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року включно; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговані всі повноваження тимчасового адміністратора банку.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2016 року №385 на підставі постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» вирішено припини здійснення тимчасової адміністрації; відкликані всі повноваження тимчасового адміністратора; розпочато процедуру ліквідації банку з 23 березня 2016 року по 22 березня 2018 року; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк».
Разом з тим, рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Український інноваційний банк» від 18 березня 2016 року №12-ТА, зокрема,
1) віднесено до категорії нікчемних та вирішено вважати нікчемними наступні правочини:
- операції зі списання грошових коштів з вкладних/депозитних рахунків ТОВ «Альведен - 3000» №26159001100038 та №26109001100505 на аналітичний рахунок №29093001114046, відкритий для погашення заборгованості ТОВ «Житлобудінвест» по кредитному договору від 18.02.2015 №5027, оформлені меморіальними ордерами від 26.11.2015 №13493421, №13493662 (пункти 1 та 2);
- акцесорні операції з операціями, зазначеними в пунктах 1 та 2, нікчемність яких пов'язана з наслідками нікчемності (недійсності) перших, а також наданням явних переваг при їх проведенні вже самому ТОВ «Житлобудінвест».
2) застосовано до правочинів наслідки нікчемності (недійсності), передбачені статею 216 ЦК України.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся до суду.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень, у розумінні пункту 7 вказаної частини статті КАС України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 зазначеного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Оскільки законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір», тому для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Відповідно до положень статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, необхідно враховувати вищенаведені правила, які встановлюють відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції.
З підстав, передбачених частиною першою статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Частиною другої цієї статті визначено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у розумінні положень статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Згідно частини першої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Статтею 38 Закону передбачені заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку. Так, серед іншого, фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частиною третьою визначені підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Згідно частини першої статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду
Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Статтею 37 зазначеного Закону передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду під час тимчасової адміністрації, зокрема, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини восьмої статті 36 Закону, дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.
Отже, за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і позивачем, є публічно-правовим, оскільки стосується повноважень першого, які вчинені під час здійснення тимчасової адміністрації банку, а відтак такий спір є публічно - правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України.
Аналогічна позиція викладена в пункті 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», згідно якого, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.
Щодо посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року колегія суддів зазначає наступне.
Так, у справі №826/2043/15 за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправними дій та зобов'язання уповноважену особу визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги територіального управління Пенсійного фонду України на суму боргу 2409,25 грн позовні вимоги мотивовано тим, що 19 червня 2014 року (після винесення виконавчою дирекцією Фонду рішення від 11 червня 2014 року №45 «Про початок ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку») позивач звернувся до відповідача і заявою, у якій просив визнати грошові вимоги управління ПФУ та включити до реєстру вимог кредиторів суму боргу.
Проте, колегія суддів вважає, що зазначена постанова ухвалена за інших фактичних обставин, ніж у справі, що розглядається.
Відповідно, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 4 статті 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альведен - 3000» задовольнити.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року про закриття провадження у справі.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвалу у повному обсязі складено 24.10.2016 року.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.