79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" жовтня 2016 р. Справа № 921/253/16-г/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Марка Р.І.
суддів Малех І.Б.
ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Кобзар О.В.
з участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: ОСОБА_2 - представник;
від відповідача-2: ОСОБА_3 - представник ;
розглянувши клопотання про забезпечення позову ОСОБА_4, б/н від 02.08.2016 року
у справі № 921/253/16-г/14, суддя Руденко О.В.
за позовом: ОСОБА_4, с.Біла Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача-1: ОСОБА_5, м.Тернопіль
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", м.Тернопіль
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2016 року в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2016 року у справі № 921/253/16-г/14, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 02.08.2016 року (вх. № 01-05/4067/16 від 19.08.16).
При цьому, скаржником до апеляційної скарги додано клопотання про забезпечення позову у даній справі.
Згідно автоматичного розподілу справ КП “Документообіг господарських судів”, 19.08.2016р. справу за № 921/253/16-г/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Малех І.Б. та Костів Т.С.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.16 апеляційну скаргу та клопотання про забезпечення позову у даній справі прийнято до провадження, справу та клопотання призначено до розгляду на 12.09.2016р.
В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 03.10.2016р., 24.10.2016р. та 25.10.2016р. з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2016р., 03.10.2016р. та 24.10.2016р.
Відповідно до постанови Пленуму ВГС України від 26.12.11 N 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п.2).
У судовому засіданні присутні представникпи відповідачів заперечили проти поданого клопотання про забезпечення позову.
Заслухавши сторін, розглянувши у судовому засіданні подане позивачем клопотання про забезпеченню позову та враховуючи доповнення, уточнення до клопотання про забезпечення позову від 02.08.2016 року, судова колегія зазначає наступне:
Приписами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду на вжиття заходів до забезпечення позову, перелік яких є вичерпним та визначеним статтею 67 цього Кодексу, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тобто як гарантія реального виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено про те, що, оскільки предметом спору являється частка ОСОБА_5 в розмірі 15,92478 %, яка повинна належати ОСОБА_4 та припинення правовідносин ОСОБА_5 з ТОВ “Домобудівник” з 27.01.2015, виникає ризик, що ОСОБА_5, використовуючи свою частку в статутному капіталі товариства в розмірі 15,92478 %, право на яку втратив 27.01.2015, може голосувати та впливати на прийняття рішень товариства, які в подальшому будуть підлягати оскарженню та скасуванню в судовому порядку.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У постанові пленуму "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 Вищий господарський суд України наголосив на обов'язковості поданні доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та роз'яснив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Так, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Щодо клопотання позивача застосувати заходи забезпечення позову, а саме: зупинити припинення діяльності ТзОВ «Домобудівник» в тому числі шляхом його реорганізації, перетворення, злиття, ліквідації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Враховуючи, що позивач не надав доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні такого заходу забезпечення позову, як зупинення припинення діяльності ТзОВ «Домобудівник» в тому числі шляхом його реорганізації, перетворення, злиття, ліквідації.
Підстави на які посилається заявник як на підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів не беруться судовою колегією до уваги, оскільки як посилання позивача на ймовірне вчинення відповідачем - 1 таких дій, як зупинення припинення діяльності ТзОВ «Домобудівник» в тому числі шляхом його реорганізації, перетворення, злиття, ліквідації не можуть бути достатніми та допустимими доказами імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.
Окрім того, позивач вважає, що дії ОСОБА_5, а саме: зловживання своєю часткою в статутному капіталі ТОВ «Домобудівник», що полягає у неправомірному використанні частки для голосування на загальних зборах товариства після того, як відповідач - 1, на думку позивача, припинив свою участь в ТОВ «Домобудівник» з моменту подання заяви про вихід з числа учасників ТОВ «Домобудівник», яке було спрямоване на зміну керівника товариства, зміну складу або інформації про засновників товариства, збільшення розміру статутного капіталу товариства, реєстрацію статутного товариства в новій редакції, які були здійсненні після внесення до реєстру рішення учасників Товариства про припинення юридичної особи, є протиправними та незаконними.
Також, позивач вказує на те, що всупереч вимогам чинного законодавства України, після прийняття на загальних зборах рішення про припинення ТОВ «Домобудівник» новим керівництвом товариства було здійснено ряд дій, щодо внесення змін до статуту товариства та подальшої реєстрації таких рішень в реєстрі. Такі дії мали наслідком зменшення розміру статутної частки позивача, чим порушено його права як учасника. Окрім того, заявник зазначає, що навіть після державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Домобудівник» про його припинення шляхом перетворення в ПАТ, загальні збори учасників та голова комісії з припинення вчиняли протиправні та незаконні дії щодо внесення змін до установчих документів товариства. Перелічені вище ризики, на думку позивача, прямо випливають і з предмету спору, оскільки ОСОБА_5 реалізував своє право на вихід з учасників Товариства та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_5 та негативними наслідками для ОСОБА_4
Судом встановлено, що вищенаведені рішення, які прийняті на загальних зборах підприємства та внесених змін до державного реєстру, є чинними на момент заявлення даного клопотання про забезпечення позову та не визнавалися недійсними. В даному випадку, необхідно звернути увагу, що дані рішення є формою реалізації законних прав товариства та господарської діяльності, яка визначена чинним законодавством.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такі ж положення викладені у постанові пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006.
Аналогічні положення містяться у п. 47 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що посилання позивача, про те що сукупність вищенаведених рішень, які прийняті на загальних зборах учасниками та зареєстровані, мають причинно-наслідковий зв'язок з діями ОСОБА_5 та негативними наслідками для ОСОБА_4 є припущенням сторони та не підтвердженні обґрунтованими доказами.
Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони реєстрації державним реєстром будь-яких дій стосовно юридичної особи ТОВ «Домобудівник» може вплинути на господарську управлінську діяльність підприємства, оскільки не обмежені конкретною вимогою, які саме дії необхідно забезпечити шляхом заборони реєстрації державним реєстратором.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Водночас, чинним законодавством передбачено заборону вжиття заходів забезпечення позову, які надають можливість втручання у внутрішню управлінську діяльність господарського товариства або створення перешкод у цій діяльності. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони, зокрема, участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.
Крім того, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства.
Відповідно до п.п. 6.7, 6.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4, суд має право заборонити вчинення певної дії лише товариству як юридичній особі, а не його органам. Стаття 67 ГПК України не передбачає такого заходу щодо забезпечення позову як заборона органам юридичної особи вчиняти певні дії. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Зокрема, не допускається винесення ухвал про:- заборону проводити реєстрацію акціонерів для участі в загальних зборах;- заборону акціонеру реєструватися для участі в загальних зборах або зобов'язання акціонера з'явитися та зареєструватися для участі в загальних зборах.
Обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів до забезпечення позову, учасник товариства вказує на ймовірність прийняття загальними зборами рішень за участі відповідача-1, які в майбутньому можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
Враховуючи пряму заборону чинного законодавства стосовно вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони участі учасників (реєстрації для участі) чи неучасті у загальних зборах товариства та визначення правомочності таких загальних зборів, що є втручанням у внутрішню управлінську діяльність господарського товариства та створення перешкод у цій діяльності, судова колегія вважає, що вимоги щодо заходів забезпечення позову про: накладення арешту на частку капіталу ТзОВ «Домободівник» в розмірі 15, 92478%, що відповідає внеску 72368 грн., що належить ОСОБА_5; заборону ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, щодо належної йому частки в статутному капіталі ТзОВ «Домободівник» в розмірі 15, 92478%, що відповідає внеску 72368 грн., в тому числі: вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі (продаж, дарування, передачу в заставу, внесення як внесків до статутних фондів інших юридичних осіб незалежно від форм власності тощо) частки; накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТзОВ «Домободівник»; заборону ТзОВ «Домобудівник» вносити будь-які зміни до статуту товариства; заборонити всім державним реєстраторам суб'єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних-осіб - підприємців та громадських формувань включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києва та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу - ТзОВ «Домобудівник», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій - не підлягають до задоволенню.
Зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, дана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 43, 33-34, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні клопотання про забезпечення позову ОСОБА_4, б/н від 02.08.2016 року відмовити.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Костів Т.С.