04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" жовтня 2016 р. Справа№ 910/14249/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
ОСОБА_1
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - за дов.
від відповідача: ОСОБА_3 - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016
у справі №910/14249/16 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп»
до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
про стягнення 185 392,36 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» (далі, позивач або ТОВ «Савітар Груп») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі, відповідач або ПАТ «Європейський страховий альянс») про стягнення 185 392 грн 36 коп. заборгованості за договором про надання ассістантських послуг №12-13П від 01.02.2013, в тому числі: 142 054 грн 01 коп. заборгованості за надані послуги, 29 303 грн 71 коп. пені, 11 053 грн 85 коп. інфляційних втрат та 2 980 грн 79 коп. 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання ассістантських послуг №12-13П від 01.02.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг щодо репатріації тіла застрахованої особи, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 142 054 грн 01 коп., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 29 303 грн 71 коп. пені, 11 053 грн 85 коп. інфляційних втрат та 2 980 грн 79 коп. 3 % річних
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/14249/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» 142 054 грн 01 коп. основного боргу, 29 303 грн 71 коп. пені, 11 053 грн 85 коп. інфляційних втрат, 2 980 грн 79 коп. 3 % річних та 2 780 грн 89 коп. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/14249/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, не відповідає дійсним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а саме не прийнято до уваги той факт, що на момент виставлення рахунку №237 від 29.07.2015 позивачем не було доведено, що смерть застрахованої особи ОСОБА_4 є страховим випадком.
Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» у справі №910/14249/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 20.10.2016.
Представник позивача 19.10.2016 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» - без задоволення.
У судовому засіданні, призначеному на 20.10.2016, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд задовольнити її повністю та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/14249/16.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів, викладених відповідачем у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи, 01.02.2013 між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (далі, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» (далі, агент) укладено договір про надання ассістантських послуг №12-13П (далі, Договір) (а.с. 47-54).
Відповідно до умов даного Договору страховик доручає, а агент приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з організації сервісного та медичного обслуговування при настанні страхових випадків за кордоном України за договорами, укладеними між страхувальниками та страховиком відповідно до законодавства України та Закону України «Про страхування», в яких визначено перелік послуг та умов, які отримує застрахована особа в межах та у термін дії договору згідно відповідних правил (далі, правила), послуги агента включають створення, обслуговування та зберігання протягом 2 (двох) років реєстру звернень застрахованих осіб, ведення документації, організацію та контроль обміну інформацією, надання послуг цілодобової диспетчерської служби згідно умов договору та програми страхування.
Згідно з положеннями розділу 8 Договору останній вступає в силу з дати підписання повноважними представниками сторін та залишається в силі впродовж одного року з дня початку його дії; якщо протягом 30 (тридцяти) днів до закінчення дії цього Договору, жодна зі сторін не заявить про намір розірвати його, то він вважається пролонгованим на наступний річний термін; подальша пролонгація цього Договору здійснюється в тому ж порядку.
За приписами пункту 2.1 Договору застрахованою особою є особа (страхувальник, або у випадках, передбачених законодавством, вигодонабувач або застрахована особа), дані про яку передані страховиком агенту належним чином (так як обумовлено даним Договором), на підставі укладених страховиком договорів страхування (далі, страховий поліс), ассістантське обслуговування яких здійснюється агентом в порядку, встановленому даним Договором.
Відповідно до пункту 3.1.7 Договору агент зобов'язується надавати, серед іншого, послуги медичної підтримки, передбачені страховим полісом та визначеною в ньому програмою страхування при зверненні застрахованої особи або її представника впродовж застрахованої поїздки, зокрема у разі смерті застрахованої особи впродовж застрахованої поїздки, агент зобов'язується організувати транспортування її останків до місця постійного проживання.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що для реалізації зобов'язань, перерахованих в пунктах 3.1, 3.2., агент має право на залучення третіх осіб (медичні установи, транспортні компанії, в т.ч. авіакомпанії, організації, що реалізують медичні препарати, бюро, що представляють послуги перекладачів, кур'єрські служби і юридичні компанії і так далі) за дії яких несе відповідальність. Агент від свого імені укладає договори з третіми особами, надає гарантійні листи та проводить оплату послуг і медичних препаратів третім особам, в разі їх залучення до процесу врегулювання страхових подій, з метою попередження затримки в наданні необхідного, з медичної точки зору, лікування або транспортування застрахованої особи.
Страховик зобов'язаний відшкодовувати витрати агента на оплату послуг третіх осіб за умови їх попереднього погодження зі страховиком, наданих у відповідності з пунктом 3.3., а також витрати при оплаті банківської комісії та комісії за виконання функцій агента валютного контролю відповідно до наданих агентом рахунків (пункт 5.1.4 Договору)
У відповідності до пункту 6.6 Договору агент після узгодження зі страховиком суми, що підлягає оплаті за звітний місяць, зокрема, виставляє рахунок на відшкодування витрат, що пов'язані з оплатою послуг підрядників або кореспондентів.
Згідно з пунктом 6.7 Договору оплата рахунків агента, що виставляються відповідно до пункту 6.6 цього Договору, проводиться страховиком впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунків.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що при виставленні рахунку на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг підрядників або кореспондентів за кордоном, застосовується курс гривні до відповідної валюти за даними Національного банку України на дату виставлення рахунку, страховик відшкодовує всі витрати агента, пов'язані з відшкодуванням витрат по врегульованих збитках щодо покупки та перерахування грошових коштів за кордон, а саме: комісію банка за купівлю іноземної валюти; комісію банка за відправлення іноземної валюти; комісію банка кореспондента; курсову різницю, пов'язану з купівлею іноземної валюти для оплати послуг підрядників або кореспондентів.
У свою чергу, 31.05.2015 між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» було укладено договір страхування серії 114 №246910 для виїзду за кордон України до Франції (а.с.74).
01.04.2015 ОСОБА_4, перебуваючи у місті Парижі Республіки Франції, помер від раптової смерті.
Первинна реєстрація випадку була проведена 02.04.2015 під час телефонної розмови з представником родини померлого, ОСОБА_5, яка перебувала на той час у Парижі. Вона повідомила, що ОСОБА_4 є чоловіком її сестри. Згідно наданої нею інформації у ОСОБА_4 напередодні ввечері, 01.04.2015 біля 20.00 годин стався гострий серцевий напад, на місце події було викликано швидку допомогу, яка констатувала смерть. Надану інформацію було невідкладно надіслано до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» у вигляді електронного повідомлення.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що на виконання договірних зобов'язань за договором №12-13П від 01.02.2013 ним були надані відповідачу ассістантські послуги, а саме послуги по організації та оплаті вивезення тіла померлого ОСОБА_4 до України, у зв'язку з чим відповідачу було виставлено наступні рахунки: рахунок №237 від 29.07.2015 на суму 111 190 грн 92 коп., рахунок №802 від 29.07.2015 на суму 680 грн 00 коп., рахунок №59 від 13.01.2016 на суму 23 194 грн 95 коп., рахунок №62 від 14.01.2016 на суму 929 грн 00 коп. Крім того, на підставі пункту 5.14 Договору позивачем було виставлено рахунки за витрати, пов'язані з відшкодуванням втрат щодо покупки та перерахування грошових коштів за кордон, а саме: рахунок №374 від 29.07.2015 на суму 2 383 грн 01 коп. та рахунок №287 від 01.03.2016 на суму 5 285 грн 13 коп.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідачем були лише частково сплачені виставлені ним рахунки, а саме: рахунок №802 від 29.07.2015 на суму 680 грн 00 грн. та рахунок №62 від 14.01.2016 на суму 929 грн 00 грн., у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 142 054 грн 01 коп., що є порушенням умов Договору та норм чинного законодавства.
Заперечуючи проти задоволення позову, скаржник у апеляційній скарзі наголошує на тому, що позивачем на неодноразові запити відповідача тривалий час не надавалися документи, які б чітко встановлювали остаточні причини смерті ОСОБА_4, а матеріали справи містили суперечливу інформацію, що не давало права страховику визнавати випадок страховим.
Відтак, строк для сплати вказаних у листі рахунків не настав, а тому відсутні будь-які підстави для нараховування штрафних санкцій.
Також, апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що позивач не погодив з відповідачем вибір посередника та розмір оплати його послуг, позбавивши таким чином страховика права залучити посередника за меншу суму.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп», а доводи скаржника вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов вірного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегією суддів встановлено, що 03.04.2015 Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» було підтверджено валідність полісу ОСОБА_4 та повідомлено про прийняте ним рішення здійснити репатріацію авіатранспортом, що підтверджується електронною перепискою (а.с.177-179). Для репатріації тіла ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» було залучено французьку похоронну компанію «Лютес», за допомогою якої 14.04.2015 було здійснено репатріацію тіла ОСОБА_4 Сума послуг французької похоронної компанії «Лютес» склала 4 691,60 євро.
Вивезення тіла організовувалось відповідно до доручення відповідача у вигляді електронного листування уповноважених співробітників, що відповідає умовам договору №12-13П між сторонами і було здійснено 14.04.2015 після наданих позивачем письмових гарантій оплати відповідних послуг французької компанії «Лютес».
06.07.2015 позивач здійснив оплату похоронних послуг, наданих французькою компанією «Лютес», сума яких складала 4 691,60 євро. Оплату було здійснено 09.07.2015 спочатку партнерською іноземною компанією Savitar Group. 16.07.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» було проведено відповідний переказ зазначеної суми за кордон.
Відповідно до курсу валют НБУ станом на 05.05.2015 вартість 1 євро складала 23 грн 70 коп., тобто на момент сплати за послуги, надані французькою похоронною компанією «Лютес» (4 691,60 євро), в еквіваленті до гривні сума сплати склала 11 1190 грн 92 коп. У зв'язку з чим 29.07.2015 відповідачу було виставлено рахунок №237 від 29.07.2015 на суму 111 190 грн 92 коп. та рахунок №802 від 29.07.2015 на суму 680 грн 00 коп. (відшкодування вартості перекладу).
Також 29.07.2015 ТОВ «Савітар Груп» направив на адресу ПАТ «Европейський страховий альянс» усі зібрані ним документи, які були необхідні для оплати витрат щодо репатріації тіла ОСОБА_4 (лист №154 від 29.07.2016, існування якого відповідачем не заперечувалось та підтверджується копією листа №03-16/1825 від 13.08.2015, що є відповіддю ПАТ «Европейський страховий альянс» на вищезазначений лист №154 (а.с.182).
13.08.2016 ПАТ «Европейський страховий альянс» відмовив ТОВ «Савітар Груп» у відшкодуванні понесених витрат у зв'язку з відсутністю документа, який би підтверджував природну причину смерті ОСОБА_4, що підтверджується листом ПАТ «Европейський страховий альянс» №03-16/1825 від 13.08.2016 (копія якого міститься в матеріалах справи, а.с.182).
Водночас 25.08.2016 ПАТ «Европейський страховий альянс» прийняв рішення про необхідність оплати комісійної винагороди ТОВ «Савітар Груп» за надання послуг з репатріації тіла ОСОБА_4 у розмірі 2 000 грн 00 коп.
Для врегулювання питання щодо виплати страхового відшкодування та приведення у відповідність документації стосовно обставин смерті ОСОБА_4, позивачем було доручено партнерам у Франції французькій компанії April провести відповідні дії для отримання необхідних офіційних документів, у зв'язку з чим залучено паризьку юридичну компанію CabinetD'AvocatsMonmartre. В результаті було отримано звіт патологоанатомічної експертизи та звіт токсикологічної експертизи та здійснено їх переклад.
Факт погодження зазначених дій підтверджується листом ТОВ «Савітар Груп» №162 від 05.08.2016, відповідно до якого відповідачу було повідомлено про залучення партнерської компанії April та приблизними витратами за послуги партнерської компанії (копія листа №162 від 05.08.2016 додана позивачем до відзиву на апеляційну скаргу).
19.12.2015 позивачем було прийнято рішення про оплату послуг, наданих французькою компанією April, сума яких склала 920,00 євро. Оплату було здійснено спочатку партнерською іноземною компанією Savitar Group. 12.02.2016 позивачем було проведено відповідний переказ зазначеної суми за кордон.
Відповідно до курсу валют НБУ станом на 13.01.2016 вартість 1 євро складала 25 грн 21 коп., тобто на момент сплати послуг, наданих французькою компанією April (920,00 євро), в еквіваленті до гривні сума сплати склала 23 194 грн 95 коп. У зв'язку з чим 13.01.2016 відповідачу було виставлено рахунок №59 від 13.01.2016 на суму 23 194 грн 95 коп. та рахунок №62 від 14.01.2016 на суму 929,00 грн. (за послуги перекладу).
У звіті патологоанатомічної експертизи міститься висновок відносно дослідження різних зразків, взятих при автопсії ОСОБА_4, що дозволило проаналізувати травматизм ушкоджень, які були ним отримані. У звіті токсикологічної експертизи міститься інформація про відсутність будь - яких медикаментозних, алкогольних чи наркотичних речовин у крові та сечі ОСОБА_4
Після отримання вищезазначених висновків експертизи позивач направив відповідачу лист №12 від 14.01.2016 з проханням сплатити витрати відповідно до виставлених рахунків за послуги залучених для врегулювання даного випадку підрядників, всього на суму 135 994 грн 87 коп., а саме: рахунок №237 від 29.07.2015 на суму 111 190 грн 92 коп., рахунок №802 від 29.07.2015 на суму 680 грн 00 коп., рахунок №59 від 13.01.2016 на суму 23 194 грн 95 коп., рахунок №62 від 14.01.2016 на суму 929 грн 00 коп. Крім того, на підставі пункту 5.14 Договору позивачем було виставлено рахунки за витрати, пов'язані з відшкодуванням втрат щодо покупки та перерахування грошових коштів за кордон, а саме: рахунок №374 від 29.07.2015 на суму 2 383 грн 01 коп. та рахунок №287 від 01.03.2016 на суму 5 285 грн 13 коп.
Як вірно встановив суд, позивачем були направлені усі необхідні документи для оплати витрат щодо репатріації тіла ОСОБА_4, які підтверджують природну причину смерті ОСОБА_4 (лист №154 від 29.07.2016 та лист №12 від 14.01.2016.)
Отже, ПАТ «Європейський страховий альянс», прийнявши рішення про оплату комісійної винагороди ТОВ «Савітар Груп» у розмірі 2 000 грн 00 коп. та вибірково сплативши рахунки №802 від 29.07.2015 на суму 680,00 грн (за послуги перекладу) та №62 від 14.01.2016 на суму 929,00 грн (за послуги перекладу), фактично визнав даний випадок страховим.
А тому, з огляду на вищенаведене, судом першої інстанції було вірно встановленно факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання ассістантських послуг №12-13П від 01.02.2013 щодо репатріації тіла застрахованої особи та факту наявності заборгованості у розмірі 142 054 грн 01 коп.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач також просив суд стягнути з відповідача на свою користь 29 303 грн 71 коп. пені, 11 053 грн 85 коп. інфляційних втрат та 2 980 грн 79 коп. 3 % річних.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 7.2 договору у разі порушення термінів платежів, згідно розділу 6 цього договору, винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше 10 (десяти) % від загальної суми платежу. Виплата штрафу здійснюється на підставі обґрунтованої претензії, оформленої письмово. Виплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вірно зауважив, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Таким чином, дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 7.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, проценти, пеня та інфляційні втрати згідно рахунку №237 від 29.07.2015 почали нараховуватись з 25.08.2015, оскільки згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи, ПАТ «Європейський страховий альянс» отримав вищезазначений рахунок 10.08.2015. Проценти, пеня та інфляційні втрати згідно рахунку №59 від 13.01.2016 почали нараховуватись з 04.02.2016, оскільки згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи ПАТ «Європейський страховий альянс» отримав вищезазначений рахунок 20.01.2016.
Суд першої інстанції, перевіривши розрахунки позивача, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 29 303 грн 71 коп. пені, 11 053 грн 85 коп. інфляційних втрат та 2 980 грн 79 коп. 3 % річних.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/14249/16 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/14249/16 залишити без змін.
Матеріали справи №910/14249/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Б.В. Отрюх
ОСОБА_1