04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" жовтня 2016 р. Справа№ 911/109/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
ОСОБА_1
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 29.12.2015 року;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за дов. № 02-10/173 від 02.02.2016 року, ОСОБА_4 - представник за дов. № 02-10/81 від 19.01.2016 року;
від третьої особи 1 : ОСОБА_5 - представник за дов. б/н від 04.03.2015 року;
від третьої особи 2 : ОСОБА_6 - представник за дов. № 113 від 24.02.2016 року;
від третьої особи 3 : ОСОБА_7 - директор;
від третьої особи 4 : ОСОБА_8- представник за дов. б/н від 20.09.2011 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”
на рішення Господарського суду Київської області
від 13.05.2016 року у справі № 911/109/16 (суддя Бацуца В.М.)
за первісним позовом ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”, в особі Філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” ПАТ “Укртрансгаз”
до Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_10 кооператив „Житлово-будівельний кооператив „Білогородський”
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП „Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарстваБоярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області”
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „ЖКП „Дніпрожитлосервіс”
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_11 підприємство „Дніпровський круг”
про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
за зустрічним позовом Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області
до ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_10 кооператив „Житлово-будівельний кооператив „Білогородський”
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП „Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області”
третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "ЖКП "Дніпрожитлосервіс"
третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_11 підприємство „ Дніпровський круг”
про вилучення з постійного користування земельної ділянки.
Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз” в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз” ПАТ „Укртрансгаз” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003193, виданого 29.12.1997 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем (за первісним позовом) безпідставно та протиправно не визнається право позивача (за первісним позовом) постійного користування спірною земельною ділянкою, що виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003193, виданого 29.12.1997 року.
03.02.2016 року Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області (відповідач по справі) у справі № 911/109/16 звернулась в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ПАТ „Укртрансгаз” про вилучення земельної ділянки, площею 2, 85 га, що розташована по вул. Білогородська, 51, у м. Боярка, з постійного користування ОСОБА_9 акціонерного товариства „Укртрансгаз” до земель запасу Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач (за зустрічним позовом) взагалі не користується спірною земельною ділянкою і у відповідача (за зустрічним позовом) відсутнє право постійного користування земельною ділянкою, площею 2, 85 га, що розташована по вул. Білогородська, 51, у м. Боярка.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.05.2016 року у справі №91/109/16 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позову повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі в частині відмови в задоволенні первісного позову повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема
Так, скаржник зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що позивач є правонаступником майнових прав і інтересів Боярського управління магістральних газопроводів на підставі Постанови КМУ №1173 від 24.07.1998 року «Про розмежування функцій з видобування транспортування, зберігання і реалізації природного газу», а також спеціального наказу НАК «Нафтогаз України» та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України №68/234 від 06.11.1998 року «Про реорганізацію АТ «Укргазпром», якими діяльність акціонерного товариства «Укргазпром» припинено в зв'язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з 01.01.1999 року. До складу УМГ «Київтрансгаз» увійшло Боярське лінійне виробниче управляння магістральних газопроводів БЛВУМГ на правах структурного підрозділу.
Крім того, скаржник вказав, що державний акт на право постійного користування землею серія II -КВ №003193 виданий 29.12.1997 року виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів на підставі рішення Боярської міської ради народних депутатів №476 від 08.12.1997 року є чинним та посвідчує право постійного користування позивачем земельною ділянкою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року № 911/109/16 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2016 року № 911/109/16 колегію суддів у складі: головуючого судді: Ільєнок Т.В., судді: Тарасенко К.В., Лобаня О.І.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Ільєнок Т.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/109/16 колегію суддів у складі: головуючого судді: Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року прийнято до провадження справу № 911/109/16 у визначеному складі суддів.
У судовому засіданні 20.10.2016 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представники відповідача та третіх осіб заперечував проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2016 року по справі №911/109/16 залишити без змін а апеляційну скаргу ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Рішенням № 476 від 08.12.1997 року „Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в постійне користування БУМГ під будівництво житлових будинків” Виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області вирішено, у тому числі, затвердити проект відведення земельної ділянки площею 2,85 га під будівництво житлових будинків Боярському управлінню магістральних газопроводів за рахунок земель радгоспу „Декоративні культури” в постійне користування.
29.12.1997 року на підставі вищевказаного рішення № 476 від 08.12.1997 року Боярською міською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області було видано Боярському управлінню магістральних газопроводів Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2, 85 га для розміщення будівництва житлових будинків, що в подальшому було зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 33.
У грудні 2001 року позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача (за первісним позовом), у якому не заперечував проти вилучення з землекористування управління земельної ділянки площею 1, 4 га по вул. Білогородській, 51, на якій розташовані житлові будинки, при умові вилучення даної земельної ділянки та внесення змін в державний акт на право постійного користування.
Рішенням № 02/79 від 23.05.2002 року „Про вилучення частини земельної ділянки із землекористування Боярського ЛВУМГ та надання її Боярському МВУЖКГ” Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області вирішено, у тому числі, вилучити земельну ділянку площею 1, 4 га з землекористування Боярського ЛВУМГ по вул. Білогородській, 51 (згідно схеми), що додається в землі запасу Боярської міської ради (категорія - землі житлової і громадської забудови).
Як вбачається із матеріалів справи, та правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2010 року у справі № 13/090-10 за позовом Дочірнього підприємства „Дніпровський круг” до Відкритого акціонерного товариства „Декоративні культури”, Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, 2) Виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання договору недійсним відмовлено у задоволенні позову повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року рішення господарського суду Київської області від 06.09.2010 року у справі № 13/090-10 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року та рішення Господарського суду Київської області від 06.09.2010 року у справі № 13/090-10 залишено без змін.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що залишаючи рішення господарського суду Київської області від 06.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року у справі № 13/090-10, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 13.01.2011 року зазначив, що відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.11. Положення про Боярське управління магістральних газопроводів Дочірнього підприємства „Київтрансгаз” Акціонерного товариства „Укргазпром”, затвердженого генеральним директором ДП „Київтрансгаз” ОСОБА_12, у 1996 році Боярське управління магістральних газопроводів було виробничим підрозділом Дочірнього підприємства „Київтрансгаз” АТ „Укргазпром” на правах відділення, не було юридичною особою і мало юридичну адресу Київська область, м. Боярка, 1, вул. Маяковського, 49. ОСОБА_11 підприємство „Київтрансгаз”, виробничим підрозділом якого було Боярське управління магістральних газопроводів та якому було видано Державний акт на право постійного користування землею від 29.12.1997 року припинило свою діяльність як юридична особа у 1998 році. Згідно з п. 1 (а) спільного наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та НАК „Нафтогаз України” від 06.11.1998 року було припинено діяльність Акціонерного товариства „Укргазпром” у зв'язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” з 01.01.1999 року, зокрема до Дочірньої компанії „Укртрансгаз” було приєднано ДП „Київтрансгаз”.
Крім того, Боярське управління магістральних газопроводів на ім'я якого оформлено Державний акт на право постійного користування землею від 29.12.1997 року, з 1996 року не має статусу юридичної особи, а підприємства, до складу яких воно входило, кілька разів реорганізовувалися, внаслідок чого право саме Боярського управління магістральних газопроводів на спірну земельну ділянку слід вважати припиненим.
Вказані обставини були встановлені постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 року у справі №13/090-10.
Також, відповідно до ст. 19 Закону України (1990 року), одержати земельні ділянки в постійне користування мали право громадяни, підприємства, установи, організації, а також інші землекористувачі, вказані в ст. 7 цього кодексу. Надання землі в постійне користування структурному підрозділу підприємства діюче на той час земельне законодавство не передбачало.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що державний акт на право постійного користування землею серія II -КВ №003193 виданий 29.12.1997 року виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів на підставі рішення Боярської міської ради народних депутатів №476 від 08.12.1997 року є чинним та посвідчує право постійного користування позивачем земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 року № 151 „Про реформування нафтогазового комплексу України”, Постанови Кабінету міністрів України від 25.05.1998 року №747 „Про створення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, спільного наказу Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України № 68/234 від 06.11.1998 року у 1998-1999 роках було реорганізовано Акціонерне товариства „Укргазпром” та його дочірні підприємства шляхом приєднання до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та поділу на три самостійні юридичні особи - дочірні компанії НАК „Нафтогаз України”, а саме: ОСОБА_11 компанія „Укртрансгаз”, ОСОБА_11 компанія „Укргазвидобування” та ОСОБА_11 компанія „Торговий дім „Газ України”, а також керуючись нормами ст. 37 ЦК УРСР, п. п. 5-6 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Україні”, п. 8 спільного наказу Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та НАК „Нафтогаз України” від 06.11.1998 року зазначив, що правонаступником усіх майнових прав та обов'язків АТ „Укргазпром” і реорганізованих підприємств, що входили до його складу, є відповідні дочірні компанії НАК „Нафтогаз України”: ДК „Укртрансгаз”, ДК „Укргапзвидобування”, ДК „Торговий дім „Газ України” та ДК „Укрнафтогазкомплект” в порядку, встановленому НАК „Нафтогаз України”, згідно з чинним законодавством.
Так, вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 06.09.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 року, у справі № 13/090-10 за позовом Дочірнього підприємства „Дніпровський круг” до Відкритого акціонерного товариства „Декоративні культури”, Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, 2) Виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання договору недійсним.
Зазначені обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Листом від 22.08.2014 року № 02-10/1422 відповідач (за первісним позовом) звернувся до позивача (за первісним позовом) щодо надання згоди на припинення права користування частиною земельної ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 51. За результатами розгляду зазначеного листа, позивач (за первісним позовом) листом № 4316/10-03 від 15.09.2014 року надав відповідь про відсутність підстав для надання згоди на добровільну відмову від вказаної земельної ділянки.
Рішенням № 49/2210 від 04.09.2014 року „Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в м. Боярка вул. Білогородська, 51 Боярському управлінню магістральних газопроводів” Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області вирішено, у тому числі, припинити Боярському управлінню магістральних газопроводів право постійного користування земельною ділянкою площею 2, 85 га, на якій розташовані багатоквартирні жилі будинки (корпуси 1, 2, 3, 4, 5. 6) по вул. Білогородська, 51 в м. Боярка.
Рішенням № 49/2211 від 04.09.2014 року „Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування багатоквартирного жилого будинку в м. Боярка вул. Білогородська, 51 корпуси 1, 2, 3, 4 КП Боярське ГВУЖКГ Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області вирішено, у тому числі, надати Комунальному підприємству „Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Киево-Святотинського району Київської області” дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 1, 5 га для обслуговування існуючих будівель багатоквартирних жилих будинків в м. Боярка, вул. Білогородська, 51 (корпуси 1, 2, 3, 4).
Рішенням № 49/2212 від 04.09.2014 року „Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 1 (один) рік для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Боярка вул. Білогородська, 51 корпус 6 КП Боярське ГВУЖКГ Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області вирішено, у тому числі, надати Комунальному підприємству „Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошішського району Київської області” дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 1 (один) рік земельної ділянки орієнтовною площею 0, 5 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Боярка, вул. Білогородська, 51 (корпус 6).
Рішенням № 53/2566 від 23.12.2014 р. „Про примусове вилучення земельної ділянки в м. Боярка вул. Білогородська, 51 до земель запасу Боярської міської ради” Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області вирішено, у тому числі, примусово вилучити до земель запасу Боярської міської ради земельну ділянку, площею 2, 85 га, на якій розташовані багатоквартирні жилі будинки (корпуси 1, 2, 3, 4, 5, 6) по вул. Білогородська, 51 в м. Боярка, що була надана Боярському управлінню магістральних газопроводів згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003193, який був виданий 29 грудня 1997 року на підставі рішення Боярської міської ради народних депутатів № 476 від 8 грудня 1997 року; примусове вилучення земельної ділянки, площею 2, 85 га, на якій розташовані багатоквартирні жилі будинки (корпуси 1, 2, 3, 4, 5, 6) по вул. Білогородська, 51 в м. Боярка, що була надана Боярському управлінню магістральних газопроводів згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003193, який був виданий 29.12.1997 року на підставі рішення Боярської міської ради народних депутатів № 476 від 08.12. 1997 року, здійснити в судовому порядку.
Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Відповідно до п. 3) ч. 1, ч. 5 ст. 27 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.
Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.
Згідно з ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”;
ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”.
Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 141 цього ж кодексу підставами припинення права користування земельною ділянкою є: в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
Статтею 143 цього ж кодексу передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в
а) агропромисловому комплексі;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, враховуючи вищевказані положення ст. ст. 22, 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, ст. ст. 92, 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., та за наслідками їх правового аналізу суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у разі припинення діяльності (реорганізація чи ліквідація) релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва до нової (новоствореної, реорганізованої) особи не переходить.
Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції у процесі розгляду справи, Боярське управління магістральних газопроводів, що було виробничим підрозділом Дочірнього підприємства „Київтрансгаз” АТ „Укргазпром” на правах відділення і не було юридичною особою, припинило свою діяльність у 1998 році разом із припиненням діяльності ОСОБА_11 підприємством „Київтрансгаз” Акціонерного товариства „Укргазпром” у зв'язку із реорганізацією останнього шляхом приєднання з 01.01.1999 року до Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, що в подальшому станом на час розгляду справи було реорганізовано у Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз”, а тому, з урахуванням положень ст. ст. 22, 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, ст. ст. 92, 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, право Боярського управління магістральних газопроводів постійного користування земельною ділянкою площею 2, 85 га, що розташована по вул. Білогородська, 51, у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, що посвідчувалось Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим 29.12.1997 року Боярською міською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області, припинилось у зв'язку із припиненням діяльності такої особи і в порядку правонаступництва остаточно до ОСОБА_9 акціонерного товариства „Укртрансгаз” в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз” ОСОБА_9 акціонерного товариства „Укртрансгаз” не перейшло.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника на норми законодавства про перетворення юридичної особи, тобто зміну організаційно-правової форми юридичної особи, що зумовлює автоматичний перехід при перетворенні прав і обов'язків, оскільки Боярське управління магістральних газопроводів не перетворювалось в ОСОБА_11 компанію «Укртрансгаз», а надалі в Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз». Так, мало місце перетворення (зміна організаційно-правової форми) ДК «Укртрансгаз» в ПАТ «Укртрансгаз».
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, право Боярського управління магістральних газопроводів постійного користування земельною ділянкою площею 2, 85 га, що розташована по вул. Білогородська, 51, у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, що посвідчувалось Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим 29.12.1997 року. Боярською міською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області, припинилось у зв'язку із припиненням діяльності такої особи і в порядку правонаступництва остаточно до ОСОБА_9 акціонерного товариства „Укртрансгаз” в особі Філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз” ОСОБА_9 акціонерного товариства „Укртрансгаз” не перейшло, а також за наявності чинних рішення № 02/79 від 23.05.2002 року „Про вилучення частини земельної ділянки із землекористування Боярського ЛВУМГ та надання її Боярському МВУЖКГ” та рішення № 49/2210 від 04.09.2014 року „Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в м. Боярка вул. Білогородська, 51 Боярському управлінню магістральних газопроводів” Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно неможливим у такому випадку є захист відсутнього (припиненого) права постійного користування земельною ділянкою на підставі та у відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 392 Цивільного кодексу України, а тому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні первісного позову (про визнання права постійного користування земельною ділянкою) і відповідно слід відмовити в задоволенні зустрічного позову (про вилучення з постійного користування земельної ділянки), оскільки право відповідача (за зустрічним позовом) постійного користування спірною земельною ділянкою станом на час розгляду справи в суді першої інстанції вже припинено, а вилучення земельної ділянки можливе лише у особи, яка володіє дійсними речовими правами на таку земельну ділянку.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні первісної та зустрічної позовних вимог.
Так, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2016 року у справі №911/109/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” - задоволенню не підлягає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_9 акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2016 року у справі №911/109/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/109/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
ОСОБА_1