04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1946/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко А.І.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
від прокуратури: ОСОБА_2 - за посвідченням;
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: ОСОБА_3 - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача-3: ОСОБА_4 - за належним чином оформленою довіреністю;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2016 року у справі № 911/1946/16 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради
до 1. Управління комунальної власності Броварської міської ради
2. Приватного підприємства “Автомобільна школа “Сігма”
3. Управління освіти та науки Броварської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Броварська ОСОБА_5 ступенів № 10 Броварської міської ради
про визнання договору оренди недійсним та звільнення приміщення
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2016 року в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, і як наслідок, неправильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 4 ст. 61, ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту», ст. 20 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2. ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. ст. 4, 43, 12, 33-35 , 43 , 83 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
Також, прокурор в обґрунтування апеляційної зазначає, що висновок суду першої інстанції про відповідність вимогам чинного законодавства спірного договору оренди ґрунтується на довільному тлумаченні змісту імперативної норми ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» та не відповідає фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначає у Броварської ОСОБА_5 ступенів № 10 Броварської міської ради відсутні передбачені законом підстави для передачі частини приміщення школи в оренду для здійснення підприємницької діяльності відповідача ПП «Автомобільна школа «Сігма 1», тобто з метою отримання прибутку, а не за призначенням, пов'язаним з навчально-виховним процесом.
Оскільки спірний договір оренди приміщень закладу освіти суперечить вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», він на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України, підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину сторонами не було додержано вимог щодо відповідності змісту правочину актам законодавства.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_7
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у визначеному складі колегії суддів апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.10.2016 року.
Відповідач-3, згідно з поданим до суду 19.10.2016 року відзивом, проти доводів в апеляційній скарзі заперечив та просить апеляційній суд залишити рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2016 року по справі 911/1946/16 без змін, апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.
Відповідач-1, згідно з поданим до суду 19.10.2016 року відзивом, проти доводів в апеляційній скарзі також заперечив та просить апеляційній суд рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2016 року по справі 911/1946/16 залишити без змін, а у задоволенні апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області відмовити повністю.
Позивач, відповідач-1 та третя особа до судового засідання, що відбулось 19.10.2016 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача, відповідача-1 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача, відповідача-1 та третьої особи є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
01.05.2015 року між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради та ПП “Автомобільна школа “Сігма” було укладено договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари № 22/54-15, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 21.04.2015 року № 243 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення Броварської ОСОБА_5 ст. № 10, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари, далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 17-а, загальною площею 126,30 кв.м., в тому числі на поверсі 126,30 кв.м., під проведення теоретичних занять з підготовки водіїв транспортних засобів - погодинно.
Відповідно до п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади м. Бровари, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 09.10.2014 року № 1309-48-06 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2015 року 37 грн. 74. коп. за годину. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2015 року (без ПДВ) визначається шляхом множення орендної плати за базовий місяць/за годину на кількість годин роботи орендаря, зазначених в довідці про кількість відпрацьованих годин в місяць на індекс інфляції за квітень-травень 2015 року.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру погодинної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць враховуючи кількості годин роботи орендаря, зазначених в довідці про кількість відпрацьованих годин/місяць.
На виконання умов Договору Орендодавцем Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.05.2015 року передано Орендарю нежитлові приміщення Броварської ОСОБА_5 ст. № 10 загальною площею 126,30 м2 розташовані за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Черняхівського, буд. 17-а .
Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є визнання недійсним договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари № 22/54-15 від 01.05.2015 р., з моменту його укладання, про зобов'язання відповідача 2 ПП “Автомобільна школа “Сігма” повернути за актом приймання-передачі Управлінню комунальної власності Броварської міської ради нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Бровари, вул. Черняховського, б. 17-а, загальною площею 126,30 м2.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що надання в користування нежитлового приміщення Броварської ОСОБА_5 ст. № 10 Приватному підприємству “Автомобільна школа “Сігма” є незаконним тому, що Приватне підприємство “Автомобільна школа “Сігма” не є навчальним закладом та не входить до мережі професійно-технічних закладів, не має ліцензії на здійснення такої діяльності, у той час як спірне приміщення використовується всупереч вимогам закону не за цільовим призначенням, а для проведення навчальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів, тобто використовується для підприємницької діяльності, а тому суперечить приписам ч. ч. 1, 5 ст. 63 Закону України “Про освіту”, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Апеляційний суд не погоджується з доводом прокурора стосовно того, що висновок суду першої інстанції про відповідність вимогам чинного законодавства спірного договору оренди ґрунтується на довільному тлумаченні змісту імперативної норми ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» та не відповідає фактичним обставинам справи.
Частиною 3 ст. 24, ч. ч. 1, 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Приписами ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, унормовано, що не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна”.
Відповідно до приписів ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Згідно приписів ч. ч. 1, 5 ст. 63 Закону України “Про освіту”, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.
Так, згідно підпункту 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що об'єкти освіти включають в сукупності всі вищевказані складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а тому приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням не підлягають та не можуть бути об'єктами оренди заклади освіти, як цілісні майнові комплекси, а не складові частини таких об'єктів освіти.
Зі змісту спірного договору слідує, що в оренду було передано індивідуально визначене нерухоме майно Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10, як складовий елемент матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс.
Орендоване приміщення використовується ПП “Автомобільна школа “Сігма” для проведення теоретичних занять з підготовки водіїв транспортних засобів. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України видами діяльності ПП “Автомобільна школа “Сігма” є: професійно-технічна освіта; діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів (основний); інші види освіти.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів проведення курсів з підготовки водіїв транспортних засобів Приватним підприємством “Автомобільна школа “Сігма” в орендованому приміщенні, розпочинаються о 19:00, а освітній процес в школі триває з 08:00 до 18:45, тобто в позаурочний час, що не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу.
За таких обставин, оскільки передане в оренду відповідачу 2 індивідуально визначене нерухоме майно відповідного навчального закладу є лише складовою частиною Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10, а не самим об'єктом освіти, а використання відповідачем 2 спірного орендованого приміщення не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу, а також сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкта освіти, у той час як доказів того, що використання орендованого майна погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, прокурором не надано, суд дійшов висновку, про те що договір оренди не суперечить приписам законодавства.
Колегією суддів не приймаються доводи апелянта стосовно того, що у Броварської ОСОБА_5 ступенів № 10 Броварської міської ради відсутні передбачені законом підстави для передачі частини приміщення школи в оренду для здійснення підприємницької діяльності відповідача ПП «Автомобільна школа «Сігма 1», тобто з метою отримання прибутку, а не за призначенням, пов'язаним з навчально-виховним процесом.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 4 ст. 61 Закону України “Про освіту”, фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.
Додатковими джерелами фінансування навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, є зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Доводи прокурора про те, що спірний договір оренди приміщень закладу освіти суперечить вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», та на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України, підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину сторонами не було додержано вимог щодо відповідності змісту правочину актам законодавства, колегія суддів не приймає з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” визначає, що у силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).
З огляду на викладене позовні вимоги Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради є необґрунтованими та такими, що в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області 17.08.2016 року у справі № 911/1946/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Заступника прокурора Київської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області 17.08.2016 року у справі № 911/1946/16 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області 17.08.2016 року у справі № 911/1946/16 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області 17.08.2016 року у справі № 911/1946/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/1946/16 повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді А.І. Тищенко
ОСОБА_1