04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
15.10.2012 № 5011-13/4985-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко А.І.
розглянув апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення господарського суду м. Києва від 12.06.2012 року № 5011-13/4985-2012 (суддя Курдельчук І.Д)
за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про виселення та повернення приміщення
дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.06.2012 р. у справі № 5011-13/4985-2012 задоволений позов КП «Київжитлоспецексплуатація» до СПД ОСОБА_2 про виселення та зобов'язання повернути приміщення.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин, що мають значення, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, відповідно до рішення Київської міської ради від 09.07.2009 № 783/1839 «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.01 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» нежилі приміщення у будинку АДРЕСА_1 віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва та наказами Головного управління комунальної власності міста Києва від 14.05.2009 № 139 та від 16.02.2010 № 26 закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про виселення та зобов'язання повернути приміщення, мотивуючи вимоги тим, що з акту обстеження нежилих приміщень щодо фактичного використання нежилих приміщень в будинку АДРЕСА_1 від 02.04.2012 року, відповідач фактично користується вказаними нежилими приміщеннями площею 280,10 кв.м без договору оренди на використання цього приміщення.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що у відповідача відсутні розпорядчі документи власника будівлі на право користування спірними приміщеннями; у відповідача відсутні документи, які підтверджують сплату орендної плати.
Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що судом не взято до уваги, що між неї та СПД ОСОБА_3, що є орендарем приміщень, укладений договір про сумісну трудову діяльність на підстави якого були здійснені будівельні роботи. Судом не досліджено, що факт звернення до позивача був спрямований на оформлення відносин відповідно до діючого законодавства, в той же час у позивача відсутнє право на звернення з позовом про виселення, оскільки не надано доказів перебування спірних приміщень у позивача на праві господарського відання або власності на приміщення. Законність користування приміщенням підтверджується численними дозвільними документами на поліпшення, переобладнання та будівництво приміщення та доказами оплати послуг «Київенерго».
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 759, ст. 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
У відповідності до ст. ст. 26-27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як встановлено ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до доданого до апеляційної скарги договору оренди від 28.04.2006р. нежиле приміщення площею 180 кв.м. за адресою Труханів острів,1 м. Києва передано Центральним парком культури та відпочинку м. Києва СПД ОСОБА_3 для розміщення кафе.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 09.07.2009 № 783/1839 «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.01 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» нежилі приміщення у будинку АДРЕСА_1 віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва та наказами Головного управління комунальної власності міста Києва від 14.05.2009 № 139 та від 16.02.2010 № 26 закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».
Таким чином спростовуються доводи апелянта про те, що відсутні докази перебування майна на праві господарського видання у позивача.
Рішенням Господарського суду № 37/41 від 27.04.2011 задоволений позов КП «Київжитлоспецексплуатація» до ФОП ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Центральний парк культури та відпочинку про виселення.
Відсутні докази того, що рішення Господарського суду № 37/41 скасовано.
Стаття 1130 ЦК України визначає спільну діяльність як договірну форму об'єднання осіб для досягнення спільної мети без створення юридичної особи. Метою спільної діяльності може бути як господарська (інвестування, виконання робіт, надання послуг, будівництво об'єктів промисловості, торгівлі, житла, тощо), так і негосподарська (вирішення питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад6, тощо) мета, за умови, що вона не суперечить законові. Для досягнення мети спільної діяльності її учасники вправі виділити для цього певне майно (об'єднати вклади) або обмежитися особистою трудовою участю.
Відповідач помилково посилається на договір сумісної діяльності та на дозвільні документи на здійснення поліпшення приміщень, як такі що підтверджують правомірність користування приміщенням, оскільки жодного договору оренди приміщення, як попереднім власником так й позивачем з відповідачкою не укладалось, а враховуючи вищезгадане рішення суду № 37/41 про виселення орендаря ОСОБА_3 виключають правомірність перебування апелянта у спірних приміщеннях.
Крім того, договір на вивезення відходів, схема водомірного вузла, договір з «Київенерго», технічне рішення з робочого проекту електропостачання, оформлені та підписані ОСОБА_3
Зі змісту договору сумісної діяльності вбачається що договір направлений на виконання сторонами спільними силами будівельних робіт на поліпшення майна шляхом проведення комунікацій.
Дані обставини не свідчать про право відповідача користуватися приміщенням.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення господарського суду № 5011-13/4985-2012 від 12.06.20120 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду міста Києва .
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Тарасенко К.В.
Тищенко А.І.
18.10.2012