04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
23.07.2012 № 8/295
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Суліма В.В.
ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу ДП «Інтерзв'язок» на рішення господарського суду м.Києва від 12.08.2011 року № 8/295 (суддя Катрич В.С.)
за позовом Державного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів
до Дочірнього підприємства «Інтерзв'язок»
про визнання договору недійсним та стягнення 418 835,50грн.
дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд
Рішенням господарського суду м. Києва № 8/295 від 12.08.2011р. задоволений позов ДП Поліграфічний комбінат «Україна» до ДП «Інтерзв'язок» визнано недійсним договір № 260106/75 від 26.01.2006 укладений сторонами, стягнуто 418 835,50 грн. оплати, судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечив, просить залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 27.12.2005 р. позивач направив відповідачу лист вих. № 54000-20/2942 з документацією для визначення обсягів проектних робіт по реконструкції другого поверху формного корпусу для дільниці виготовлення голографічних захисних елементів ( ГЗЕ).
26.01.2006 року сторонами був укладений договір №260106/75, відповідно до якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання по розробці одностадійного робочого проекту відповідно з завданням на проектування по створенню виробництва ГЗЕ на існуючих виробничих площах другого поверху формного корпусу за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, згідно з затвердженим календарним планом.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору недійсним та стягнення передплати, мотивуючи вимоги тим, що на виконання укладеного договору ним було перераховано 418 835,50грн., між тим, відповідач належним чином не виконав, обумовлені договором роботи у строк, авансовий платіж не повернув.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд виходив з того, що відповідно до Висновку № 8608 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.09.2008 р. забезпечити функціонування повного циклу виробництва голографічних захисних елементів з використанням електронно-променевої технології на другому поверсі виробничого корпусу (м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44) неможливо. Дані наведені у листі від 27.12.05р. вих.. №54000-20/2942 з додатками, достатні для вибору приміщень для розміщення повного циклу виробництва голографічних захисних елементів, тому неможливо створити повний цикл виготовлення голографічних захисних елементів з використанням електронно-променевої технології в приміщеннях другого поверху, в тому числі і в межах міста. Отже, згідно ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження вимог про визнання правочину недійсним, що помилка насправді мала місце, тобто докази які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину. На його думку,, не можна говорити про помилку щодо якості предмета у разі неможливості використання речі або виникнення труднощів у її використанні, яке сталося після виконання правочину і не пов'язане з поведінкою контрагента. Надані позивачем листи не можуть бути належними доказами, оскільки не містять печатки та підпису уповноваженої особи, не має доказів належного передання документації та вручення йому будь-яких заперечень щодо виконаних робіт. Висновок експерта, на який послався суд не свідчить про те, що відповідачу було відомо про неможливість створення виробництва при укладанні спірного договору. Судом не прийнято до уваги судові рішення різних інстанцій щодо виниклих між сторонами розходжень та суперечливості. Судом безпідставно не задоволено клопотання про застосування строків позовної давності враховуючи що правовідносини виникли у 2006році, а до суду позивач звернувся лише в 2011р.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Приписами ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України передбачено виконання роботи за завданням замовника з передачею останньому її результатів. Договором про надання послуги передбачається надання виконавцем за завданням замовника послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання встановленого сторонами умов поетапного порядку розрахунку, позивачем як замовником платіжним дорученням № 1426 від 23.03.2006 сплачено відповідачеві 418835,50 грн. - 50 % загальної вартості робіт.
Висновком по результатам експертизи проекту виробництва голографічних захисних елементів від 06.08.2007 Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України встановлена неможливість розміщення та монтаж голографічного обладнання для запису первинних зображень голографічних захисних елементів при виявлених рівнях вібрацій в приміщенні другого поверху формного корпусу за адресою: м. Київ, вул. Дехтярівська, 38-44.
Виходячи з цих обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія дійшла наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пп. 2, 3 ст. 857 ЦК України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є Лашкарьова НАН України, надав висновок за результатів експертизи проекту виробництва ГЗЕ від 06.08.2007 р. яким встановлено, що в приміщеннях Позивача присутні вібрації з амплітудою від 1 до 20 мкм (похибка вимірювань - + 0,5 мкм), які виникають при роботі станків та поліграфічного обладнання, при відкриванні та закриванні дверей, при проході співробітників біля точок вимірювань та при проїзді трамваїв по стиках рельсів біля підприємства позивача по вул. Дегтярівській, 38-44 в м. Києві. Ці показники перевищують допустимі 'норми для розміщення та монтажу установки електронно - променевої літографії 2ВА-21 та іншого голографічного обладнання для запису первинних зображень ГЗЕ; у зв'язку з наявністю великої кількості поліграфічного обладнання на підприємстві та близького розташування трамвайної колії біля підприємства. Тому, як зазначають фахівці Інституту у своєму висновку, розміщення та монтаж установки електронно - променевої літографії 2ВА-21 та іншого голографічного обладнання для запису первинних зображень ГЗЕ при таких рівнях вібрацій неможливий.
Відповідно до Висновку № 8608 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.09.2008 р. забезпечити функціонування повного циклу виробництва голографічних захисних елементів з використанням електронно-променевої технології на другому поверсі виробничого корпусу (м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44) неможливо. Дані наведені у листі від 27.12.05р. вих.. №54000-20/2942 з додатками, достатні для вибору приміщень для розміщення повного циклу виробництва голографічних захисних елементів. Неможливо створити повний цикл виготовлення голографічних захисних елементів з використанням електронно-променевої технології в приміщеннях другого поверху, в тому числі і в межах міста.
Відповідач не надав підтверджень того, що ним були усунути недоліки шляхом налагоджування устаткування або неможливість приведення обладнання у стан, що відповідає його призначенню.
Як вбачається зі змисту п.п. 3.1.5, 3.2.4, 3.2.6, 4.5 - 4.9 договору, сторонами передбачено, що відповідач після завершення Робіт та отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи зобов'язався передати позивачу акт приймання передачі робіт, а позивач зобов'язався розглянути цей акт та підписати його зі свого боку.
Але, як встановлено судом першої інстанції, до теперішнього часу роботи визначені в договорі відповідачем не виконані, позитивний висновок комплексної державної експертизи відсутній, акт приймання - передачі виконаних робіт сторонами не підписаний, а договір, у зв'язку з невиконанням сторонами зобов'язань по ньому (п. 11.1 Договору) на час звернення позивача до суду продовжує свою дію.
Частиною 1 ст. 229 ЦК визначено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання її за цільовим призначенням. Найчастіше в практиці зустрічається хибне сприйняття правової природи та предмету правочину, що може виникнути при визначенні тотожності предмета або його якості.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ДП «Інтерзв'язок» ТОВ «Міррор» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 8/295 від 12.08.2011р. - без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Сулім В.В.
ОСОБА_1
08.08.12 (відправлено)