Дата документу 21.10.2016
ЄУ № 420/1769/16-ц
Провадження №2/420/868/16
21 жовтня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.
за участю секретаря Войтенко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з останніх на свою користь заборгованість за договором кредиту №550-3/1-11034 від 23.08.2011 у розмірі 129113,44 грн., з яких 64532,61 грн. - заборгованість за кредитом, 30323,40 грн. - заборгованість за відсотками, 19551,31 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 7452,55 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 5316,33 грн. - інфляційні витрати за кредитом, 1937,23 грн. - інфляційні витрати за відсотками, та судові витрати.
Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором кредиту №550-3/1-11034 від 23.08.2011.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином через оголошення в газеті «Урядовий Кур'єр», заяв про розгляд справи без їх участі суду не надавали.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.08.2011 між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 550-3/1-11034 на купівлю автотранспортних засобів (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 149800,00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 16,50% річних на перший річний період користування кредитом, тобто строком до 01.08.2012. На кожний наступний річний період процентна ставка за кредитом, встановлюватиметься в порядку, визначеному п.2.7. цього Договору.
Відповідно до п.п. 1.2.-1.3. Договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки «Ford Focus», 2011 року випуску, сірого кольору згідно з договором купівлі-продажу №0143ФЛ/Focus-кр від 05.08.2011, укладеним з ТОВ «Автопрем?єр».
Відповідно до п. 1.1.1 погашення кредиту здійснюється згідно графіку до 23 числа (включно) кожного місяця, починаючи з вересня 2011, з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 22.08.2016 (включно).
Згідно п. 1.1.3 Договору одночасно з укладенням цього Договору, з метою забезпечення сплати страхових платежів за договором страхування, передбаченим п. 3.3.3 цього Договору з позичальником укладається договір про надання відновлювальної кредитної лінії (на сплату страхових платежів) №550-3/1-11035 від 23 серпня 2011 року (далі за текстом - Додатковий договір).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальникові ОСОБА_1 кредит в розмірі, обумовленому сторонами, що підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_4 від 23.08.2011.
Відповідно до п. 4.1 Договору у разі допущення позичальником прострочення строків сплати процентів в порядку та в розмірі визначеному п.п. 1.1.- 2.4, 2.7 цього Договору, комісій, передбачених умовами цього Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1, 3.2.3, 3.3.16 цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Як вбачається з п. 4.2 Договору у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2., 3.3.4, 3.3.6., 3.3.7., 3.3.9.-3.3.20. Договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) процентів, від суми, фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.
Згідно п. 4.2.1 Договору у разі порушення позичальником вимог п. п. 3.3.3, 3.3.8. цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1 (один) процент від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.
Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (далі поручитель, відповідач-2) та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 550-3/1-11192/ПОР від 23.08.2011 (далі - Договір поруки).
Згідно п. 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, строки та в порядку, передбачених Договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів №550-3/1-11034 від 23.08.2011 та Договору відновлювальної кредитної лінії № 550-3/1-11035 від 23.08.2011.
Згідно п. 1.2 Договору поруки, поручитель ознайомлений з умовами Договору кредиту, жодних заперечень, а також непорозумінь його положень не має.
Відповідно до п. 3.1.4 Договору поруки у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, поручитель зобов'язаний відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу №550-3/1-11021/ЗАСТ від 23.08.2011, відповідно до якого відповідач надав в заставу позивачу транспортний засіб марки «Ford Focus», 2011 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 16.08.2011.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено умови кредитного договору, внаслідок чого сума боргу ОСОБА_1 перед позивачем за Договором кредиту станом на 27.05.2016 склала 129113,43 грн., з яких: 64532,61 грн. - заборгованість за кредитом, 30323,40 грн. - заборгованість за відсотками, 19551,31 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7452,55 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 5316,33 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом, 1937,23 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховує, що підстави для висновку про припинення поруки відсутні, оскільки відповідно до п. 6.2 Договору поруки порука припиняється із повним виконанням всіх вимог, забезпечених порукою, визначених п. 2.1 Договору поруки. Отже, порука припиняється припиненням зобов'язання. На момент розгляду справи зобов'язання за договором кредиту виконані належним чином не були.
При вирішенні позову суд враховує також, що відповідно до положень ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Позивачем доведено, а відповідачами не спростовано, що відповідач ОСОБА_1 припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту.
Разом з тим, суд вважає, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 19551,31 грн. не підлягає стягненню з відповідачів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів (копій паспортів), відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_2 - АДРЕСА_2, які згідно розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, віднесені до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідачі є суб'єктами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.
Крім того, суд звертає увагу на те, що комерційним банкам Національним Банком України надані роз'яснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014, відповідно до яких банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО.
Згідно наведеного у позові розрахунку, штрафні санкції - пеня за несвоєчасне погашення кредиту - позивачем нараховані за період з 26.05.2015 по 24.05.2016, тобто фактично після 14.04.2014 - дати, коли згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банківським установам заборонено нарахування таких санкцій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 19551,31 грн.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідачі заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково шляхом стягнення солідарно з відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором №550-3/1-11034 від 23.08.2011у сумі 109562,12 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 64532,61 грн., заборгованості за відсотками - 30323,40 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків - 7452,55 грн., інфляційних витрат за кредитом - 5316,33 грн., інфляційних витрат за відсотками - 1937,23 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог (за подачу позову та за витрати на публікацію оголошення про виклик відповідачів).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 223-233 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитним договором № 550-3/1-11034 від 23.08.2011 у сумі 109562,12 грн. (сто дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 12 коп.)., яка складається з: 64532,61 грн. - заборгованість за кредитом, 30323,40 грн. - заборгованість за відсотками, 7452,55 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 5316,33 грн. - інфляційні витрати за кредитом, 1937,23 грн. - інфляційні витрати за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) по 999,95 грн. (дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 95 коп.) з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.
Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: