Справа №591/4991/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я.
Номер провадження 22-ц/788/1718/16 Суддя-доповідач - Околот Г. М.
Категорія - 59
20 жовтня 2016 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Околота Г. М.,
суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І. ,
з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 22 вересня 2016 року у справі за поданням старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_5 про примусове проникнення до житла,
22 вересня 2016 року старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_5 звернулася до суду з поданням, яке мотивувала тим, що на виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області знаходиться виконавче провадження №49123283 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 498730 грн. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує, на виклики до відділу державної виконавчої служби не з'являється. Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, просила ухвалити рішення про примусове входження до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме перевірки майнового стану боржника ОСОБА_3
Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 22 вересня 2016 року подання старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_5 задоволено. Дозволено примусове проникнення старшому державному виконавцю Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_5 до квартири АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме перевірки майнового стану боржника ОСОБА_3.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції надав дозвіл на примусове проникнення до житла боржника з метою перевірки його майнового стану за адресою: АДРЕСА_1, а місце проживання боржника зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3.
Вказує, що державним виконавцем також не надано суду доказів того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, був повідомлений про дату виходу державного виконавця для примусового виконання рішення суду. Вказані обставини не дають достатніх підстав вважати, що боржник свідомо ухилявся від виконання рішення суду.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення державного виконавця, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Зарічному відділі державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області знаходиться виконавчий лист №591/6415/14-ц виданий 13 березня 2015 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 498730 грн.
05 жовтня 2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №49123283 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 498730 грн.. ( а.с. 6,7)
З довідки ТОВ «Керуюча компанія « Сумитехнобудсервіс» вбачається що за боржником ОСОБА_3 зареєстровано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ( 8)
Відповідно до довідки державної міграційної служби України в Сумській області ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. За адресою АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_8, який також є боржником за вказаним виконавчим листом. ( а.с. 14)
Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за адресою: АДРЕСА_1, однак потрапити до квартири не вдалося, про що було складено відповідні акти. Зокрема, у акті державного виконавця від 22 квітня 2016 року вказано, що двері на стук ніхто не відчинив, сусідка по квартирі підтвердила, що боржниця ОСОБА_3 фактично проживає в АДРЕСА_1, їй було залишено виклик державного виконавця, однак на виклик ніхто не з'явився (а.с.21-23).
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_3 в добровільному порядку рішення суду не виконує, на законні вимоги державного виконавця належним чином не реагує, у зв'язку з чим з метою примусового виконання судового рішення необхідно примусове проникнення до житла боржника.
Проте, погодитись із висновками суду першої інстанції у повному обсязі неможливо, оскільки таких висновків суд дійшов з порушенням порядку розгляду подання.
Пунктом 10 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Згідно з п.15 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали, подання про примусове входження було розглянуто судом за відсутності державного виконавця, тоді як законом визначено, що під час розгляду цього подання участь державного виконавця є обов'язковою.
Крім того, згідно листа ВДВС СМУЮ вбачається, що 02.11.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, проте в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця про арешт майна боржника. ( а.с. 12)
Також задовольняючи подання державного виконавця, суд вважав встановленою ту обставину, що при виходах державного виконавця за адресою фактичного проживання Боржника ОСОБА_3 , квартира АДРЕСА_1 , яка належить згідно довідки ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» боржнику на праві власності , була постійна зачинена, на дзвінки ніхто не реагував та двері не відчиняв.
Разом з тим, розглядаючи подання без участі державного виконавця, суд першої інстанції, за відсутності належних доказів, а саме витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не перевірив , належить чи ні зазначена у поданні квартира на праві власності саме боржнику ОСОБА_3.
Крім того, суд першої інстанції розглядаючи подання без участі державного виконавця, за відсутності відповідних письмових доказів, не з'ясував, повідомлялась чи ні боржник ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на належне їй майно, а також про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника , а також щодо опису та арешту майна, та чи чинила цьому перешкоди боржник і яким чином не надавала доступу до житла у призначений час для вчинення виконавчих дій.
Як вбачається зі змісту наданих державним виконавцем актів, перевірити майновий стан боржника та здійснити опис його майна не можливо, у зв'язку з тим, що на стук у двері квартири АДРЕСА_1 ніхто квартиру не відкриває, та боржнику залишено у дверях квартири виклик до державного виконавця (а.с. 21-23)
Проте матеріали подання не містять жодних посилань та доказів щодо належного повідомлення боржника про призначення часу і дати проведення опису майна боржника та необхідності забезпечення доступу до квартири в зазначений час не зважаючи на те, що державному виконавцю було відоме простійне місце роботи боржника, а саме у Сумському дошкільному навчальному закладу № 14 «Золотий Півник» Сумської міської ради. ( а.с. 15)
Крім того, 22.04.2016 року, 19.05.2016 року, 22.07.2016 року державним виконавцем було складено акти державного виконавця не про перешкоджання боржником проведенню виконавчих дій, а про відсутність ОСОБА_3 вдома за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
При тому скаржник ОСОБА_3 заперечує той факт, що їй було відомо про проведення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій щодо арешту та опису майна за адресою її проживання.
Відповідно до ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду.
Приймаючи до уваги, що питання про примусове проникнення до житла повинно вирішуватись шляхом прийняття вмотивованої ухвали, однак суд першої інстанції неповно з'ясував обставини виконання рішення суду, не перевірив наявність підстав для звернення з даним поданням та підстав для його задоволення, порушив порядок розгляду подання, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу неможливо визнати законною і обґрунтованою.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3 з метою перевірки майнового стану боржника було розглянуте судом першої інстанції з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, тому оскаржувана ухвала від 22 вересня 2016 року підлягає скасуванню, а питання щодо вирішення подання про примусове проникнення до житла підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 22 вересня 2016 року у даній справі скасувати. Передати питання щодо розгляду подання старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м.Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий -
Судді -