Постанова від 21.10.2016 по справі 591/3855/16-а

Справа № 591/3855/16-а

Провадження № 2-а/591/418/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», 3-ї особи: ОСОБА_2

про скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», 3-ї особи: ОСОБА_2 про скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 26.12.2007 року, реєстраційний номер майна 21599008, номер запису 144 в книзі 1 державного реєстратора Комунального підприємство Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме, а саме на незавершений будівництвом житловий будинок, що складає 6% готовності, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, так як вважає, що підстав для проведення державної реєстрації прав на об»єкт незавершеного будівництва на 26.12.2007 року у реєстратора Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» не було.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в письмовій заяві позов підтримав повністю, просить суд його задоволити.

Представник 3-ї особи: ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в письмовій заяві позов підтримав повністю, просить суд його задоволити.

Відповідач - Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представник дор суду не з»явився. Суду подано заперечення на позовну заяву, згідно з якими відповідач вказує, що станом на 08.08.2016 року правовідносини в галузі державної реєстрації прав власності, інших речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127. Станом на 08.08.2016 року позивачем документи на проведення державної реєстрації права власності в установленому законом порядку до Управління не подавались, державними реєстраторами Управління рішення про відмову або про здійснення державної реєстрації не приймались. Державними реєстраторами відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління ЦНАП у м. Суми не вчинялись жодні дії/бездіяльність/, що порушують права позивача, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач - Комунальне підприємство Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представник в судове засідання не з»явився.

Суд, вивчивши матеріали даної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи зі слідуючого:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, постійно проживає з 2006 року за адресою: АДРЕСА_1, в приватному житловому будинку, який був збудований в 2006 році.

26 грудня 2007 року 3-тя особа по справі ОСОБА_2, чоловік позивача зареєстрував своє право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме незавершений будівництвом житловий будинок, що складав на момент реєстрації 6% готовності, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до інформаційної довідки №58236657 від 27.04.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, за ОСОБА_2 26.12.2007 року був зареєстрований об'єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер майна 21599008, номер запису 144, в книзі 1. Запис про реєстрацію був внесений від 26.12.2007 року.

Житловий будинок після реєстрації прав на нерухоме майно фактично став спільною сумісною власність подружжя ОСОБА_2 у відповідності до приписів Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 як до проведення державної реєстрації на права власності, а саме до 26.12.2007 року так і після проведення, а саме після 26.12.2007 року проживали малолітні діти Позивача та третьої особи по справі ОСОБА_2, а саме: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

З матеріалів справи вбачається, що після ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи в квітні 2016 року Позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що на момент проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва реєстратором Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» були допущені порушення Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (чинного на момент вчинення реєстраційних дій), затвердженого Наказом №7/5 Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року. Тобто, про факти порушення з боку реєстраційного органу Тимчасового Положення позивач ОСОБА_1 дізналися в квітні 2016 року.

Згідно із Положенням, яке діяло на 26 грудня 2007 року, державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Положення визначало порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об»єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об»єкти незавершеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Наказ та Положення втратили чинність на підставі Наказу №1844/5 Міністерства юстиції від 14.12.2012 року. Пунктом 1.4. Положення визначено, що обов»язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Право власності на об»єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації у разі необхідності укладення правочину щодо об»єкта незавершеного будівництва. Державна реєстрація права власності на об»єкти незавершеного будівництва проводилась у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення.

Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об»єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У відповідності до п. 6 Положення реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про об»єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, право власності на нього, інші речові права, а саме:

- заяви про державну реєстрацію прав;

- нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів;

- копії документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об»єкт незавершеного будівництва;

- копії рішень реєстратора БТІ про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

- рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав;

- копії рішень реєстратора БТІ про відмову в державній реєстрації прав;

- копії розділів Реєстру прав;

- інформацію про видані витяги та інформаційні довідки з Реєстру прав;

- дані технічної інвентаризації;

- анульовані правовстановлюючі документи у випадках, передбачених Положенням;

- копії документів, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав;

- інші документи, що отримані в результаті проведення державної реєстрації прав.

Документи в реєстраційній справі розміщуються в порядку їх надходження та видачі і мають послідовну нумерацію. У разі накопичення в одній реєстраційній справі великої кількості документів вона може бути розділена на два томи і більше. У такому випадку на титульному аркуші кожного тому реєстраційної справи зазначається реєстраційний номер тому. Кожний том реєстраційної справи повинен мати опис документів, які містяться в ньому. Вилучення документів із реєстраційної справи забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 3.4. Положення встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.

Відповідно до п. 1.4. Положення право власності на об»єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації у разі необхідності укладення правочину щодо об»єкта незавершеного будівництва.

Згідно із п. 2.1. Положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв»язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об»єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів особи, що звернулася до БТІ.

Реєстрації права власності підлягають тільки об»єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Твердження з боку відповідача в своєму запереченні, що станом на 08.08.2016 року позивачем документи на проведення державної реєстрації права власності в установленому законом порядку до Управління не подавались, державними реєстраторами Управління рішення про відмову або про здійснення державної реєстрації не приймались не беруться до уваги, так як не стосуються предмету спору. Твердження відповідача, що державними реєстраторами відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління ЦНАП у м. Суми не вчинялись жодні дії/бездіяльність/, що порушують права позивача не є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що державна реєстрація прав на об»єкт незавершеного будівництва проводилась 26 грудня 2007 року реєстратором Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» з порушенням Положення, яке діяло на час проведення реєстрації.

Суд також вважає, що фактично реєстратор Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» вийшов за межі своїх повноважень, та порушив Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (яке було чинне на момент вчинення реєстраційних дій), затверджене Наказом №7/5 Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року. Вбачається, що підстав для проведення державної реєстрації прав на об»єкт незавершеного будівництва на 26.12.2007 року у реєстратора Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» не було.

Судом встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_2 не подавав заяви про реєстрації прав на нерухоме майно (об»єкт незавершеного будівництва).

Виходячи із зазначеного положеня, суд дійшов висновку, що у державного реєстратора Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» на момент проведення реєстрації та прийняття рішення про реєстрації право власності на об»єкт незавершеного будівництва не було документального підтвердження необхідності укладання з боку ОСОБА_2 правочину щодо об»єкта незавершеного будівництва, чим було порушено п. 1.4. чинного на той час Положення.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першої статті 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Право позивача порушене і підлягає захисту в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 11,69-71,159-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.12.2007 року, реєстраційний номер майна 21599008, номер запису 144 в книзі 1 державного реєстратора Комунального підприємство Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме, а саме на незавершений будівництвом житловий будинок, що складає 6% готовності, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постанову суду може бути оскаржено відповідно до ст. 186 КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, або протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2016 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО

Попередній документ
62213359
Наступний документ
62213361
Інформація про рішення:
№ рішення: 62213360
№ справи: 591/3855/16-а
Дата рішення: 21.10.2016
Дата публікації: 28.10.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)