25 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1333/16
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
При секретарі - Алексєєвої Н.М.
За участю представника позивача ОСОБА_2
За участю представника ДСА України - Пащенко В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року у нарахуванні та виплаті судду у відставці ОСОБА_4 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; визнати протиправною відмову Державної судовової адміністрації України від 15 січня 2016 року у нарахуванні та виплаті судді у відставці ОСОБА_4 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Одеської області відповідні кошти для виплати судді у відставці ОСОБА_4 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; зобов'язати Апеляційний суд Одеської області нарахувати та виплатити судді у у відставці ОСОБА_4 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VII ОСОБА_4 було звільнено з посади судді апеляційного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до п.2, 3, 6, 9 ч. 5 ст.126 Конституції України і згідно з наказом В.о. голови апеляційного суду Одеської області від 24.11.2015 року за №206-ос. При звільненні позивачу не було нарахована і виплачена вихідна допомога. 10 грудня 2015 року позивач звернувся до голови апеляційного суду Одеської області і голови ДСА України з заявою про виплату вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку, однак вказані звернення залишились без задоволення листами від 22 грудня 2015 року та 15 січня 2016 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Апеляційним судом Одеської області та Державною судовою адміністрацією України подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 20.06.1982 року був обраний суддею Широківського районного суду Дніпрпетровської області та 10.04.1990 був обраний головою зазначеного суду.
08.08.2005 року обраний на посаду судді Апеляційного суду Одеської області.
17.07.2015 року позивач, маючи необхідний для відставки судді стаж роботи, встановлений Законом № 2453-VІ, звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про його звільнення з посади судді Апеляційного суду Одеської області у відставку відповідно до п.9 ч.5 ст. 126 Конституції України.
12 листопада 2015 року Верховна Рада України прийняла постанову № 788-VІІІ "Про звільнення суддів", якою відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку, звільнено ОСОБА_4 з посади судді апеляційного суду Одеської області.
Відповідно до вищевказаної постанови Верховної Ради України, наказом в.о. голови апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року №206-со, у зв'язку із поданням заяви про відставку, виключено суддю апеляційного суду Одеської області Мастюка П.І. із списочного складу суддів апеляційного суду Одеської області 24 листопада 2015 року.
Однак, у вищевказаному наказі, відсутнє посилання на здійснення позивачеві нарахування та виплати вихідної допомоги у розміри 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, як це передбачає стаття 136 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів".
10 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до голови апеляційного суду Одеської області з заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, відповідно до п.9 ст. 126 Конституції України та ст. 109 Закону України №2453-VI „Про судоустрій та статус суддів".
Листом від 22 грудня 2015 року за вих. №29394/15 ОСОБА_4 було повідомлено, що в Законі України „Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI" в редакції Закону „Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року виплата вихідної допомоги судді у разі виходу у відставку не передбачена. У зв'язку з чим, підстави для нарахування та виплати вихідної допомоги відсутні.
В подальшому апеляційний суд Одеської області звернувся до Державної судової адміністрації з листом від 22 грудня 2015 року за вих. №01-22/12-2015 в якому просив надати відповідь щодо можливості фінансування апеляційного суду Одеської області з питань нарахування та виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат.
15 січня 2016 року Державна судова адміністрація України, у своїй письмовій відповіді № 11-223/16 повідомила, що правових підстав для нарахування та виплати будь яких додаткових виплат при звільненні суддям на підставі Постанов Верховної Ради України від 16.07 2015 року №636-VIII та від 12.11.2015 року №788-VIII відсутні
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови у нарахуванні і виплаті вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.
Згідно частин першої, третьої, четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції, яка діяла на час прийняття Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 16 липня 2015 року №636-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
Частиною шостою статті 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.
На час звільнення позивача з посади судді та відрахування його зі штату Апеляційного суду Одеської області, набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 01 квітня 2014 року, в якому відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року виключено статтю 136, яка передбачає виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Рішення щодо неконституційності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в частині виключення статті 136 із Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Конституційним Судом України не приймалося.
У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в даному випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача (12.11. 2015 року).
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013 висловив думку, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю. У зв'язку з цим парламент повноважний встановлювати вихідну допомогу та визначати її розмір.
Зважаючи на те, що датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади, то у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки відповідач при розгляді заяви про виплату вихідної допомоги позивачу діяв з дотриманням вимог, передбачених Конституцією та законами України.
Отже, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням ст.ст.11,162 КАС України та на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає, що постановлене рішення підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207,211,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Апеляційного суду Одеської області - задовольнити.
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України- задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст виготовлено 25.10.2016 року
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.