Ухвала від 18.10.2016 по справі 752/14092/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3269 /2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 2 000 мінімальних заробітних плат, що становить 2 756 000 гривень підозрюваному:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Комарівка, Макарівського району, Київської області, громадянину України, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.

Строк дії ухвали до 03 год. 35 хв. 04 листопада 2016 року.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.09.2016 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що повідомлена підозра у вчиненні інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень необґрунтована. Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначених у клопотанні слідчого належним чином не доведена, визначений розмір застави є для підозрюваного непомірно великим та суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100000000014 від 12.01.2016 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 321, ч. 2 ст. 306 КК України.

06.09.2016 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.09.2016 р. ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.

07.09.2016 р. прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, а також враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому, на думку органу досудового розслідування застосування більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

08.09.2016 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києваклопотання прокурора було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких останній підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного в їх сукупності.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність обрання ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним у клопотанні прокурора ризикам.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень прокурором зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Не заслуговують на увагу посилання захисника про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя обґрунтовано виклав обставини наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, можливості продовжити свою злочинну діяльність, із врахуванням особи підозрюваного.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як зазначається в рішеннях Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Слідчий суддя також правильно, з урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 та характеризуючі дані про його особу, визначив заставу у розмірі 2 000 мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , обставин кримінальних правопорушень, даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з визначенням застави у розмірі 2 000 мінімальних заробітних плат, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.09.2016 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 2000 мінімальних заробітних плат, що становить 2 756 000 гривень відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
62213075
Наступний документ
62213077
Інформація про рішення:
№ рішення: 62213076
№ справи: 752/14092/16-к
Дата рішення: 18.10.2016
Дата публікації: 15.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів