21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
24 жовтня 2016 р. Справа № 902/898/16
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши, без виклику сторін, заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" №175 від 21.10.2016р. про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд", код ЄДРПОУ 35438742 (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод", код ЄДРПОУ 34485052 (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16)
про стягнення 808892,47 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" заборгованості в загальному розмірі 808892,47 грн, з яких: 712280,00 грн - загальна сума заборгованості за товар, 24529,75 грн - 3% річних, 72082,72 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 12.10.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/898/16 з призначенням її до розгляду.
Разом з позовною заявою № 174 від 21.10.2016р. позивач направив до суду заяву №175 від 21.10.2016р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок та майно відповідача.
Розглянувши вищевказану заяву, ознайомившись з матеріалами позову, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 32 - 34 ГПК України.
Відтак, з вищенаведеного випливає, що підставою вжиття заходів із забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що певні дії (бездіяльність) відповідача ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору.
Натомість, всупереч вищевикладеному, позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував його припущення про ймовірність утруднення виконання чи неможливість подальшого виконання рішення суду, не надано доказів небажання відповідача повертати борг, вчинення останнім дій по реалізації майна (його відчуження), не надано жодного доказу вірогідності вчинення вказаних дій.
Посилання позивача в заяві на напружену ситуацію, складне економічне становище в країні, не є достатньо обґрунтованими припущеннями того, що вказане ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору.
Наведені ж позивачем доводи про те, що розпочата процедура припинення відповідача за рішенням засновників (учасників) свідчить про вчинення дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, оцінюється судом критично, з огляду на те, що позивач є співзасновником відповідача, окрім того стони по справі мають ідентичне місцезнаходження, що стверджується доданими до позовних матеріалів витягами з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців на Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод". Окрім того, сторонами 13.10.2016р. обопільно підписано акт звірки взаємних розрахунків, що свідчить про те, що в діях відповідача фактично не вбачається відмови від виконання боргових зобов'язань.
Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав жодного належного доказу в підтвердження імовірності вчинення відповідачем дій з метою утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви останнього про вжиття заходів до забезпечення позову в повному обсязі.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд при цьому зазначає, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд-
1. Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" №175 від 21.10.2016р. про забезпечення позову відхилити.
2.Копії даної ухвали направити учасникам процесу рекомендованими листами.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16)
3 - відповідачу (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16)