Номер провадження: 11-кп/785/1295/16
Номер справи місцевого суду: 521/12188/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.10.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
в присутності представника ЧВК-74 ОСОБА_7 ,
засудженої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_8 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року про відмову в задоволенні клопотання начальника ЧВК УДПСУ в Одеській області №74 про застосування умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України відносно засудженої
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоградівка Овідіопольського району Одеської області, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, незаміжня, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
26.08.2009 року вироком Апеляційного суду Одеської області за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України до 12 років позбавлення волі (25.02.2016 року ухвалою Малиновського р/с м. Одеси на підставі ст. 72 ч. 5 КК України, зараховано в строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення, із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі)
На адресу Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання начальника ЧВК УДПтСУ в Одеській області №74 ОСОБА_10 про застосування до ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України, яке обґрунтоване тим, що своє сумлінною поведінкою та ставленням до праці засуджена ОСОБА_8 довела своє виправлення.
12.08.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси відмовлено в задоволенні клопотання начальника ЧВК №74 про застосування до засудженої ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України, оскільки суд прийшов до висновку, що засуджена не довела своє виправлення, вона вчинила особливо тяжкий злочин при обтяжуючих обставинах, що свідчить про її небезпеку для оточуючих, до роботи ставилась несумлінно, має чотири стягнення і поведінка ОСОБА_8 зазнає позитивних змін лише під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника ЧВК №74 про її умовно-дострокове звільнення задовольнити, стверджуючи, що суд не взяв до уваги її поведінку протягом всього часу відбування покарання, та те, що вона має сім заохочень, старанно працює, щиро кається та повністю визнає свою вину.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення засудженої про те, що грубих порушень режиму в колонії вона не допускала, завжди працювала і належним чином себе поводила, переоцінила своє відношення до життя, засуджує свою минулу поведінку, а тому просить суд належним чином оцінити всі дані про час відбування нею покарання та задовольнити клопотання, представника виправної колонії, яка також підтримала апеляцію і вказала на те, що засуджена своєю поведінкою довела своє виправлення, грубих порушень за весь час відбування покарання не допускала і заслуговує на умовно-дострокове звільнення, прокурора, який не заперечував проти апеляції, вважав можливим її задовольнити, дослідивши матеріали особової справи засудженої, розглянувши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного.
Як зазначено в ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Таким чином, в судовому засіданні при розгляді зазначеного клопотання суд мав дійти висновку - виправився засуджений чи ні.
Відповідно до ухвали суду першої інстанції засудженій відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання на тій підставі, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, за який засуджена ОСОБА_8 , наявні заохочення свідчать виключно про її ставлення до конкретної ситуації у відповідний проміжок часу, а не про її перевиховання, оскільки за час відбування покарання вона мала чотири стягнення, крім того на початку відбування покарання в колонії вона ставилась до праці несумлінно.
Для перевірки такого висновку та доводів апеляції про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційним судом витребувано та вивчено матеріали особової справи засудженої та дані, які містяться в них, спростовують висновок суду.
Так, відповідно до матеріалів судової справи та матеріалів особової справи засудженої, вона дійсно має сім заохочень на протязі всього часу відбування покарання, починаючи з 2011 року і ці заохочення у виді подяки чи дострокового зняття раніше накладеного стягнення застосовувались не тільки за її сумлінне ставлення до праці, а й за сумлінну поведінку. А тому висновок суду про те, що заохочення свідчать виключно про її ставлення до конкретної ситуації у відповідний проміжок часу - є необґрунтованим.
Також апеляційним судом досліджені дані про накладення на засуджену стягнень та встановлено, що із чотирьох стягнень три було у виді попередження і тільки одне (ще в 2013 році) у виді догани. Всі стягнення були накладені за незначні порушення режиму, а саме за перенесення 40 г кави, у неї виявлена кофта без нагрудного знаку, в серпні ще 2013 року на питання представника адміністрації підвищила голос та вийшла із кабінету, а в 2015 році оголошено попередження за несумлінне ставлення до зберігання колото-ріжучого предмету - ножиць.
Відповідно до характеристики на даний час засуджена має 3-й розряд швачки та виконує обов'язки комплектувальника. Усі завдання виконує вчасно та якісною. Виробничі показники має значно вищі, ніж середні по бригаді. Саме за сумлінну поведінку та ставлення до праці має 7 заохочень. За характером емоційна, проте аналізує свої поступки та намагається зробити правильні висновки. Проведена з нею виховна робота дала належні результати - зробила правильні висновки, дотримується правил внутрішнього розпорядку та ввічливо відноситься до персоналу установи, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», відвідує заняття, які проводять представники релігійної організації (рапорт від 10.09.2014 року), з рідними підтримує доброзичливі стосунки, провину у вчиненому злочині на даний час визнає та щиро кається.
Викладене свідчить, що засуджена своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення, а тому до неї може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, враховуючи, що на даний момент вона відбула більше трьох четвертих призначеного покарання, а саме з урахуванням ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2016 року відбула 9 років 3 місяці і 22 дні. До закінчення відбування призначеного покарання залишилось 2 роки 8 місяців і 8 днів.
Приймаючи до уваги, що висновок суду першої інстанції про те, що засуджена не довела своє виправлення не відповідає фактичним обставинам справи, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, ст. 81 КК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_8 задовольнити, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника ЧВК УДПСУ в Одеській області №74 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 - задовольнити.
На підставі ст. 81 КК України звільнити засуджену ОСОБА_8 умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Одеської області від 26.08.2009 року, на невідбутий строк 2 роки 8 місяців 8 днів.
Звільнити ОСОБА_8 з-під варти із зали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4