Справа № 464/7385/16-а
пр.№ 2-а/464/341/16
21.10.2016 року
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова перерахувати йому розмір пенсії, починаючи з дати призначення - 19.12.2013 року у розмірі 80% суми заробітної плати з врахуванням інших виплат: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації, на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та проводити таку виплату в такому розмірі в подальшому.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він з 18 грудня 2013 року звільнений у зв'язку із виходом на пенсію на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та 19 грудня 2013 року йому була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». Під час призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідачем не було враховано матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, хоча в довідці про складові заробітної плати державного службовця від 18.12.2013 року №05-1269\2 Управління капітального будівництва Львівської міської ради ці суми відображені як складові заробітної плати, на які нараховано та сплачено страхові внески. З приводу зазначених обставин, звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте отримав відмову. Вважає, що дані виплати входять до системи оплати праці державного службовця, а тому повинні бути враховані при визначенні розміру його пенсії.
Ухвалою суду від 21.10.2016 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19 грудня 2013 року по 04 квітня 2016 року залишено без розгляду.
Відповідач подав суду письмові заперечення на позов, в яких просить в позові відмовити за безпідставністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Постановою КМУ від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» не передбачено, що складовими заробітної плати для пенсії державним службовцям є матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, а тому такі не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 за період з 25.11.1982 року по 18.12.2013 року перебував на державній службі, з 19.12.2013 року йому призначено пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
19.08.2016 року позивач ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати у відповідності до довідки Управління капітального будівництва Львівської міської ради №05-1269\2 від 18.12.2013 року.
Проте, листом від 23.08.2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
Згідно з ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати), з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року.
За приписами ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Таким чином доводи відповідача, про те, що суми матеріальної допомоги, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не включаються до складу заробітної плати державного службовця і не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є безпідставними.
У ч.1 ст.11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо невключення спірних виплат при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно із ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, відповідач, здійснюючи розрахунок розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.
Довідкою, наданою Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради від 18.12.2013 року №05-1269\2 підтверджено, що на всі виплати включені в довідку (в тому числі і матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати) нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно вимог статтей 83, 84, 87 Закону України Про пенсійне забезпечення, статтей 43, 44, 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії проводиться на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова із заявою про перерахунок йому пенсії 19.08.2016 р.
Таким чином, приймаючи до уваги дату подачі позивачем до пенсійного органу заяви про перерахунок пенсії, а саме 19.08.2016 року, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу повинен бути здійснений з першого числа наступного місяця.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача є протиправними щодо невключення до середньомісячного заробітку позивача сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», а тому слід зобов'язати управління Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вказаних сум та надбавок починаючи з 01 вересня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому приписи ч. 1 ст. 94 КАС України визначають, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч. 3 вказаної статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Необхідними умовами для визначення характеру позовної заяви (майнового чи немайнового) є встановлення вартісної оцінки заявлених у ній позовних вимог та зміни складу майна сторін у випадку вирішення спору на підставі заявлених у такій позовній заяві вимог. Так, майновими позовами є позови, які, зокрема, підлягають вартісній оцінці, в той час як до позовних заяв немайнового характеру відносяться позови, які не підлягають вартісній оцінці.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 містить вимоги про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити дії, а тому та не містить вартісної оцінки вимог та відноситься до позовів немайнового характеру.
Положеннями п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року встановлено - якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
А тому на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп., що становити половину сплаченого позивачем судового збору при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 158-163, 183-2 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо невключення до середньомісячного заробітку ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати згідно поданої довідки про заробітну плату від 18.12.2013 року, якою передбачено складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80 % середньомісячного заробітку державного службовця.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень. 60 коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Теслюк Д.Ю.