Справа № 200/12294/15-ц
2п/200/176/16
19 жовтня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Лопата Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2015 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2015 року, ухваленого у даній цивільній справі. В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що вказане рішення було одержане його представником 06.07.2016 року. Справа була розглянута у його відсутність, оскільки він не був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, в зв"язку з чим був позбавлений можливості надати заперечення проти позову і обгрунтувати їх доказами. Відповідно до паспорту громадянина України він зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до матеріалів справи кореспонденція йому направлялася за іншими адресами - м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 3/17, м. Дніпропетровськ, вул. Абхазська, 6/7. Для з"ясування питання щодо його місця реєстрації та проживання на території України суду було необхідно звернутися не до територіального підрозділу ДМС, а до Департаменту з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України. Оголошення про його виклик було зроблено в газеті "Вісті Придніпров"я", що йому як мешканцю м. Запоріжжя не давало можливості знати про його виклик у суд м. Дніпропетровська.
Також, відповідач посилався на те, що матеріали справи не містять доказів заявлення позивачем клопотання про призначення експертизи або заявлення, але відхилення його судом і за таких обставин звіт оцінювача-товарознавця є неналежним доказом. Оцінювач-товарознавець, що має кваліфікаційне свідоцтво, не є ні спеціалістом, ні експертом в розумінні цивільного процесу. Вказаний звіт, підписаний оцінювачем ОСОБА_3, який безпосередньо проводив оцінку майна потерпілого, не скріплений підписом керівника суб"єкта оціночної діяльності, тобто ДП "Бюро юридичних та експертних послуг". Доказів того, що ОСОБА_3 є оцінювачем і одночасно керівником вказаного підприємства матеріали справи не містять. Вказаний висновок оцінювача № 11 від 31.03.2015 року, наданий позивачем, проведений на замовлення позивача, він не замінює висновок експерта. Крім того, між датою ДТП та датою автотоварознавчого дослідження минув майже місяць, автомобіль позивача весь час знаходився у нього в володінні, розпорядженні і користуванні, що не виключає його участь в іншому ДТП, що згідно матеріалів справи судом не перевірено.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви про перегляд заочного рішення та просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заперечувала проти доводів заяви, посилаючись на їх необгрунтованість.
Розглянувши заяву, вислухавши осіб, які з"явилися, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
У відповідності до п.2 ч.3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2015 року, ухваленим у даній цивільній справі, задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 114 724 грн. 75 коп., понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 1147 грн. 25 коп., а всього 115 872 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві адресами проживання відповідача позивач зазначив останні відомі йому адреси, вказані в постанові Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та рапорті працівника міліції про виявлення кримінального правопорушення, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 3/17, м. Дніпропетровськ, вул. Абхазька, 6/7 відповідно, які надавали суду та правоохоронним органом відповідачем, що не оспорювалося його представником у даному судовому засіданні.
Після отримання судом відповіді з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області на запит, здійснений відповідно до положень ч.3 ст. 122 ЦПК України, про те, що відповідач зареєстрованим в Дніпропетровській області не значиться, його виклик судом був здійснений через оголошення у пресі - газеті "Вісті Придніпров"я" та за відомими з позовної заяви вищевказаними адресами, за якими відповідач проживав під час та після ДТП, що не заперечував в судовому засіданні його представник. Крім того, на телефонний номер відповідача, зазначений у позові, судом направлялося СМС-повідомлення про дату судового розгляду і відповідно цей мобільний телефонний номер зазначений відповідачем у його заяві про перегляд заочного рішення. Будучи повідомленим у вищевказаний спосіб про розгляд справи, відповідач в судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, будь-яких доказів в спростування вимог позивача, в тому числі щодо розміру матеріального збитку, не надав, в зв"язку з чим судом було ухвалено у даній справі рішення у його відсутність та в заочному порядку. Суд вважає необгрунтованими доводи представника відповідача про те, що для з"ясування питання щодо місця реєстрації та проживання відповідача на території України суду було необхідно було звернутися не до територіального підрозділу ДМС, а до Департаменту з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України в м. Києві, оскільки ч.3 ст. 122 ЦПК України передбачено, що суд повинен звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, що було судом і здійснено у даній справі.
Суд вважає, що відповідачем не надано будь-яких доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, які у випадку його присутності в судовому засіданні при розгляді справи, могли би вплинути на прийняте судом рішення. Доводи, зазначені відповідачем, не є достатньою підставою для скасування заочного рішення.
З огляду на зазначене, з урахуванням того, що скасування заочного рішення можливе лише за наявності двох передбачених ч.1 ст. 232 ЦПК України обставин, заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2015 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 228-232 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2015 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Т.О. Кудрявцева