Справа № 127/17579/16-ц Провадження № 22-ц/772/3189/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 50 Доповідач Нікушин В. П.
21 жовтня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого Нікушина В.П.,
суддів Оніщука В.В., Медвецького С.К.,
за участі секретаря Ліннік Я.С.,
за участю ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2016 року ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановила:
В серпні 2016 року до суду звернулась ОСОБА_3 з вказаним позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дитини - інваліда ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., починаючи з 16.08.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. протягом усього часу проживання з дитиною.
Позовна заява мотивована тим, що 20.09.1987 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є дитиною-інвалідом підгрупи «А». З січня 2006 року бувший чоловік, проживаючи окремо, припинив шлюбні відносини. Шлюб було розірвано за рішенням суду від 11.03.2014 року, після розлучення ОСОБА_2 вступив у другий шлюб, інших дітей, окрім спільних, не має.
Відповідач, після розірвання шлюбу участі у вихованні неповнолітнього сина не бере, хоча є працездатним та має мінливий дохід, обов'язки по утриманню дитини не виконує, оскільки син потребує постійного догляду, позивач позбавлена можливості працювати та забезпечувати себе та сина належним чином.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2016 року позов задоволено, не погодившись з яким ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині розміру стягуваних аліментів і ухвалити нове рішення яким стягувати по 1/6 частки усіх видів доходів відповідача.
При цьому ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зокрема, судом не враховано, що скаржник має постійну роботу, що спростовує висновки щодо наявності підстав стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, середньомісячний реальний заробіток складає менш ніж 1400 грн. на місяць, та того факту, що на його утриманні знаходяться його матір, яка є інвалідом II групи, яка є важко хворою людиною похилого віку, та безробітна дружина.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Син ОСОБА_7 зареєстрований та проживає разом з матір'ю АДРЕСА_1, є дитиною інвалідом підгрупи "А", з діагнозом ДЦП, спастичний тетрапарез, затримка статокінетичного розвитку та потребує забезпечення лікувально-реабілітаційних заходів (а. с. 5-7, 30).
Рішенням суду від 11.03.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано, після чого остання взяла дошлюбне прізвище - ОСОБА_3.
Позивач ОСОБА_3 є пенсіонером за віком та отримує пенсію за віком матерям інвалідів з дитинства в розмірі 949,00 грн. та державну соціальну допомогу дітям-інвалідам в розмірі 2322,00 грн. на утримання сина ОСОБА_7 як дитині інваліду (а. с. 8, 9, 11).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дитина, на користь якої ставиться питання про стягнення аліментів, є інвалідом підгрупи «А», проживає разом із позивачем. ОСОБА_2 є працездатною особою, працює оператором кіно-фото-відеотехніки у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, отримує мінливий дохід та інших утриманців немає.
Оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.ст. 88 та 182 СК України щодо врахування обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
Можливість визначення аліментів у твердій грошовій сумі передбачена статтею 184 СК України. Зокрема у випадку якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин.
По справі встановлено, що доходи відповідача складаються із заробітної плати, середньомісячний розмір якої становить 1558, 66 грн.
Суд першої інстанції визначивши розмір стягуваних аліментів в сумі 1000 грн. на утримання сина та 500 грн. на утримання позивача, фактично позбавив засобів існування самого ОСОБА_2.
Наявність інших джерел доходів у нього не встановлено.
Визначаючи розмір у твердій грошовій сумі суд посилався на те, що відповідач має мінливий дохід. Проте такі висновки суперечать встановленим по справі обставинам. Джерелом доходів відповідача є стабільна щомісячна заробітна плата.
Отже доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин по справі та невідповідності висновків суду встановленим обставинам знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічна позиція висловлена в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Колегією суддів враховано матеріальний стан відповідача, при цьому доводи апеляційної скарги про те, що на його утриманні знаходиться непрацездатна, хвора матір, судом не беруться до уваги, оскільки мати відповідача інвалід другої групи, особа пенсійного віку, отримує пенсію. До того ж чинне законодавство передбачає можливість отримання матір'ю відповідача, допомоги по інвалідності. Доводи про те, що окрім матері на утриманні відповідача знаходиться ще й дружина, не впливають на визначення суми стягуваних аліментів з відповідача, оскільки його дружина є працездатною особою і не позбавлена можливості працювати.
Відповідно до статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
З урахуванням наведених обставин, колегія вважає, що розмір аліментів стягуваних на утримання дитини та позивача слід визначити у частці від отримуваного відповідачем заробітку з урахуванням його матеріального становища.
При цьому, слід звернути увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із вимогою про стягнення з відповідача додаткових витрат, понесених нею на лікування та оздоровлення дитини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Частиною 2 вказаної статті визначено, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2016 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, скасувати в частині стягнення аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, працюючого оператором кіно-фото-відеотехніки у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї (м. Вінниця, вул. Соборна, 19), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3:
аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 16.08.2016 року, і до досягнення дитиною повнолітнього віку;
аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, протягом всього часу її проживання з дитиною інвалідом ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та опікування ним, починаючи стягнення з 16.08.2016 року.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: