Рішення від 19.10.2016 по справі 922/2874/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р.Справа № 922/2874/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків

до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 7375403,49 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, дов. №3874 від 01.09.16р.;

відповідача: ОСОБА_2, дов. №297 від 05.01.16р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» - про стягнення заборгованості за договором №094203А1К1ST016 від 01.01.2016 р. в сумі 7375403,49 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №094203А1К1ST016 від 01.01.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2016 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.09.2016 р.

В судовому засіданні 12.09.2016 р., за клопотаннями учасників судового процесу, для надання їм можливості подати додаткові докази по справі, оголошувалась перерва до 10.10.2016 р., яка потім продовжувалась до 17.10.2016 р., 19.10.2016 р.

В судовому засіданні 19.10.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, втім зазначила, що суму заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 100000,00 грн. відповідачем оплачено 12.10.2016 р. Окрім того, представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи для визначення обставин збитковості діяльності відповідача, посилаюсь на те, що відповідні обставини позивачем не заперечуються, а призначення у справі такої експертизи призведе тільки до затягування судового процесу. Представник позивача також заперечувала проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду, оскільки, на думку позивача, відповідно до ст. 121 ГПК України, відстрочку може бути надано тільки на стадії виконавчого провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 р. надав платіжне доручення №5210 від 12.10.2016 р. про сплату частини спірної заборгованості в сумі 100000,00 грн., провадження в цій частині просив суд припинити. Решту заборгованості відповідач визнав, але просив суд надати відстрочку виконання рішення суду, посилаючись на те, що заборгованість виникла у зв'язку з недоотриманням відповідачем від держави субвенцій на компенсацію різниці в тарифах, скрутним матеріальним становищем. На підтвердження свого скрутного матеріального становища відповідач просив суд призначити у справі судову економічну експертизу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01.01.2016 р. відповідач надав позивачу заявку-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094203А1К1ST016 від 01.01.2016 р. (т.с. 1 арк.с. 10), персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу - 56XQ00003A1K100A, на підставі якої став споживачем за Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Додатками до заявки сторони визначили назву та опис об'єктів споживача, адреси об'єктів, параметри вузла обліку (додатки до заявки-приєднання т.с. 1 арк.с. 11-66).

В пункті 2.1 договору визначено, що Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з п. 6.6 договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Наявні в матеріалах справи акти надання послуг з розподілу природного газу (т.с. 1 арк.с. 67-71) свідчать, що в період з 31.01.2016 р. по 31.05.2016 р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу на загальну суму 9998410,63 грн.

В п. 6.1. договору зазначено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 6.3 договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Зі змісту п. 6.4 договору вбачається, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Як стверджує позивач, посилаючись на наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.с. 1 арк.с. 101-250), відповідач частково розрахувався за отримані від позивача послуги з розподілу природного газу, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7375403,49 грн., що й зумовило звернення до суду з позовом у даній справі 26.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2016 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

12.10.2016 р. відповідач сплатив позивачу частину заявленої в позові до стягнення заборгованості - в сумі 100000,00 грн. (платіжне доручення №5210 від 12.10.2016 р. на суму 100000,00 грн. т.с. 3). Відповідні обставини також визнаються позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в період з 31.01.2016 р. по 31.05.2016 р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу на загальну суму 9998410,63 грн. (акти надання послуг з розподілу природного газу, т.с. 1 арк.с. 67-71). Відповідні обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує позивач та визнає відповідач, останній частково розрахувався за спожиті в період з 31.01.2016 р. по 31.05.2016 р. послуги, що призвело до виникнення заборгованості за договором в розмірі станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі (26.08.2016 р.) в сумі - 7375403,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором на суму 7375403,49 грн.

12.10.2016 р. (тобто після порушення провадження у даній справі 29.08.2016 р.) відповідач сплатив частину вказаної заборгованості - в сумі 100000,00 грн. (платіжне доручення №5210 від 12.10.2016 р. на суму 100000,00 грн. т.с. 3). Відповідні обставини також визнаються позивачем.

Таким чином, предмет спору в частині стягнення заборгованість за договором в сумі 100000,00 грн. відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 100000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - у зв'язку відсутністю предмету спору.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в більшій частині або в повному обсязі. Окрім того, факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 7275403,49 грн. відповідач визнає.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача решти заборгованості - в сумі 7275403,49 грн. є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Розглядаючи заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, викладену у відзиві на позовну заяву (вх.№32497 від 03.10.2016 р.), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як пояснює відповідач та визнає позивач, відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі населення та державних органів, у теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання, а також для надання послуг водопостачання та водовідведення. У районах своєї діяльності відповідач займає монопольне становище у сфері централізованого постання теплової енергії. Свої послуги споживачам відповідач надає на платній основі, однак тарифи на послуги відповідач не може визначати самостійно, вартість тарифів визначається відповідними органами влади.

Згідно пояснень відповідача, а також як стверджує Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації у листі №03-11/189 від 29.09.2016 р. (т.с. 2 арк.с. 203-206), наразі відповідач надає послуги споживачам за вартістю, що є нижчою від собівартості, що призводить до різниці в тарифах. Відповідні обставини визнаються позивачем.

З пояснень відповідача, які не заперечувались та не спростовувались позивачем, вбачається, що споживачі відповідача (переважно населення) неналежним чином виконують свої грошові зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії. Так, рівень розрахунків населення щорічно складає по підприємству лише 65-75% від нарахованого. Як пояснив відповідач, борги населення за комунальні послуги станом на 27.09.2016 р. складають 20802481,84 грн., борги бюджетних установ перед відповідачем станом на 27.09.2016 р. складають 668674,72 грн. На підтвердження розміру заборгованості споживачів відповідачем також надано довідку (т.с. 2 арк.с. 229).

Різниця в тарифах компенсується відповідачу за рахунок державних субвенцій. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальної власності» від 16.07.2015 р. №626-VIII визначено, що Кабінет Міністрів України має до 1 липня 2017 року вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування, до 1 січня 2016 року.

Однак, як зазначає відповідач, фінансування з державного бюджету компенсації з різниці в тарифах також здійснюється не своєчасно.

Так, згідно довідок, наданих відповідачем (т.с. 2 арк. с. 226-228), заборгованість по компенсації різниці в тарифах по послугам відповідача, наданих населенню за період з 2014 р. по 2016 р. становить: 20893949,00 грн. (по теплопостачанню); 3174999,30 грн. (по водопостачанню та водовідведенню). По послугам відповідача, наданих бюджетним організаціям, заборгованість по відповідній компенсації за період з 2014 р. по 2016 р. становить: 121827,2 тис.грн. (по теплопостачанню); 3830,7 тис.грн. (по водопостачанню та водовідведенню).

Рішенням ОСОБА_3 України від 23.02.2016 р. №3-3 «Про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» в п. 4 (т.с. 2 арк.с. 209-214) визначено, що станом на 01.01.2016 р. заборгованість з компенсації тарифів збільшилась на 958,9 млн.грн. та складає 5725,0 млн.грн.

Наявні в матеріалах справи звіти про фінансовий стан відповідача (т.с. 2 арк.с. 236-248), також свідчать про скрутне матеріальне становище. Так, згідно звіту про фінансовий стан від 31.03.2016 р. непокритий збиток відповідача складає 193654,0 тис. грн., загальний баланс відповідача становить 99541,0 тис.грн. Згідно звіту про фінансові результати за І квартал 2016 р. валовий збиток відповідача становить 13532,0 тис.грн., а валовий прибуток відсутній.; чистий фінансовий результат: прибуток - відсутній, збиток - 27532,0 тис.грн. Згідно звіту про фінансові результати за І півріччя 2016 р. валовий прибуток - відсутній, а валовий збиток - 20698,0 тис.грн.; чистий фінансовий результат: прибуток - відсутній, збиток - 37603,0 тис.грн. Звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання за січень-червень 2016 р. свідчить про наявність у відповідача збитку в сумі 25693,9 тис.грн. Звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг водопостачання та водовідведення січень-червень 2016 р. свідчить про наявність у відповідача збитку в сумі 1015,3 тис. грн.. (за водопостачання) та 770,1 (за водовідведення).

Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації стверджує, що відповідач не може самостійно здійснити погашення боргу перед позивачем без отримання належних відповідачу субвенцій з Державного бюджету (лист №03-11/189 від 29.09.2016 р., т.с. 2 арк.с. 203-206).

Викладені вище обставини щодо неналежного перерахування відповідачу з державного бюджету субсидій на компенсацію різниці в тарифах, скрутного фінансового становища, пов'язаного із заборгованістю населення, заборгованістю держави по компенсації різниці в тарифах - не заперечуються й позивачем.

Відповідачем вживаються заходи щодо зменшення розміру заборгованості перед позивачем, щодо реструктуризації заборгованості, а також зменшення обсягу газу, необхідного до споживання.

Так, як встановлено судом, під час розгляду даної справи відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 100000,00 грн. (платіжне доручення №5210 від 12.10.2016 р. на суму 100000,00 грн. т.с. 3).

Згідно пояснень відповідача, він постійно звертається до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо сприяння покращенню фінансового становища відповідача, зменшення існуючої заборгованості по компенсації з державного бюджету різниці в тарифах, впровадження нових технологій для зменшення обсягів необхідного для споживання відповідачем газу тощо. Так, за результатами наради від 27.04.2016 р. «Підсумки проходження опалювального сезону 2015/16 року, підготовка та виконання планів заходів до опалювального сезону 2016/17 року. Проблемні питання та шляхи їх вирішення», листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до Кабінету Міністрів України (т.с. 2 арк.с. 216-225), Мінрегіонрозвитку звернулось до Кабінету Міністрів України про надання відповідних доручень центральним органам виконавчої влади щодо прискорення розгляду Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення»; забезпечення розроблення та подання до Кабінету Міністрів України порядку реструктуризації та часткового списання заборгованості підприємств теплоенергетики та водоканалів за газ та електроенергію; забезпечити розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту Закону України щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання в 2016 р. субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах; забезпечити перегляд тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідач також звертався до Мінрегіонрозвитку із заявою про розгляд інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції (заява т.с. 2 арк.с. 231), в якій просив розглянути питання щодо впровадження на підприємстві енергозберігаючих технологій з метою скорочення обсягів використання газу. Відповідний пілотний проект було розглянуто Японським агентством з міжнародного співробітництва, за проектом Японським агентством з міжнародного співробітництва прийнято позитивне рішення (листи т.с.2 арк.с. 232-235).

Окрім того, відповідач звертався до позивача із пропозицією про підписання між сторонами мирової угоди, якою запропонував позивачу наступний графік погашення заборгованості: 700000,00 грн. - вересень 2016 р.; 1000000,00 грн. - жовтень 2016 р.; 2837701,74 грн. - листопад 2016 р.; 2837701,75 грн. - грудень 2016 р. (т.с. 3 арк.с. 24). Листом №4336 від 26.09.2016 р. (т.с. 3 арк.с. 23) позивач погодився на підписання мирової угоди, але з урахуванням пропонованих ним зауважень щодо доповнення тексту такої угоди умовою про виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань виключно грошовими коштами.

Відповідач також звертався до позивача щодо підписання спільного протокольного рішення з метою визначення організації проведення взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Відповідне протокольне рішення було підписане представниками обох сторін. Втім, дане протокольне рішення всіма сторонами наразі не підписано.

Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації в листі №03-11/189 від 29.09.2016 р. (т.с. 2 арк.с. 203-206) зазначає, що збільшення заборгованості відповідача погіршить фінансове становище відповідача та може призвести до неможливості підтримання технологічного процесу по наданню якісних послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що в кінцевому результаті може викликати соціальну напруженість серед споживачів. В той же час, відповідач надає послуги споживачам більшої частини Харківської області (більше 900 тис. осіб).

Відповідач є підприємством, яке здійснює забезпечення населення Харківського регіону послугами теплопостачання і водовідведення та займає монопольне становище у сфері централізованого постання теплової енергії у районах своєї діяльності. Отже, ризик припинення стабільної діяльності відповідача, зокрема, у зв'язку з його складним фінансовим станом, може призвести до неможливості підтримання технологічного процесу по наданню якісних послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Враховуючи складний фінансовий стан відповідача, важливе значення безперебійної діяльності відповідача для забезпечення споживачів послугами теплопостачання і водовідведення, що має особливе значення під час опалювального періоду, з метою забезпечення гарантованого ст. 50 Конституції України права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, суд доходить висновку про наявність виключних обставин, що дають право на розстрочку чи відстрочку виконання рішення та обґрунтованість клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

Наведена вище правова позиція підтримана численною судовою практикою, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України: 11 серпня 2016 року у справі №922/4822/13; від 26.03.2015 у справі №922/4822/13; 29 березня 2016 року у справі № 922/1766/14.

Разом з тим, з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, суд вважає за необхідне надати відповідачу не відстрочку, а розстрочку виконання рішення суду та зобов'язує відповідача сплатити позивачу заборгованість наступним чином: 1000000,00 грн. - до 31.12.2016 р.; 6275403,49 грн. - до 15.04.2017 р.

Суд відхиляє твердження позивача про можливість відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду тільки на стадії його виконання в порядку ст. 121 ГПК України, адже відповідні права передбачено для суду ст. 83 ГПК України, які суд може реалізувати при прийнятті рішення по справі.

Щодо клопотання відповідача про проведення судової економічної експертизи, суд зазначає наступне.

Враховуючи встановлені судом та викладені вище обставини фінансового стану відповідача, а також те, що позивачем відповідні обставини не заперечуються, суд вважає за недоцільне призначення у даній справі судової економічної експертизи на підтвердження таких обставин, а від так - відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, відповідно до якої, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що спір у даній справі доведено до суду внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, витрати по сплаті судового збору в сумі 110766,15 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 80, 82-85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 5 пов., код ЄДРПОУ 03361721) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) заборгованість за договором №094203А1К1ST016 від 01.01.2016 р. у розмірі 100000,00 грн. - припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у зв'язку відсутністю предмету спору).

Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 5 пов., код ЄДРПОУ 03361721) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) заборгованість за договором №094203А1К1ST016 від 01.01.2016 р. у розмірі 7275403,49 грн. Надати розстрочку виконання рішення суду у даній справі щодо стягнення заборгованості за договором №094203А1К1ST016 від 01.01.2016 р. у розмірі 7275403,49 грн.:1000000,00 грн. - до 31.12.2016 р.; 6275403,49 грн. - до 15.04.2017 р.

Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 5 пов., код ЄДРПОУ 03361721) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) судовий збір в сумі 110766,15 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

Попередній документ
62161761
Наступний документ
62161763
Інформація про рішення:
№ рішення: 62161762
№ справи: 922/2874/16
Дата рішення: 19.10.2016
Дата публікації: 26.10.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: поставки товарів, робіт, послуг