79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.10.2016р. Справа№ 914/2471/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М., при секретарі Кияк І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», м.Одеса
до відповідача: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів
про стягнення 6 454 268,88 грн.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 05.01.16р.);
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» заявлено позов до Служби автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 6 454 268,88 грн., з них 5 848 642,00 грн. - основного боргу, 208 776,69 грн. - 3% річних та 396 850,19 грн. - втрат від інфляції.
Ухвалою суду від 29.09.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.10.2016 року.
Ухвалою від 17.10.2016 р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 208 776,69 грн. - 3% річних та 396 850,19 грн. - втрат від інфляції.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в попередніх судових засіданнях в обґрунтування заявлених вимог посилався на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за виконані позивачем роботи з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Черляни-Братковичі Львівської області на ділянці км.7+590 - км 11+707 у встановлені договором та чинним законодавством строки, що зумовило звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою про стягнення зазначеної суми боргу
Відповідач участь в судове засідання повноважного представника забезпечив, через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав відзив на позовну заяву (вх.№ 41074/16 від 17.10.2016 р.) у якому вимоги позивача заперечив повністю; зазначив при цьому, що відповідач є неприбутковою організацією, одержувачем бюджетних коштів і протягом строку дії договору не отримував бюджетних асигнувань на оплату робіт, виконаних позивачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
14 листопада 2013 року між ТзОВ «Автомагістраль-Південь» (надалі - позивач, підрядник) та Службою автомобільних доріг у Львівській області (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № 48-11/13 на закупівлю робіт з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Черляни-Братковичі на ділянці км 7+590 - км 11+707, Львівської області, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався забезпечити, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт, з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Черляни-Братковичі на ділянці км.7+590-км 11+707, Львівської області відповідно до проектно-кошторисної документації та календарного графіку виконання робіт , а замовник зобов'язується прийняти закінчений будівництвом об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт в межах фактично отриманих бюджетних коштів.
Пунктом 3 договору передбачено, що початок та закінчення робіт визначаються календарним графіком виконаних робіт, який є невідємною частиною договору. Місце виконання робіт: автомобільна дорога місцевого значення Черляни-Братковичі на ділянці км 7+590 - км 11+707, Львівська область.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2. договору ціна договору визначається згідно ДБН Д.1.1.1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» і становить 22525603,00 грн., в тому числі 3754267,17 грн. ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Відповідно до п.4.5. договору фінансування робіт здійснюється за рахунок державного бюджету (при надходженні коштів з державного бюджету від головного розпорядника), які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування головного розпорядника коштів - Державного агентства автомобільних доріг України. Відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2013 року №219 «Про затвердження переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення та обсягів їх фінансування у 2013 році становить 6 250 300,00 грн. із врахуванням ПДВ - 1 041 716,67 грн.
Приписами пункту 7.1. та 7.3. передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи за умови фактичного отримання бюджетних коштів; приймати виконані роботи згідно з актами виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) та рахунків на оплату; замовник перевіряє та підписує, при відсутності обґрунтованих претензій, оформлені належним чином акти виконаних робіт упродовж трьох днів з дня надання їх підрядником в межах наявного фінансування за державні кошти, а підрядник зобов'язаний подати замовнику для перевірки та підписання оформлені належним чином акти з відповідними розрахунками, засвідчені печатками та підписами.
Згідно з п.12 договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами акта виконаних робіт або поетапної оплати замовником виконаних робіт в порядку, встановленому даним договором. Замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про виконані роботи (форма КБ-3), підписаних сторонами. Здача до оплати виконаних робіт може проводитись подекадно.
Умовами пункту 12.8. договору визначено, що несвоєчасне підписання акту, а також необґрунтована претензія зі сторони замовника щодо фактичного виконання робіт прирівнюється до їх несвоєчасної оплати.
Згідно з пунктом 12.14 договору кінцеві розрахунки здійснюються замовником після виконання і приймання всіх, передбачених договором робіт протягом 14-ти днів після реєстрації акту про готовність об'єкта до експлуатації та усунення недоробок , у випадку якщо такі існують та протягом 5-ти днів з моменту реєстрації остаточного рахунку та реєстру на оплату в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів.
Відповідно до п.18.1 договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до пункту 19.1 договору внесення змін та доповнення до договору здійснюється шляхом укладання додаткової угоди. Додаткова угода є дійсною у разі підписання її уповноваженими особами сторін.
Додатком №1 до договору встановлено Календарний графік виконаних робіт, згідно якого підрядник зобов'язувався виконати роботи за договором загальною вартістю 22 525 603,00 грн. у період з листопад-грудень 2013 року на суму 6 250 300,00 грн. та січень-грудень 2014 р. на суму 16 275 303,00. Зведеним кошторисом (договірна ціна) сторонами встановлено ціну робіт за договором у розмірі 22 525603,00 грн. з урахування ПДВ. Вказаний календарний графік виконаних робіт та зведений кошторис підписано уповноваженими представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб сторін договору.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням у 2014 році сторонами укладено додаткову угоду від 16.07.2014 року №1, якою продовжено строк дії договору до грудня 2015 року. Окрім цього, вказаною додатковою угодою сторонами внесено зміни щодо реквізитів сторін. В подальшому, 19.12.2014 р. сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, за якою встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року №168 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2014р. №46», фінансування робіт у 2014 році становить 5 884 696,00 грн., в тому числі ПДВ - 980 782,67грн. Крім того, додатковою угодою №3 від 31.12.2015 року, якою сторони, враховуючи умови попередніх додаткових угод продовжили строк дії договору до 31.12.2016 року…».
Вказані додаткові угоди підписано уповноваженими представниками та засвідчено відтисками печаток юридичних осіб сторін договору.
Окрім того, сторонами викладено додаток № 2 до договору «Календарний графік виконання робіт» у відповідності з додатком №1 до угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятих на себе за договором зобов'язань, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» виконано роботи на автомобільній дорозі місцевого значення Черляни-Братковичі на ділянці км 7+590 - км 11+707 на загальну суму 5848642,00 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 896 730,00 грн., актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 113 750,00 грн., актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 234 708,00 грн. та актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 102 444,00 грн., актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 2450,00 грн. та актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 3295,00 грн., актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 196830,00 грн. та актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 16902,00 грн. актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 139045,00 грн. та актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на суму 93336,00 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) на суму 5 848 642,00 грн. Надання вказаних послуг та їх вартість відповідачем не заперечується.
Позивач стверджує, що у встановлений договором строк надані послуги (виконані роботи) Службою автомобільних доріг у Львівській області не оплачено.
Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, пред'явлено відповідачу вимогу, яка надіслана останньому службою кур'єрської доставки 24.06.2015 р. та 12.08.2016 року про прийняття та оплату робіт в розмірі 5 848 642,00 грн., які отримані Службою автомобільних доріг у Львівській області 25.06.2015 р. та 15.08.2016 р. відповідно, що підтверджується відповідною відміткою на квитанції служби доставки №757453 та № 1008781, проте залишена нею без відповіді та задоволення. Зазначені обставини зумовили звернення ТзОВ «Автомагістраль-Південь» до суду із позовною заявою про стягнення відповідної суми боргу з відповідача.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати виконаних за договором робіт складає 5 848 642,00 грн., доказів повного чи часткового її погашення суду не подано.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача заперечує у повному обсязі, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з тим, що кошти на фінансування робіт за договором є бюджетними, а фінансування за договором передбачене лише за умов наявності бюджетних коштів.
Позивач у судовому засіданні зазначив, що відсутність бюджетних асигнувань на оплату виконаних за договором робіт не є підставою для відмови у позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних мотивів:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст.6, 627 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено, що 14 листопада 2013 року між сторонами укладено договір №48-11/13 на закупівлю робіт з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Черляни-Братковичі на ділянці км 7+590 - км 11+707, Львівської області.
Приписами ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Зазначена норма кореспондує ч.1 ст.318 ГК України.
Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Так, договором №48-11/13 від 141.11.2013 р., визначено договірну ціну, що протягом строку дії договору неодноразово коригувалась шляхом підписання додаткових угод. Відповідно до п.7.1 договору замовник перевіряє та підписує, при відсутності обґрунтованих претензій, оформлені належним чином акти виконаних робіт упродовж трьох днів з дня надання їх підрядником в межах наявного фінансування за державні кошти та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи за умови фактичного отримання бюджетних коштів. Відповідно до умов договору, при відсутності фінансування підрядник має право виконувати роботи за власні кошти та не виставляти судові претензії у разі затримки фінансування з боку замовника.
Суд звертає увагу відповідача, що договором передбачено право, а не обов'язок підрядника не виставляти судові претензії у разі затримки фінансування з боку замовника. Окрім того, відповідно до ч.3 ст.1 ГПК України, угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
У пункті 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» вказано, що, згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобовязань, взятих на себе за договором.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року, постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446 та в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року у справі №15/5027/715/2011).
Пунктом 6 вказаного Оглядового листа визначено, що за приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником, відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими. Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Щодо доводів відповідача про те, що оплата виконаних робіт здійснюється з моменту надходження бюджетних коштів та інших положень договору, які ставлять в залежність проведення розрахунків з позивачем від надходження бюджетних коштів суд додатково зазначає наступне.
Так, зі змісту договору не випливає будь-яких обов'язків третіх осіб. Згідно ст.511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З аналізу наведеної норми вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, крім того, це повинна бути подія, яка неминуче має настати. Умова, що визначена у договорі - за умови надходження бюджетних коштів - суперечить вимогам ст.530 ЦК України, оскільки надходження бюджетних коштів (тим більше від невстановленого в договорі джерела) не є подією, яка має неминуче настати, оскільки така обставина залежить від ряду суб'єктивних обставин, зокрема волевиявлення та дій Замовника, в тому числі виконання ним певних зобов'язань перед третіми особами та інше; а відтак, бюджетне фінансування не є і подією, оскільки залежить від волевиявлення інших осіб та від волевиявлення самого відповідача.
Поряд з цим, включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку, тим більше такого суттєвого як оплата наданих послуг, ставить у нерівні умови сторони даного договору, суперечить справедливості, розумності, добросовісності та утруднює виконання умов такого договору.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 848 642,00 грн. основного боргу підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України).
При цьому за умовами ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, поданої до суду 17.10.2016 року.
Разом з тим, в ході судового розгляду, позивачем було зменшено розмір позовних вимог, заявлених при поданні позову, що є підставою для повернення позивачеві за ухвалою суду зайво сплаченого судового збору відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» в сумі 9 084,40 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 208 776,69 грн. - 3% річних та 396 850,19 грн. - втрат від інфляції припинити.
3. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (79053, Львівська область, м.Львів, вул.Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» (65058, м.Одеса, вул.Романа Кармена, буд.21; ідентифікаційний код 34252469) 5 848 642,00 грн. - основного боргу та 87 729,63 грн. - судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні 20.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 24.10.2016 р.
Суддя Блавацька-Калінська О. М.