Справа №2-3123/2008
13 березня 2008 року Приморський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Шнуровенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності та ділової репутації, про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, про відшкодування моральної шкоди, про зобов'язання повернути документацію, грошові кошти підприємства і відшкодувати підприємству матеріальну шкоду;
05.05.2006р. ОСОБА_1. пред'явила в суд позов до ОСОБА_2. про захист гідності та ділової репутації, про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, про відшкодування моральної шкоди, про зобов'язання повернути МПП „Анжеліка" документацію, грошові кошти і майно або грошову компенсацію у розмірі вартості майна.
13.03.2008р. позивач змінила і збільшила свої позовні вимоги, про що надала суду доповнення до позовної заяви.
Відповідно до вказаних доповнень до позовної заяви позивач свої первинні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути МПП „Анжеліка" документацію та майно або грошову компенсацію у розмірі вартості майна - замінила вимогами про зобов'язання відповідача відшкодувати МПП „Анжеліка" матеріальну шкоду в сумі 22 000, 00 грн. з урахуванням індексу інфляції за період з 2001р. по 2007р. та повернути МПП „Анжеліка" документацію, а також збільшила розмір моральної шкоди з 5 000, 00 грн. до 150 000, 00 грн.
У обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 12.12.2005р. відповідач ОСОБА_2. звернулась в прокуратуру Приморського району м. Одеси зі скаргою щодо невиплати їй заробітної плати МПП „Анжеліка", в який виклала інформацію відносно неї, що не відповідає дійсності, а саме - що вона хворіє „прогресуючою шизофренією", займається „шахрайством", симулює свою хворобу. Також в цій скарзі відповідач виклала недостовірну інформацію відносно того, що її син страждав на важку психічну хворобу, що її дочка, яка проживає за кордоном, займається незаконною діяльністю, та що вона разом зі своєю дочкою займаються незаконною діяльністю, одночасно стверджуючи, що нею повинні займатися слідчі органи. Такими твердженнями відповідач завдає шкоду її ділової репутації, ображає її людську гідність, завдає страждань їй та членам її родини та завдає їй моральну шкоду, яка полягає у її фізичних стражданнях, пов'язаних з тим, що після ознайомлення з цією скаргою відповідача в Територіальній державній інспекції праці в Одеській області, якою проводилася перевірка скарги, вона втратила спокій і стан її здоров'я погіршився, а також пов'язаних з паплюженням пам'яті її померлого сина, що посилює погіршення стану її здоров'я.
Свої позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача відшкодувати МПП „Анжеліка" матеріальну шкоду в сумі 22 000, 00 грн. з урахуванням індексу інфляції за період з 2001р. по 2007р. та повернути МПП „Анжеліка" документацію і грошові кошти в сумі 14, 74 грн. позивач обґрунтовує тим, що працюючи генеральним директором МПП „Анжеліка", вона в березні 2001 року раптово захворіла та знаходилась на стаціонарному лікуванні, коли ОСОБА_2., яка в той час працювала заступником генерального директора МПП „Анжеліка", вивезла з МПП „Анжеліка" належні підприємству документацію, меблі та обладнання, а також її особисті речи. З 25.03.2001р. ОСОБА_2. була звільнена з МПП „Анжеліка" згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, і у зв'язку зі звільненням відповідачу була нарахована заробітна плата в сумі
2
185, 26 грн. Проте до цього часу ОСОБА_2. не повернула МПП „Анжеліка" гроші в сумі 14, 74 грн., які були нею отримані під звіт. Через такі дії відповідача вона дотепер не може передати справи засновнику МПП „Анжеліка".
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримала позов і підтвердила викладені вище обставини.
Відповідач ОСОБА_2. не визнала позов, посилаючись, що ОСОБА_1. вже не працює в МПП „Анжеліка", отже як приватна особа не має права пред'являти позов в інтересах цього підприємства ; між нею і МПП „Анжеліка" не укладався договір про повну матеріальну відповідальність ; документація, меблі та обладнання МПП „Анжеліка" були вивезені з приміщення, яке орендувало це підприємство, самою ОСОБА_1, та їй навіть не відомо куди було вивезено це майно ; вона не має перед МПП „Анжеліка" будь-якої заборгованості, однак це підприємство до цього часу не розрахувалося з нею по заробітній платі ; у своїй скарзі від 12.12.2005р. на адресу прокурора Приморського району м. Одеси вона не зазначала, що ОСОБА_1. хворіє „прогресуючою шизофренією". Крім того, відповідач пояснила, що у відношенні ОСОБА_1. порушена кримінальна справа за ознаками ст. 190 ч.4 КК України.
Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 13.12.2005р. до прокуратури Приморського району м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_2. від 12.12.2005р. на дії колишнього генерального директора МПП „ОСОБА_1, в тому числі з питання невиплати МПП „Анжеліка" заробітної плати ОСОБА_2., у зв'язку з чим прокуратурою Приморського району м. Одеси цю скаргу було направлено до Територіальної державної інспекції праці у Одеській області для проведення перевірки з викладених в скарзі питань щодо порушення трудового законодавства МПП „Анжеліка".
Іншим адресатом в цій скарзі ОСОБА_2. зазначений Приморський районний суд м. Одеси, але фактично така скарга до суду не надходила.
З листа Першого заступника начальника інспекції - заступника Головного державного інспектора праці у Одеській області від 20.11.2006р. № 01/01-17/1630 вбачається, що звернення ОСОБА_2. до прокурора Приморського району м. Одеси, за дорученням прокуратури Приморського району м. Одеси, було розглянуто фахівцями Територіальної державної інспекції праці у Одеській області, якими було з'ясовано, що колишній керівник МПП „Анжеліка" ОСОБА_1. звільнена з посади генерального директора МПП „Анжеліка" наказом № 1-ок від 31.10.2004р., а також, що в ході усної бесіди ОСОБА_1. пояснила, що з листопада 2004 року МПП „Анжеліка" не працює через скрутне матеріальне становище, яке виникло внаслідок крадіжки всієї документації і майна підприємства та повідомила, що засновник підприємства мешкає за кордоном, у зв'язку з чим перевірка на зазначеному підприємстві не провадилась.
У вказаній вище скарзі ОСОБА_2. також вказує, що під час своєї роботи в МПП „Анжеліка" вона переконалася в тому, що робота ОСОБА_1. щодо надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордон - „просте шахрайство", а коли клієнти МПП „Анжеліка" стали вимагати повернення грошей, ОСОБА_1, перелякавшись відповідальності, фальсифікувала „різке погіршення здоров'я". Крім того, ОСОБА_2. зазначає в цій скарзі, що ОСОБА_1. звинувачувала її в смерті свого сина, але автор скарги припускає, що однією з причин смерті сина позивача є „прогресуюча шизофренія", та вказує, що ОСОБА_1. „...продовжує свої незаконні дії, тільки вже через посередництво своєї дочки, яка проживає в Еміратах ...".
З наданого відповідачем листа начальника СВ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 23.11.2007р., копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що 06.07.2001р. СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області порушено кримінальну справу № 04200100354 у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України ; 30.03.2006р. провадження по цій справі було зупинено на підставі п.1 ст. 206 КПК України, але згодом досудове слідство по справі відновлено і згідно ст. 26 КПК України справу направлено до СУ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
3
З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку, що ОСОБА_2., вважаючи, що дії колишнього директора МПП „Анжеліка" ОСОБА_1. є незаконними, звернулась до прокурора Приморського району м. Одеси з вказаною вище скаргою від 12.12.2005р. з метою проведення відповідної перевірки викладених нею в своїй скарзі фактів, а рішенням Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року по справі № 8-рп/2003 визначено, що звернення громадян до правоохоронних та державних органів, що містять відомості про недодержання Законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами, не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо захисту гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди і зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, викладену відповідачем в своїй скарзі від 12.12.2005р. на ім'я прокурора Приморського району м. Одеси, - не підлягають задоволенню.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1. щодо зобов'язання відповідача відшкодувати МПП „Анжеліка" матеріальну шкоду в сумі 22 000, 00 грн. з урахуванням індексу інфляції за період з 2001р. по 2007р. та повернути МПП „Анжеліка" документацію і грошові кошти в сумі 14, 74 грн., так як згідно чинного законодавства право звернення з такими вимогами належить МПП „Анжеліка", а ОСОБА_1. наказом засновника МПП „Анжеліка" від 31.10.2004р. за № 1-ок звільнена з посади генерального директора МПП „Анжеліка" та не є засновником цього підприємства, отже позивач не має права звернення із зазначеними вимогами.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 5, 8 Закону України „Про звернення громадян", Рішенням Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року по справі № 8-рп/2003, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності та ділової репутації, про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, про відшкодування моральної шкоди, про зобов'язання повернути документацію і грошові кошти підприємства та відшкодувати підприємству матеріальну шкоду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання протягом 10-денного строку з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.