Справа № 2а-11-09
16 лютого 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Саржевської І.В.
при секретарі Олійник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман Донецької області адміністративну справу за позовом Григор*євої ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області про визнання дії посадових осіб неправомірними, суд, за участю представника ОСОБА_2, суд, -
Григор*єва Л.М. звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області про визнання дії посадових осіб неправомірними.
В судовому засіданні позовні вимоги змінила, зменшивши суму стягнення недоотриманої допомоги, та просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області по недорахуванню та несплаті їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007році, в 2008 році та судові витрати.
Других вимог позивач до відповідача не пред*явив.
Представник відповідача, ОСОБА_2, яка діє за дорученням, позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Судом встановлені таки факти та відповідні ним правовідносини.
Григор*єва ОСОБА_1 є матір'ю Григор*єва ОСОБА_3, 20.06. ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області. Відповідачем була призначення і виплачена позивачу в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах: липень 2007р - 129,03грн; серпень -129,03грн; вересень 129,03 грн; жовтень 130,64 грн; листопад -130, 64 грн, грудень -130,64 грн.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов»язком держави.
Згідно частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХІІ від 21.11.1992, в редакції, що діяла в спірний період з 09.07.2007 по 31.12.2007, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХІІ від 21.11.1992 встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХІІ від 21.11.1992, в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня у розмірі 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
На підставі пунктів 7 і 14 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 дію статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»зупинено.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України»інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Також зазначеним рішенням визнані неконституційними положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема: абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для сімей з дітьми.
Згідно правової позиції Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян -таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006, не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України).
Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у частині першій статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права»і, таким чином, як власність.
Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.
Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).
У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет»на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Доводи відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неспроможними, оскільки, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини першої статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що призначення, нарахування та виплата позивачу державної допомоги сім'ям з дітьми повинна визначатися в 2007 році, відповідно до ст.15 Закону України» Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме з розрахунку встановлених Законом прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років.
Дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області по нарахуванню і виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неправомірними з 09 липня 2007 року по грудень місяць 2007 року, включно, і стягненню підлягає сума недоплаченої допомоги саме за цей період.
Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 01 січня 2007 року у розмірі 434 грн, з 01.04.2007р у розмірі 463 грн, з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470 грн.
Враховуючи зазначені суми, сплачену відповідачем позивачці, розмір недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007 року, включно, складає 1902,22 грн з наступного рахунку:
за липень 2007 року - 463 грн (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років): 31 (кількість днів у липні місяці) х 23( кількість днів у липні місяці, за які нарахована допомога) - 129,03 грн (сплачена сума) = 214,59 грн;
за серпень 2007 року - 463 грн (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років) - 129,03 грн (сплачена сума)= 333,97 грн;
за вересень 2007 року - 463грн (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років) - 129,03 грн (сплачена сума)= 333,97 грн;
за жовтень 2007 року - 470 грн (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років) - 130,64 грн (сплачена сума)=340,97 грн;
за листопад 2007 року - 470 грн (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років) - 130,64 грн (сплачена сума)= 339,36 грн;
за грудень 2007 року - 470 грн (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років) - 130,64 грн (сплачена сума)=339,36 грн.
Загальна сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за період 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно, складає 1902,22 грн, яка підлягає стягненню.
Вимоги позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності зі статтями 1,13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України , актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України.
Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності) , в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України. Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип , за яким закони , інші правові акти або окремі їх положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає за необхідне зауважити, що за вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Відповідно до частини 2 ст. 5 КАС України - провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час розгляду і вирішення справи.
Таким чином, дії відповідача по нарахуванню і виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які відповідач проводив позивачу з січня 2008 року відповідають нормі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» ( в зміненій редакції Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28 грудня 2008 року) і є законними . За таких підстав вимоги позивача в частині стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році не підлягають задоволенню.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1700 грн.
При зверненні до суду позивачем понесено судові витрати.
Статтею 94 КАС України передбачено розподіл судових витрат між сторонами.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахування зазначеного суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1,70грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3 , ч. 2 ст. 19 , ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. ст. 2,6,8,9,69,90, 94,104,159,160,163 КАС України, суд -
Позов Григор*євої ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області про визнання дій посадових осіб неправомірними задовольнити частково .
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення в Краснолиманської міської ради Донецької області щодо нарахування, призначення та виплаті Григор*євій ОСОБА_1 в 2007 році державної допомоги по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення нею трирічного віку.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області на користь Григор*євої ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 року ( липень- грудень) в розмірі 1902,22 грн, судові витрати в розмірі 1,70 грн.
Повернути Григор*євій Л.М. судовий збір, сплачений у більшому, розмірі - 63 грн по квитанції № К 32/8/36 від 08.12.2008 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя -