Справа № 2 - 306 / 2009 року
15 квітня 2009 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі : головуючого судді Бутенко В.М.
при секретарі Скосарєвій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 у грудні 2008 року подав до суду позовну заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, посилаючись, що вони находяться в зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 1991 року, у шлюбі мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає при матері. З листопаду 2008 року припинили подружні відносини і проживають окремо. Просить суд шлюб розірвати, витрати покласти на нього.
Відповідач в судове засідання не з'явилася без поважних причин, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини :
Матеріалами справи встановлено, що 10 серпня 1991 року відділом РАЦС м. Ізюм Харківської області зареєстрований шлюб між подружжям ОСОБА_2, актовий запис № 331; 1 лютого 1992 року у шлюбі народився син ОСОБА_3, який проживає з матір'ю.
З листопаду 2008 року сторони спільно не проживають, припинили подружні відносини, відповідачка виїхала проживати окремо, позивач бажає розірвання шлюбу.
У відповідності ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей, створення позивачем фактичної нової сім'ї та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач вказує суду, що сумісне подружнє життя не відбулося, під час сумісного проживання з відповідачем у них не було спільної мови в стосунках, вони не порозуміли одне одного, що призвело до зруйнування сім'ї.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача і неповнолітньої дитини, що має істотне значення.
З урахуванням інтересів позивача суд задовольняє позовну заяву.
Витрати по розірванню шлюбу суд покладає на позивача в сумі 17 грн..
Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, - суд
Позовні вимоги задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого 10 серпня 1991 року у відділі РАЦС м. Ізюм Харківської області, актовий запис № 331.
При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСа стягнути з ОСОБА_1 державне мито в дохід держави в сумі 17 грн., звільнивши від держмита ОСОБА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізюмським міськрайонний судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку в Апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повторне заочне рішення може бути оскаржено позивачем та відповідачем відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Головуючий : суддя