Апеляційний суд Житомирської області
Справа №22-ц/0690/2510/11 Головуючий у 1-й інст. Драч Корольовський р/с № 2-440/11
Категорія 27 Доповідач Миніч Т. І.
30 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Миніч Т.І.
суддів Забродського М.І., Трояновської Г.С. при секретарі Григорович А.М.
з участю сторін -
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі Банк) про захист прав споживача, -
встановив:
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Посилався на те, що 14 грудня 2007 року він уклав із Банком кредитний договір. В порушення умов договору Банк з 25.11.2008 року в односторонньому порядку збільшив щомісячний платіж по кредиту на 2,04%, а саме з 11,04% до 13,08% без належного його повідомлення. Вважаючи таку зміну процентної ставки неправомірною та такою, що протирічить Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до приписів якого, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений Банком в односторонньому порядку, позивач просив визнати неправомірними зміни до укладеного ним з відповідачем кредитного договору щодо збільшення процентної ставки, зобов'язати Банк зробити перерахунок по кредитному договору з наступним зарахуванням сплачених платежів в рахунок погашення кредитів та зобов'язати відповідача відновити процентну ставку відповідно до умов договору.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позову до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, на неповно встановлених обставинах, які мають значення для справи.
Зазначає, що суд взяв до уваги тільки заперечення відповідача, без надання оцінки обґрунтуванням позовних вимог позивача, зазначив лише що підвищення відсоткової ставки відбулось в зв'язку з підвищенням рівня облікової ставки Національного банку України більш як на 10% без зазначення математичного розрахунку такого збільшення. Судом не взято до уваги пояснень позивача, що повідомлення про підвищення відсоткової ставки по кредиту він не отримував, а довідався про це випадково в рамках іншого судового процесу відповідно до отриманого розрахунку.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до кредитного договору (надалі Договору) від 14 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 взяв в Банку кредит в сумі 87000 долларів США на придбання нерухомості із сплатою 0,92% на місяць за користування кредитом (а.с.7-12) .
Згідно з п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.
Відповідно до п.2.3.1 Договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ) . При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки (а.с.8).
Умови договору погоджені та підписані сторонами, договір в цій частині є чинним і жодною із сторін не оспорений.
Скориставшись своїм правом, банк збільшив в односторонньому порядку відсоткову ставку за вищезазначеним договором.
Судом встановлено, що 3 жовтня 2008 року Банком було прийняте рішення про підвищення з процентної ставки за діючими кредитами на 2,04%, про що позивачеві було надіслано повідомлення (а.с.39-44).
Зокрема, 3 жовтня 2008 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» було направлено лист позивачеві про те, що згідно умов кредитного договору від 14 грудня 2007 року, починаючи з 25.11.2008 року відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 13,08% на рік (а.с.21).
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення позову не було.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.209, 303,304 , 307 , 308,313-315,324,325 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді: