Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/4223/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 82 КК України Доповідач ОСОБА_2
19 жовтня 2016 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 серпня 2016 року, -
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду, замінити йому невідбуту частину строку покарання більш м'яким. Вважає, що до нього можуть бути застосовані положення ст. 82 КК України. Він розкаявся у тому, що допустив 6 порушень вимог режиму тримання, але, має 3 заохочення, вину у скоєних злочинах визнав.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 серпня 2016 року на підставі ст. 82 КК України, ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України відмовлено в задоволенні подання начальника Райківської виправної колонії (№73) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_7 за безпідставністю.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи №274/4223/16-к, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання начальника Райківської виправної колонії (№73) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_7 , суд першої інстанції керувався положеннями ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України відповідним чином мотивувавши свої висновки.
Так, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_8 знаходиться в місцях позбавлення волі з 17.11.2004 року. Під час тримання в УВП №8 м. Житомир встановлений порядок відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не мав, характеризувався посередньо. З 24.04.2015 року ОСОБА_7 відбуває міру покарання в Райківській ВК (№ 73). За період відбування покарання допустив шість порушень встановленого порядку відбування покарання, які виразились в порушенні розпорядку дня, локалізації, нетактовній поведінці у відношенні до представників адміністрації установи та зберіганні заборонених предметів, за що шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі три рази поміщався до дисциплінарного ізолятору. Після проведених додаткових заходів виховного та профілактичного характеру змінив свою поведінку на краще, дотримується встановлених правил поведінки та розкладу дня, тричі заохочувався правами начальника колонії.
У відношенні до представників адміністрації колонії ввічливий, тактовний, виконує законні вимоги. Приймає участь в суспільному житті колонії та поточних ремонтах в установі.
Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Знати свої права та обов'язки», займається самоосвітою та відвідує вечори запитань та відповідей. Заходи виховного та профілактичного характеру відвідує, робить належні висновки для себе.
Підтримує стосунки із засудженими різних категорій спрямованості, не конфліктний. Враховує думку колективу засуджених, намагається побудувати безконфліктні стосунки з оточуючими.
Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує зв'язки з рідними шляхом листування та побачень, отримує посилки (передачі).
Має позов за виконавчими листами в сумі 173220,88 грн., який не відшкодовує.
За вироком суду вину у скоєних злочинах не визнав, але після проведених бесід вину у скоєних злочинах визнав, розкаюється.
Проте, досліджені судом матеріали не дають підстав вважати, що засуджений став на шлях виправлення, оскільки за весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_7 пропрацював лише 2-3 місяцімає заборгованість по виконавчим листам в сумі 173 220,88 грн. і ніяких мір для її погашення не приймає. Має три заохочення. Але, з часу відбування покарання в Райківській ВК (№73), тобто з 24.04.2015 року, отримав 6 стягнень, в тому числі тричі поміщався до ДІЗО за грубі порушення режиму відбування покарання. Останнє стягнення було накладене 01.04.2016 року.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання не став на шлях виправлення, а тому відносно нього не може бути застосована заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, відповідно до ст. 82 КК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають вимогам закону.
Так, ОСОБА_7 раніше судимий: 19.08.2004 року за ст.ст. 185 ч.3, 69 КК України до 510 гривень штрафу; 11.08.2010 року за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.2, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнився 20.07.2011 року умовно-достроково на 11 місяців 7 днів, засуджений 17.11.2014 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч.3, 71 ч.1 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.01.2016 року зараховано строк попереднього ув'язнення засудженому ОСОБА_7 з 10.04.2012 року по 31.05.2013 року та з 17.11.2014р. по 07.04.2015р. Початок строку: 17.11.2014 року. Кінець строку: 14.09.2018р., відбув 2/3 частини строку покарання 14.07.2016 року.
Відповідно довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_7 останній 3 рази заохочувався, 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі 3 рази поміщався до дисциплінарного ізолятору (а.с. 7).
Засуджений ОСОБА_7 має заборгованість по виконавчим листам в сумі 173220,88 грн., яку не відшкодував (а.с. 6).
Згідно положень ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Наведене є обов'язковою передумовою для заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, поряд із передбаченими у ч.4 ст. 82 КК України строками фактичного відбуття покарання засудженим.
Апеляційний суд вважає, що наведені дані про особу ОСОБА_7 не дозволяють зробити висновок про те, що засудженого ОСОБА_7 став на шлях виправлення та не можуть слугувати підставою для застосування щодо останнього положень ст. 82 КК України.
Також, апеляційний суд відмічає, що для застосування щодо засудженого положень ст. 82 КК України необхідно враховувати його поведінку за весь період відбування покарання.
Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 про розкаяння у допущенні ним 6 порушень вимог режиму тримання, наявність 3 заохочень та визнання вини у скоєних злочинах, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані обставини були враховані місцевим судом при постановленні оскаржуваної ухвали і на правильність висновків місцевого суду не впливають.
Ухвала місцевого суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування чи зміни не має.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 серпня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні подання начальника Райківської виправної колонії (№73) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_7 за безпідставністю, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: