Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/11836/16-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.
Категорія 59 Доповідач Галацевич О. М.
19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Широкової Л.В., Борисюка Р.М.
за участю секретаря судового засідання - Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2016 року по матеріалам цивільної справи за позовною заявою Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Житомирська міська рада, Комунальне підприємство "Парк" Житомирської міської ради, про припинення протиправних дій,
встановила:
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2016 року позовну заяву Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" (далі ПП «КВЖРЕП №4») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Житомирська міська рада, Комунальне підприємство "Парк" Житомирської міської ради, про припинення протиправних дій, повернуто позивачеві для подання до належного суду.
У апеляційній скарзі ПП «КВЖРЕП №4», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, помилковість його висновку про непідсудність справи Богунському районному суду м. Житомира, просить скасувати вищевказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду.
Заслухавши доводи представників ПП «КВЖРЕП №4», перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачу для подання до належного суду з підстав, визначених п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суддя виходив з того, що справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира.
Проте, із таким висновком суду погодитися не можна, з огляду на таке.
Згідно положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, зокрема, справа не підсудна цьому суду.
За змістом ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав» передбачає, що у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність (ст.114 ЦПК).
Зі змісту позовної заяви ПП «КВЖРЕП №4» вбачається, що останнє просить суд зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити дії, які порушують права підприємства на проведення робіт з благоустрою території, не чинити перешкоди у проведенні таких робіт та звільнити від будівельних матеріалів земельну ділянку, яка розташована навпроти будинку №13 по пров. Прудному у м. Житомирі.
Враховуючи, що позовні вимоги пов'язуються з усуненням перешкод на право користування земельною ділянкою, яка розташована на території Богунського району Житомирської області, суддя мав застосувати до даного позову правила про виключну підсудність.
Відтак, висновок про те, що справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира, є помилковим.
Водночас, вирішуючи питання про повернення позовної заяви у зв'язку з тим, що справа не підсудна цьому суду (п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України), суддя передчасно зробив висновок, що спірні правовідносини виникли між ПП «КВЖРЕП №4» та належним відповідачем ОСОБА_1, як фізичною особою підприємцем, інтереси якої представляв ОСОБА_2 та роз'яснив позивачеві, що за захистом своїх порушених прав він може звернутись до господарського суду Житомирської області.
Проте, суд мав розмежувати поняття «підсудності» і «юрисдикції», про що йдеться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року за № 3 та, у разі звернення до суду з позовом, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, застосувати п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, відповідно до вимог якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, у матеріалах позовної заяви не вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем. Крім того, виключне право визначення відповідачів у справі має позивач. Заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК.
За обставин, коли оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з передачею матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" задовольнити.
Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: