Справа № 453/397/16-ц
№ провадження 2/453/244/16
10.10.2016 року Сколівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Ясінського Ю.Є.
при секретарі Гринюк Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі Клепуца Олега Миколайовича, Державного підприємства «Сколівське лісове господарство» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів 42 041 грн. 41 коп. завданих матеріальних збитків та 10 000 гривень моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що матеріальні збитки та моральна шкода завдані їй органом місцевого самоврядування в особі сільського голови Козівської сільської ради Клепуца О.М. та керівництва ДП «Сколівське лісове господарство», яке протягом декількох років здійснювало перевезення лісопродукції по провулку, який межує із садибою її покійної матері ОСОБА_4, що в АДРЕСА_1, що призвело до руйнування будинку. Вперше до сільського голови Клепуца О.М. зверталась її мати ОСОБА_4, ще у 2014 році, щоб вирішити питання обмеження руху важковагового транспорту поблизу садиби, на яке не отримала відповіді. Також, вона особисто, неодноразово, зверталась до сільського голови, але це не дало бажаного результату. Відповідач ДП «Сколівське ЛГ» продовжувало вивозити лісопродукцію повз будинок. Вважає, що причиною заподіяння матеріального збитку є бездіяльність з боку Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі сільського голови Клепуца О.М., оскільки ним не було припинено дій відповідача ДП «Сколівське ЛГ». Зазначає, що причиною руйнування будинку є саме перевезення лісопродукції ДП «Сколівське ЛГ».
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 позов підтримали, просили задоволити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Козівської сільської ради сільський голова Клепуц О.М. в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених у письмових запереченнях від 13.06.2016 року, додатково зазначив, що позивачем та його представниками не надано підтверджень того, що саме вивезення відповідачем ДП «Сколівське ЛГ» лісопродукції по дорозі, яка проходить поблизу житлового будинку, який належав ОСОБА_4, стало причиною його руйнування. Вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області Шастун О.М. в судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у запереченнях від 09.06.2016 року та зазначив, що підстав для його задоволення не має, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог.
Представник відповідача ДП «Сколівське ЛГ» Зінкевич В.Д. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, вважає що такий заявлено безпідставно, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачів кошти - 42041 грн. 41 коп. за завдані матеріальні збитки та 10000 гривень завданої моральної шкоди. Заявлені вимоги мотивує тим, що ДП «Сколівське ЛГ» протягом декількох років здійснювало перевезення лісопродукції по провулку, який межує із садибою її покійної матері ОСОБА_4 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1) та розташований за адресою АДРЕСА_1, що призвело до руйнування будинку. Підставою для стягнення збитків та моральної шкоди із Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі сільського голови Клепуца О.М. зазначає його бездіяльність, яка виявилась в тому, що ним не було припинено дій відповідача ДП «Сколівське ЛГ» по вивезенню лісопродукції. Вважає, що неналежне реагування сільського голови, на її звернення та звернення матері ОСОБА_4 і стало причиною її смерті.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.
На підтвердження заявлених вимог щодо відшкодування матеріальних збитків позивач ОСОБА_1 надає висновок №10-36/018 про розмір матеріального збитку складеного 25.09.2016 року ПП «Пліч-Опліч».
З даного висновку вбачається, що ПП «Пліч-Опліч» провів незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку завданого Власнику об»єкта оцінки, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Згідно висновку розмір завданого збитку становить 42041 грн.41 коп. До висновку про вартість об»єкта оцінки додано Звіт про оцінку з додатками, який є його невід»ємною частиною.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.ст. 10, 60 ЦПК України).
Враховуючи, що для визначення причин руйнування житлового будинку, необхідні спеціальні знання, суд за приписами ст. 10 ЦПК України вживав заходів для сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права, обов'язки, попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, зокрема, право на призначення експертиз.
Підстави і порядок призначення експертизи встановлені ст.143 ЦПК України, згідно якої експертиза призначається судом для з»ясування обставин, що мають значення для справи.
Представники позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні не заявляли клопотання про призначення експертизи для визначення причин руйнування будинку та просили взяти до уваги висновок №10-36/018 про розмір матеріального збитку складеного 25.09.2016 року ПП «Пліч-Опліч», вважаючи його належним доказом по справі.
Як вбачається із вищезгаданого висновку, в такому не вказано причин завдання шкоди, а зазначено лише вартість відновлювального ремонту об»єкта дослідження.
Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для справи. Факти, що входять в предмет доказування, визначені у ч.1 ст. 179 ЦПК України. За ч.2 ст. 59 зазначеного Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Питання допустимості і належності доказів у цивільному судочинстві регламентується ст.ст. 58,59 ЦПК України. Допустимість доказу - це відповідність його процесуальній формі (засобів доказування) вимогам закону.
Вищевикладене дає суду підстави зробити висновок, що позивачем не надано доказів того, що саме дії відповідача ДП «Сколівське ЛГ» по вивезенню лісопродукції стали причиною руйнування будинку, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та наявна вина відповідача.
Щодо твердження позивача, що причиною смерті її матері сталоненалежне реагування сільського голови, на її звернення щодо обмеження руху важковагового транспорту поблизу будинку, суд вважає необгрунтованим, оскільки в матеріалах справи наявна довідка №10 від 09.10.2015 року про причини смерті, згідно якої ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті хронічна ревматична хвороба серця.
Відтак позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, які б давали підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд,-
У позові ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі Клепуца Олега Миколайовича, Державного підприємства «Сколівське лісове господарство» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.
Суддя Сколівського районного
суду Львівської області Ю.Є. Ясінський
Повний текст рішення виготовлено 17.10.2016 року