Справа №464/7117/16-ц
пр № 2/464/1951/16
28.09.2016 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків, -
ліквідатора ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збитки в розмірі 243 361,00 грн. нанесені ВАТ «ПМНУ» неправомірними діями при підписанні додатків до трудового контракту з головою правління ОСОБА_2
Однак подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 121 ЦПК та Закону України «Про судовий збір» з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Згідно п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Водночас, позивач клопоче про відстрочення йому сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» покликаючись на відкриття ліквідаційної процедури товариства.
Відповідно до положень п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014р., відповідно до ст.8 Закону №3674-VI та ст.82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Позивач в якості доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору, надав постанову Господарського суду Львівської області від 08.12.2014р., якою заявника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління», а також виписку по рахунку заявника №26003619968075/980, сформовану станом на 15.09.2016р. Однак, визнання заявника банкрутом та перебування в стадії ліквідації не є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору. На законодавчому рівні таке обставина також не передбачена, як підстава для звільнення від сплати відповідних обов'язкових державних платежів. Надана заявником виписка по рахунку, сформована станом на 15.09.2016 р., не є достатнім доказом тяжкого майнового стану заявника, оскільки підтверджує відсутність коштів товариства лише на вказаному банківському рахунку, а довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків юридичної особи заявником не представлено. Таким чином, не вбачаю обґрунтованих та переконливих підстав для відстрочення сплати судового збору, та як наслідок відмовити в задоволенні такого клопотання.
Крім того, в порушення вимог п.5 та 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позивач не навів жодного посилання на норми як процесуального закону, в порядку якого позивач звернувся до суду, так і норми матеріального закону, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Так, місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Згідно ст.107 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. Однак, позивач в обгрунтування своїх доводів навів лише положення Господарського кодексу України.
Слід також звернути увагу на те, що описані у позовній заяві обставини більше вказують на наявність кримінально-караного діяння (ст.364 ККУ - Зловживання владою або службовим становищем; ст.358 ККУ - Підроблення документів, печаток, штампів; тощо), а ніж на цивільно-правовий спір. У такому випадку, позивачу необхідно звернутись з відповідною заявою про вчинення кримінального злочину до правоохоронних органів, а вже в подальшому заявляти цивільний позов в рамках кримінального провадження про відшкодування завданої шкоди.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом подання позовної заяви та/або уточнення до позову з дотриманням вимог ст.119 ЦПК України та сплати належного судового збору в розмірі визначеному у відповідності Закону України «Про судовий збір» з долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів позову.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву ВАТ «Прикарпатське монтажно-налагоджувальне управління» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків - залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий Чорна С. З.