Провадження № 11кп/790/1557/16 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа № 644/6102/15-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія:ч.5 ст.27, ч.3 ст. 185 КК України
6 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
- при секретарі ОСОБА_5
- за участю прокурора ОСОБА_6
- обвинуваченого ОСОБА_7
- потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2016 року відносно ОСОБА_7 , -
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше судимого:
- 21.03.2014 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
-16.07.2015 р. вироком Жовтневого районного суду м. Харкова засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно за ст. 71 КК України - шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання остаточно призначено покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
засуджено за ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст.70 КК України йому частково приєднано не відбутий строк покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2015 р. за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно визначено міру покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахується з моменту затримання, тобто з 16.07.2015 р.
Стягнуто з ОСОБА_9 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 602 від 25.03.2015 р. на загальну суму 491,00 грн.
Речові докази у матеріалах справи відсутні.
Цивільний позов ОСОБА_10 на суму 23200 грн. задоволено частково на суму моральної шкоди у розмірі 2000 грн. враховуючи те, що суд стягнув вказану суму з ОСОБА_9 у порядку ст. ст. 23, 128, 1166, 1167, 1158 ЦК України.
В іншій частині позову відмовлено за необгрунтованістю та недоказаністю пред'явленого позову, оскільки цей позов вже був задоволений ОСОБА_10 на суму 8000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_11 за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.05.2015 року, та ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_11 на суму 2000 грн.
Як встановив суд, 30.01.2015 року приблизно о 16 годині обвинувачений ОСОБА_9 за попередньою змовою по мобільному телефону домовився з ОСОБА_11 про вчинення крадіжки за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкали на той час ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .
Матеріали відносно ОСОБА_11 були виділені в окреме провадження, і 14.05.2015 року він був засуджений за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.353, 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворим, призначено обвинуваченому ОСОБА_11 остаточне покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, з урахуванням строку відбування з моменту затримання.
31.01.2015 року ОСОБА_9 та ОСОБА_12 зустрілися з метою вчинення крадіжки за вказівками останнього.
Діючи за попередньою змовою, повторно, у співучасті із ОСОБА_12 , виконуючи пособницькі дії, ОСОБА_9 необхідно було вивести ОСОБА_8 з кімнати приблизно на 20 хвилин, щоб дати змогу ОСОБА_12 скоїти злочин при тому, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були не знайомі.
В той час, поки ОСОБА_9 своїми пособницькими діями усував перешкоду для вчинення злочину, а саме, виводив ОСОБА_8 із кімнати, ОСОБА_12 , маючи ключ від кімнати потерпілого, скоїв крадіжку речей, а саме: ноутбук « Леново» за 7895 грн., мобільний телефон марки « Нокія 105» за 266 грн., ДВД-плеєр за 304 грн., спричинивши тим самим ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 8600 грн., а ОСОБА_8 - на загальну суму 266 грн..
З вироком районного суду не погодився обвинувачений, і в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що вважає вирок суду першої інстанції суворим, та таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, і просить вирок пом'якшити, посилаючись на те, що він виконував другорядну роль, та був співучасником вказаного злочину.
Заслухав доповідача, обвинуваченого ОСОБА_9 , який просив його апеляційну скаргу задовольнити, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, обсудивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до 404 КПК України вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із вироку суду, це кримінальне провадження було розглянуто у суді першої інстанції на підставі ч.3 ст.349 КПК України, тому фактичні обставини скоєного колегія суддів не перевіряє.
Що ж стосується призначеної міри покарання, то вона призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням особи винного, характера та ступені тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Крім того, покарання за ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_9 призначено у нижній межі цієї санкції, що не може бути визнано колегією суддів як суворе покарання.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднав покарання за вироком Жовтневого суду м. Харкова від 16.07.2015 року.
Але, при призначенні остаточного покарання за вироком суду від 04.04.2016 року суд першої інстанції допустив арифметично помилку, вказавши, що остаточне покарання ОСОБА_9 за цим вироком повинно бути не 3 роки 6 міс., а 4 (чотири) роки.
Тому колегія суддів вважає за необхідне в цій частині вирок суду першої інстанції привести до відповідності.
Колегія суддів важчає за необхідне зарахувати ОСОБА_9 строк його попереднього ув'язнення у відбутий строк на підставі ч.5 ст.72 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,405, 407,409,418,419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднати до призначеного за цим вироком покарання не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2015 року за ч.2 ст.185 КК України в 6 міс. позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у 3 (три) роки 6 міс. позбавлення волі.
В іншій частині цей вирок залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 16.07.2015 року до 06.10.2016 року у відбутий строк з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя -
Судді