Справа № 127/15929/16-ц
Провадження № 2-о/127/499/16
04.10.2016 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи Вінницька міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 понад 5 років в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, однією сім'єю з 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_2).
Заява мотивована тим, що з 2009 року ОСОБА_1 стала проживати з ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, так як остання часто хворіла та потребувала сторонньої допомоги. ОСОБА_1 піклувалася про ОСОБА_2 як доглядальницю, спільно вела з нею господарство та забезпечувала догляд за хворою та її потреби в їжі, медикаментах та гігієні. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 2183 від 29.07.2015 року та видано відділом ДРАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області свідоцтво про смерть. ОСОБА_1 належним чином були організовані та проведенні похорони покійної та усі післяпохоронні заходи, що підтверджуються виданим свідоцтвом про поховання № 1391 від 29.07.2015 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все майно, що належало померлій на праві приватної власності. За час свого життя ОСОБА_2 не склала заповіт про те, хто та як має розпоряджатися її майном та іншими майновими правами на випадок смерті, а тому спадкування всіх прав та обов'язків здійснюється за законом в порядку спадкування почергово. А тому у заявниці ОСОБА_1 виникла необхідність встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини для того, щоб належним чином оформити право на спадщину та одержати свідоцтво про право на спадщину.
В судовому засіданні заявник та представник заявника підтримали заяву в повному обсязі та просили суд її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Вінницької міської ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення зави та просила відмовити в її задоволенні в повному обсязі, вказала, що заявник та її представник не надали суду доказів проживання заявника та ОСОБА_2 однією сім'єю.
Свідок ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_1 знає приблизно біля десяти років. Вона проживала разом з ОСОБА_2, за якою доглядала, так як власного житла у ОСОБА_1 не було. Вказує, що тільки ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_2, ніяких соціальних працівників не було.
Свідок ОСОБА_5, яка перебуває зі ОСОБА_1 в дружніх відносинах, вказала, що остання доглядала ОСОБА_2
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.07.2015 року, актовий запис № 2183.
ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про поховання від 29.07.2015 року.
Першою вінницькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 803/2015 року від 02.10.2015 року.
Відповідно до матеріалів спадкової справи із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1
Суд встановив, що ОСОБА_1 приятелювала з ОСОБА_2, часто відвідувала її, допомагала в купівлі продуктів харчування, ліків, доглядала, по смерті ОСОБА_1, здійснила поховання.
Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регулюються нормами ЦК, СК та ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.234 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Згідно із ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із ч.ч. 2,4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язок. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Виходячи з аналізу вказаної норми СК, сім'єю є соціальна група, що складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, а також людей, що спільно проживають на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, яка здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, як проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Cуд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги, заявлені позивачем, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак задоволенню не підлягають.
Так, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України заявник та його представник не надали суду доказів того, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 в одній квартирі однією сім'єю, мала спільне з покійною господарство, була пов'язана спільним побутом та вказані особи мали взаємні права і обов'язки. При цьому як вбачається з пояснень заявника, вона фактично доглядала за покійною за проханням дочки останньої за певну винагороду, в них не було спільного бюджету, та покупки вона здійснювала для ОСОБА_2 за кошти померлої. Також ОСОБА_2 як одинока особа отримувала соціальні послуги у Територіальному центрі соціального обслуговування міста Вінниці з 30.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, слід критично оцінювати період встановлення даного факту, оскільки заявник просить встановити факт спільного проживання з 2003 року, в самій заяві та наданому акті сусідів мова йде про період з 2009 року.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а судові витрати залишити за заявником.
Керуючись ст. 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 3, 213-215, 218, 223, 234-235, 256 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи Вінницька міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя